Рішення № 74706781, 11.06.2018, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/309/18

н/п : 2/397/167/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2018 Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Отян О.В.,

при секретарі судового засідання – Рум’янцевій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та коштів на утримання дружини,

за участю відповідача – ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.06.2017 року до 03.03.2033 року, а також аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01.06.2017 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 03.03.2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 22.08.2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб.

Від спільного шлюбу вони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У зв’язку з тим, що вона з відповідачем припинили сімейні стосунки, з червня 2017 р. проживаємо окремо, що підтверджується довідкою Липнязької сільської ради № 1285 від 22.02.2018 р., і з вказаного проміжку часу відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина та на її утримання в добровільному порядку, незважаючи на те, що вона в даний момент не працює, так як доглядає за дитиною до досягнення 3-річного віку, вона відповідно до вимог ст.ст. 180, 181, 183 СК України, вимушена звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів.

Син ОСОБА_4 постійно проживає з нею та знаходиться на її утриманні, про що свідчить довідка з її місця проживання.

Окрім того, відповідно до ст.84 СК України, вона має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

ОСОБА_2 може надавати таку допомогу, оскільки працює на посаді директора Кіровоградського обласного контактного центру та здійснює викладацьку діяльність у Державному навчальному закладі "Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації".

Також зазначила, що нею вживались заходи до одержання аліментів від відповідача, але з 01.06.2017 року він категорично відмовився підтримувати її та сина у фінансовому положенні.

А тому, відповідно до ст.79 СК України, просить стягнути аліменти не з дня подання позовної заяви, а з 01.06.2017 року.

02.05.2018 року відповідачем направлено до суду відзив на позовну заяву (а.с.52-54), в якому він вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнав частково з наступних обставин. Стосовно сплати аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 зазначив, що ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за три роки.

Позивач не подала до суду жодного доказу того, що він не надавав коштів на утримання сина та родини, а також те, що нею були вчинені заходи щодо одержання аліментів внаслідок ухилення ним від їх сплати.

Вони з відповідачем одружені з 22.08.2015 року по теперішній час. Довідкою № 1369 від 20.04.2018 року, виданою КП « ЖЕО № 1 КМР» підтверджено те, що він, відповідач та їх син проживали разом, а значить і однією сім’єю протягом 2017 року. Відповідно твердження позивача, що він не надавав кошти на утримання сім’ї не відповідає дійсності. Також наголошував на тому, що з моменту їх одруження і по сьогоднішній день він фінансово забезпечує сім’ю.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21.04.1999 р. N 606-ХІУ "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В даний час він працює директором Кіровоградського обласного контактного центру та отримує середньомісячний дохід в розмірі 10721,82 грн., з урахуванням сплати податків 8631,06 грн. З цих коштів він винаймає в м. Кропивницькому квартиру, сплачує комунальні послуги та відповідно надає кошти на утримання дитини і жодним чином не ухиляється від сплати аліментів. Нажаль вони з позивачем не можуть прийти згоди щодо визначення розміру аліментів та порядку їх сплати.

Крім того, як тільки йому стало відомо про те, що позивач звернулася до суду з позовною заявою, кошти почав не давати готівкою в руки, а перераховувати на її особисту кредитну карту Приватбанк. З моменту подачі позову ним вже сплачено аліменти в сумі 4000 грн. за березень і квітень 2018 року, що підтверджується випискою з Банку.

Відповідно він визнає позов позивача в частині сплати аліментів з моменту винесення рішення суду у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 03.03.2033 року.

В частині сплати аліментів на утримання відповідача у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01.06.2017 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 03.03.2019 року, то позовні вимоги в цій частині він не визнає, за наступних підстав.

Відповідно до п.4 ст.75 СК України, один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Позивач на даний період працює на посаді провідного юрисконсульта в ПАТ «Кіровоградгаз» та отримує заробітну плату, яка значно перевищує прожитковий мінімум встановлений законом. Підтвердити даний факт можливо лише довідкою з ПАТ «Кіровоградгаз», яку він отримати не може, оскільки це є персональні дані, які розголошуватись не можуть стороннім особам, відповідно надає клопотання про витребовування доказів.

