Ухвала суду № 74707510, 15.06.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 554/8098/17

У Х В А Л А

15 червня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л., секретар Кондра Ю.Ю.,

розглянувши в м. Полтава в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи № 554/8098/17 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов'язання укласти трудовий договір в порядку спрощеного позовного провадження, а також заяви ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін, про залучення третьої особи, про витребування документів, про виклик свідків та про зміну встановленого судом строку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 13 жовтня 2017 року звернувся в Октябрський районний суд м. Полтави з позовом до Полтавського національного технічного університету імені Ю.Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов'язання укласти трудовий договір.

В поданій до суду позовній заяві просить суд визнати недійсними проведені 08 вересня 2017 року вибори ректора ПолтНТУ. Також просить суд скасувати наказ в.о. ректора ПолтНТУ ОСОБА_10. № 212 «Про оголошення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників» від 06 вересня 2017 року в частині оголошення конкурсу на заміщення посади доцента кафедри історії. Просить зобов'язати Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка укласти трудовий договір з ним на посаду доцента кафедри історії за строковим договором з 01 вересня 2017 року відповідно до заяви від 23 серпня 2017 року.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження в даній справі за позовною заявою ОСОБА_1 та призначено справу до судового розгляду.

Згідно з ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 13 березня 2018 року розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16 травня 2018 року матеріали цивільної справи № 554/8098/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов'язання укласти трудовий договір передані на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2018 року цивільну справу № 554/8098/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ПолтНТУ про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов'язання укласти трудовий договір прийнято до провадження Київського районного суду м. Полтави з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач ОСОБА_1 04 червня 2016 року отримав копію ухвали про прийняття справи до провадження суду та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11 червня 2018 року до Київського районного суду м. Полтави позивачем ОСОБА_1 подано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На обґрунтування своїх заперечень зазначає, що ним не подавалося клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він категорично заперечує щодо вирішення справи без виклику сторін.

Також в своїй заяві викладає мотиви своєї незгоди з процесуальними діями та рішеннями суддів в даній справі, вказує, що ним не було подано ряду клопотань з причин упередженого ставлення до нього судді Октябрського районного суду м. Полтави, в провадженні якого перебувала справа.

Посилається на ту обставину, що дана справа має значний суспільний інтерес.

Окрім того, позивачем ОСОБА_1 11 червня 2018 року подано заяву про розгляд справи з викликом сторін, мотивовану тим, що ним та представником підготовлено ряд клопотань, а вирішення справи без участі осіб ставить його в нерівне становище з відповідачем.

Вирішуючи зазначені заяви відповідача ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

За нормами ст. 274 ЦПК України саме у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин.

В силу норм ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, при цьому відповідне клопотання позивача не є обов'язковим.

За клопотанням позивача згідно з ч. 2 ст. 277 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дана справа не є справою, що зазначена в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, відтак, може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Окрім того, вирішуючи питання про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження судом враховано, що справа є немайнового характеру, судом враховується значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, інші обставини та відсутність будь-яких заяв та обґрунтувань саме від відповідача з запереченнями щодо вирішення справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 277 ЦПК України передбачено право відповідача (а не позивача) на подачу в установлений судом строк заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ПолтНТУ з відповідною заявою до суду не звертався.

Окрім того, згідно ч.7 ст. 277 ЦПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження

Таким чином, враховуючи зміст поданої позивачем ОСОБА_1 заяви, а також те, що категорія заявлених позовних вимог відноситься до справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне залишити заяву позивача з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без задоволення.

Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 щодо розгляду справи з викликом сторін суд виходить з того, що за загальним правилом згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 11 червня 2016 року подав до суду відповідне клопотання.

Частиною 6 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В поданій до суду позовній заяві позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги немайнового характеру, отже, предметом позову не є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Посилання позивача на ту обставину, що вирішення справи без повідомлення сторін суперечить прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини є безпідставним.

Публічний розгляд справи в даному випадку в повній мірі забезпечено можливістю отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud1609, оприлюдненням всіх судових рішень в справі, правом учасників справи знайомитися з матеріалами справи та подавати заяви по суті.

Одночасно з поданням заяви з заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження позивачем ОСОБА_1 11 червня 2018 року подано до суду заяву про залучення до участі в справі третьої особи - Міністерства освіти і науки України.

Заяву обґрунтовує тим, що визнання за його позовом підсумків голосування на виборах ректора ПолтНТУ, що відбулися 08 вересня 2017 року, такими, за якими неможливо встановити достовірних результатів голосування, може вплинути на обов'язок відповідного міністерства переглянути укладений з ректором ПолтНТУ ОСОБА_10. контракт.

Разом з тим, відповідно до норм ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частинами 4, 5 ст. 53 ЦПК України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Будь-які підстави вважати, що рішення в справі за позовом ОСОБА_1 може вплинути на права чи обов'язки Міністерства освіти і науки України відсутні, в поданій заяві позивачем не зазначено, на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

З цих підстав клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі в справі Міністерства освіти і науки України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, задоволенню не підлягає.

Також позивачем ОСОБА_1 11 червня 2018 року подано до суду клопотання про виклик свідків та витребування доказів.

В своїх заявах просить суд викликати в якості свідків ОСОБА_10., ОСОБА_5, вказуючи, що саме вказані свідки приймали рішення про звільнення викладачів, оголошення конкурсу, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є очевидцями подій, описаних в позовній заяві.

