Постанова № 74707584, 15.06.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/269/18Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М. Провадження № 33/789/200/18 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є.

з участю скаржника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду від 27 березня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Гусятинського районного суду від 27 березня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобоми на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп..

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 16 лютого 2018 року близько 22 год. 30 хв. в смт.Гусятин по вул. Б.Лепкого керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп’яніння проводився у Гусятинській ЦКРЛ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить строк на апеляційне оскарження постанови поновити, а постанову місцевого суду скасувати, закривши провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що суд першої інстанції не повідомив його належним чином про час та місце розгляду справи, а про постанову місцевого суду дізнався лише 08 травня 2018 року із інтернету.

Стверджує, що автомобілем він не керував та алкогольних напоїв не вживав, а лише стояв біля свого автомобіля та пив кефір, у зв’язку з чим і погодився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння.

Також, звертає увагу на те, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в Гусятинській ЦКРЛ показники приладу АЛКОНТ, за допомогою якого він проходив даний огляд, спочатку показали на відсутність у нього такого стану, однак після певних маніпуляцій працівника лікарні із приладом та повторного освідчення показники змінились. Зазначає, що відповідно до довідки Гусятинської ЦРКЛ лікар, яка проводила даний огляд, не проходила курсів щодо роботи на вказаному апараті.

Крім того, вказує, що всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводився за відсутності свідків.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ — це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані — це дані, які, маючи зв”язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказування фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.

Проте цих вимог закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримано, внаслідок чого суд, при наявності в матеріалах справи суперечливих доказів, прийшов до помилкового висновку про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №274 від 16 лютого 2018 року ОСОБА_1, відповідно до п.18 цього акту, огляд на стан сп’яніння проходив двічі. При цьому перший раз показник пристрою АЛКОНТ 01СУ показав 0,1%, а через 20 хв. після повторного освідчення показник показав 0,5% проміле.

Як вбачається з п.9 розділу ІІІ “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі Інструкція) використання в закладах охорони здоров’я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак в матеріалах справи даний сертифікат та свідоцтво про повірку даної вимірювальної техніки відсутній.

Крім того, згідно з п.3 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Однак, як вбачається з відповіді Гусятинської ЦРКЛ №449 від 07 травня 2018 року на запит адвоката ОСОБА_2, лікар ОСОБА_3, яка здійснювала огляд на стан сп’яніння ОСОБА_1, не проходила курсів щодо роботи на апараті для визначення парів алкоголю у пацієнтів і немає відповідного посвідчення.

Відповідно до п.22 вищезазначеної “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Крім того, відеофіксація, яка здійснювалась протягом тривалого часу від моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 до проходження ним огляду на стан алкогольного сп’яніння в Гусятинській ЦРКЛ на приладі АЛКОНТ, була вимкнена поліцейським одразу після того, як показник даного приладу показав 0,1%, і в подальшому не продовжувалась. Інші відеозаписи в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги все вищенаведене, оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення порушення та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Що стосується доводів апелянта з приводу свідків не зазначених у протоколі, то вони на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до п.6 розділу ІІ зазначеної вище Інструкції в присутності свідків проводиться огляд на стан сп’яніння лише на місці зупинки транспортного засобу, якого водію не було запропоновано.

Враховуючи викладене, постанова судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 березня 2018 р. підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оскільки розгляд справи 27 березня 2018 року відбувся у відсутності ОСОБА_1, а копію оскаржуваної постанови суду він одержав 08 травня 2018 року, то відповідно до ст. 289 КУпАП строк на її оскарження ним не порушено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Гусятинського районного суду від 27 березня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати, а справу провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4