Відповідно позивач має стабільний дохід та не потребує матеріального утримання.

Позивач не подала до суду жодного доказу того, що він не надавав коштів на утримання її , та що нею були вчинені заходи щодо одержання утримання внаслідок ухилення ним від їх сплати.

07.05.2018 року на адресу суду найшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву(а.с. 64-65, 86-87), де вона зазначила, що у відзиві на позовну зазву відповідач посилається на довідку № 1369 від 20.04.2018 року виданою КП «ЖЕО № 1 К ІР», відповідно до якої вони до цього часу проживають однією сім’єю та відповідач фінансово забезпечує сім’ю.

З адресою проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідач отримував субсидію, про отримання якої він зазначив в своїй електронній декларації. Отримання б субсидії ним, було б не можливе без зазначення її (на той момент безробітної) та сина. Оскільки відповідач скористався благами, які надає держава, тепер дотримується версії про якоби спільне проживання. Враховуючи займану посаду та владні зв’язки відповідача, вона може припусти появу аналогічних довідок з різних інстанцій про їх спільне проживання.

Відповідач рік мав відносини з іншою жінкою і вона з ним була в колишній їх квартирі, а коли вона з червня виїхала то взагалі мала можливість там проживати з ОСОБА_2. Оскільки не бажає залучати свідків в даному випадку, тому надаю скріншоти переписки її з вказаною жінкою , в яких вона розповідає про знайомство з її сином ; переписку її та відповідача, в якій він визнає, що вона влітку від нього пішла, та переписку відповідача з іншою жінкою.

Починаючи з червня 2017 року вона разом з сином проживала в своєї мами за адресою: вул. Франка, 33, с. Липняжка, Добровеличківський район, Кіровоградська область.

Повідомила, що з 01.03.2018 року працює в ВАТ «Кіровоградгаз» на посаді провідного юрисконсульта відділу по роботі з юридичними особами юридичного управління.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що дитина його, батьківство не оспорює. Він згоден сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня подання позивачем позову до суду, з урахуванням проведених ним виплат. Позивачем не надано до суду жодного доказу того, що він не надавав коштів на утримання сина та родини, а також те, що нею були вчинені будь-які заходи щодо одержання аліментів, внаслідок ухилення ним від їх сплати. Він з відповідачем одружені з 22.08.2015 року і по теперішній час. Їх шлюб не є розірваним. Ним подано до суду довідку з ЖЕО №1 про те, що він разом з позивачем та їх сином проживали спільно однією сім’єю за однією адресою протягом 2017 року. Відповідно, твердження позивача про те, що він не надавав кошти на утримання сім’ї не відповідає дійсності. З моменту їх одруження і по даний час він фінансово забезпечує сім’ю. В даний час він працює директором Кіровоградського обласного контактного центру та отримує середньомісячний дохід, який з урахуванням податків становить 8631 грн. З даних коштів він винаймає житло в м. Кропивницькому, сплачує комунальні послуги. Пояснив, що з моменту коли він довідався про подачу позивачем позову до суду, аліменти сплачує щомісяця на її банківську картку в розмірі 2000 грн. Крім того, по сьогоднішній день сплачує кошти за відвідування сином садочку, щоранку возить дитину до садочка. Він також пропонував позивачу укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини, який погодити нотаріально, але позивач відмовилася.

Щодо стягнення коштів на утримання дружини позов не визнає. Пояснив, що позивач працює у ВАТ «Кіровоградгаз» на посаді провідного юрисконсульта та отримує заробітну плату в розмірі, який перевищує розмір мінімальної заробітної плати. У разі задоволення позову позивача щодо стягнення аліментів на утримання дитини він буде зобов’язаний сплачувати кошти в розмірі 2200 грн.

Також, вартість оренди житла становить 3000 грн. та оплата комунальних послуг у літній час - не менше 500 грн. На харчування він витрачає 2000-3000 грн. Додатково витрачає кошти на бензин для автомобіля. Тому ,заробітку йому часом не вистачає – допомагають коштами та городиною рідні.