Разом з тим, відповідно до норм ст. 91 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються, зокрема, обставини, які він може підтвердити.

В порушення норм ст. 91 ЦПК України в заяві позивача про виклик свідків не зазначено обставини, які можуть підтвердити особи, щодо яких заявлено клопотання про допит їх в якості свідків.

Тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Звертаючись до суду з клопотанням про витребування доказів, позивач обґрунтовує його тим, що керівництво ПолтНТУ не надало копій відповідних документів, тому просить суд витребувати:

-колективний договір на 2012-2017 роки між адміністрацією та профспілковим комітетом (№ 277 від 05.11.2012);

-наказ ПолтНТУ № 194 від 02.06.2015 р. за підписом т.в.о. ректора, проректора з науково-педагогічної роботи та корпоративного управління ОСОБА_9 «Про оголошення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників»;

-«Положення про порядок акредитації та організацію роботи спостерігачів на виборах ректора ПНТУ», уведене в дію наказом ПНТУ № 159 від 23.06.2017 р.;

-штатний розпис, який діяв у ПНТУ станом на 01.09.2017 р., у тому числі по кафедрі історії України;

-алфавітні списки виборців (наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників) по факультетах, інституту і коледжам, складені відділом кадрів ПНТУ до 30.06.2017 року, відповідно до п. 5 наказу ПНТУ № 109 від 05.05.2017 р. «Про організацію та проведення виборів ректора університету»;

-наказ в.о. ректора ПолтНТУ ОСОБА_10. № 212 від 06.09.2017 р. «Про оголошення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників»;

-розпорядчі документи ПолтНТУ про проведення конкурсів на заміщення посад на кафедрі історії з моменту її утворення і по теперішній час, а також її реорганізацію (приєднання, злиття, об'єднання), ліквідацію, тощо;

-накази ПолтНТУ про прийняття (зарахування) ОСОБА_1 на роботу, переведення, переміщення на інші посади та в інші структурні підрозділи, а також накази про звільнення з роботи (припинення трудових відносин), починаючи з 2002 р. і по 01.09.2017 року;

-протоколи засідань кафедри історії, на яких відбувалося обговорення кандидатур претендентів на посаду доцента за конкурсом, оголошеним відповідно до наказу № 212 від 06.09.2017 р. «Про оголошення конкурсу на заміщення посад науково- педагогічних працівників», виданого в.о. ректора ПолтНТУ ОСОБА_10.;

-навчальне навантаження на 2017/18 навчальний рік, доведене до відома науково-педагогічних працівників кафедри історії, ОСОБА_1 та інших, наприкінці 2016/17 навчального року, відповідно до п. 4.3 Колективного договору на 2012-2017 роки між адміністрацією та профспілковим комітетом (№ 277 від 05.11.2012);

-навчальне навантаження на 2017/18 навчальний рік, нараховане для кафедри історії, за результатами вступної кампанії 2017 р. у цілому та окремо на І та II семестри;

-інформація про реальну чисельність працівників кафедри історії із зазначенням посад та кількості штатних одиниць, ними зайнятих, станом на 29.09.2017 р.;

-інформація про викладання у І семестрі 2017/18 навчального року в ПолтНТУ дисциплін, закріплених за кафедрою історії, із зазначенням ПІБ викладачів, початку занять, шифру груп / потоків та форми навчання студентів.

Разом з тим, в силу норм ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів судом повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Частина документів, щодо витребування яких позивачем заявлено в клопотанні, а саме: списки виборців, наказ № 212 від 06.09.2017 р. «Про оголошення конкурсу на заміщення посад науково-педагогічних працівників», знаходяться в матеріалах цивільної справи.

Щодо решти документів, позивач жодним чином не обґрунтовує обставини в межах заявлених позовних вимог, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідне клопотання позивачем всупереч норм ст. 84 ЦПК України заявлено необґрунтовано, тому задоволенню не підлягає.

Також позивачем ОСОБА_1 11 червня 2018 року подано до суду заяву про зміну встановленого судом строку.

В своїй заяві зазначає, що ухвалу суду про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження отримав 04 червня 2018 року, тому просить змінити встановлений судом строк для подачі заперечень позивачем до 25 червня 2018 року.

За нормами ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 травня 2018 року позивачу роз'яснено, що відповідь на відзив та заперечення можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали з дотриманням вимог, передбачених ст. 178 ЦПК України.

За нормами ст. 179 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті.

Позивачем ухвала суду від 17 травня 2018 року отримана 04 червня 2018 року, отже, встановлений судом строк для подання відповіді на відзив позивачем не пропущено, такий строк дозволяє позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази.

Наслідки пропущення процесуальних строків визначені нормами ст. 126 ЦПК України, а питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 127 ЦПК України, яка не передбачає можливості саме зміни, як того просить позивач, встановленого судом строку.

З цих підстав заява позивача щодо зміни процесуальних строків є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 53, 84, 91, 277, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та витребування доказів залишити без задоволення.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну встановленого судом строку.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud1609.

Ухвала в частині відмови в задоволенні заяви про зміну встановленого судом строку може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк апеляційної скарги, в решті набирає законної сили негайно з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко

15.06.2018