Ухвала суду № 74707129, 13.06.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/10756/18

УХВАЛА

13 червня 2018 року м.Сватове

Колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

суддів Юрченко С.О., Осіпенко Л.М.

за участю

секретаря: Брайловській М.М.,

прокурора: Вакуленко В.М.,

захисників: ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі Сватівського районного суду Луганської області кримінальне провадження №22017130000000117 відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

16.04.2018 року до суду надійшло кримінальне провадження №22017130000000117 відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року за вказаним провадженням було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що можливо призначити справу до судового розгляду та просить суд постановити ухвали суду про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що немає підстав для призначення до судового розгляду, оскільки вказане кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України,у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування даного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні передбачених ч.1 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України кримінальних правопорушень.

Захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 також зазначили, що підстав для призначення до судового розгляду не має, а просять кримінальне провадження закрити на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України,у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.

Заслухавши прокурора, захисників, вивчивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через невідповідність вимогам КПК України з наступних підстав.

Частиною 4 статті 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України викладено загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Своєю чергою, відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу, а обвинувальний акт, згідно із п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту.

Висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує короткий виклад або повний текст обвинувального акта (ч. 2 ст. 347 КПК України), а суд роз’яснює суть обвинувачення і з’ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміле воно йому (ч. 1 ст. 348 КПК України).

Отже, аналіз наведених норм права доводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов’язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

До процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування особа перебуває у статусі підозрюваного.

Підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК).

Наведені норми закону дають підстави для висновку про нетотожність понять «підозра» і «обвинувачення», які, попри наявність спільних рис (одні і ті ж обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), є різними етапами досудового розслідування з притаманним лише їм специфічним комплексом гарантій прав та обов’язків і порядку здійснення процесуальних дій. З огляду на це недопустимим є використання зазначених понять як синонімів у різних процесуальних документах, оскільки вони не можуть вважатися рівнозначними, незважаючи на подібність стилістичного викладу фактичних даних у повідомленні про підозру та обвинувальному акті.

Проте, в тексті обвинувального акту, де міститься формулювання обвинувачення, вказано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (у справі «ОСОБА_1 проти Росії») більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п. 79).

Отже, суд звертає увагу на те, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, а лише зазначено про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України, що суперечить як п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, так і ч. 4 ст. 110 КПК України, де наголошується на тому, що обвинувальним актом висувається обвинувачення особі, а не підозра.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Судом встановлено істотне порушення вимог КПК України. Таким істотним порушенням вимог КПК України суд визнає невідповідність обвинувального акту положенням ст.291 КПК України.

До такого висновку суд дійшов виходячи з того, що згідно з положеннями ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що є підставою для його повернення прокурору.

Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню, за таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання захисників про закриття даного кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України як таким, що заявлено передчасно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.110, 291,314, 372 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 109, ч.2 ст. 110, ч.1 ст.258-3 КК України, – повернути прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі через Сватівський районний суд Луганської області апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: С.М. Скрипник

Судді: С.О. Юрченко

ОСОБА_6