Також раз рік викладає в навчальному закладі, де отримує не великий та не постійний заробіток. Так , цьому році він там ще викладав , а за минулий рік отримав за лекції всього ,близько, 500 грн. Відповідно – не має матеріальної можливості утримувати дружину.

Заслухавши пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Свідоцтвом про шлюб підтверджується, що позивач та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 22.08.2015 року (а.с.6).

Згідно свідоцтва про народження (а.с.5) позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області №1284 від 22.02.2018 рок (а.с.7) позивач разом з сином з 01.06.2017 року і по теперішній час проживають в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно довідки ВАТ «Кіровоградгаз» №09/56/к від 07.05.2018 року (а.с.66, 88) ОСОБА_1 працює у товаристві з 021.03.2018 року на посаді провідного юрисконсульта відділу по роботі з юридичними особами юридичного управління (наказ про прийом на роботу №185/к від 28.02.2018 року) при повній зайнятості по теперішній час.

Згідно довідки про доходи ВАТ «Кіровоградгаз»№08-1/99 від 11.05.2018 року (а.с.109) ОСОБА_1 з 01.03.2018 року працює у товаристві провідним юрисконсультом та загальна сума її доходу за період з 01.03.21018 року по 30.04.2018 року, з врахування проведених утримань , становить 11958,38 грн. , тобто - ,близько , 6 000 грн. щомісяця

Згідно довідки КП «ЖЕО №1 КМР» №1369 від 20.04.2018 року (а.с.60) ОСОБА_2 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 на протязі 2017 року разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно довідки Кіровоградського обласного контактного центру №5 від 18.04.2018 року (а.с.40, 49) відповідач працює директором в даному центрі та отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 10721,82 грн.

Згідно довідки Державного навчального закладу «Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації» №01-22-222 від 19.04.2018 року (а.с.41, 46) відповідач ОСОБА_2 згідно укладеного договору цивільно-правового характеру від 13.02.2017 року №10 (термін дії договору з 13.02.2017 року по 31.12.2017 року) отримав заробітну плату від викладацької діяльності за період з 01.06.2017 року по 31.12.2017 року у розмірі 547,20 грн. (у червні – 364,80 грн., у грудні -182,40 грн.); у 2018 році у трудових відносинах з даним закладом не перебував.

Згідно платіжних доручень ПАТ КБ «ПриватБанк» №99517691911794652172 від 16.03.2018 року, №99517691923052493753 від 29.03.2018 року та №99517691946377263803 від 25.04.2018 року (а.с.57-59) відповідач ОСОБА_2 перерахував на користь ОСОБА_1 кошти на утримання дитини в загальному розмірі 4000 грн. , тобто – по 2000 грн. за березень та квітень 2018 року.

З скріншотів переписки з телефонів позивача та відповідача (а.с.89-92) вбачається наявність розмови позивача з іншою особою щодо знайомства з дитиною та їх відносин, а також розмови відповідача та позивача щодо можливого примирення.

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до сімейних правовідносин – аліментних зобов’язань і вважає за необхідне керуватися нормами СК України.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ст.180 СК України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні батьків від цього обов’язку кошти на утримання дітей стягуються з них в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Згідно ч.1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_2 (відповідача по справі) та ОСОБА_1 (після укладення шлюбу, залишила дошлюбне прізвище). Відповідач погоджується сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивач, тому позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню.

При цьому, у відповідності ст.191 СК України, суд вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання дитини з дня подачі позову, так як позивачем не надано суду належних доказів того, що відповідач ухилявся від сплати аліментів та нею вживалися заходи щодо одержання аліментів від відповідача. Навпаки, судом в судовому засіданні було встановлено, що відповідач матеріально утримує сім’ю та сплачує кошти на утримання дитини.

Також, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини з врахуванням проведених відповідачем платежів за період з моменту подачі позову до суду.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення коштів на утримання матері дитини, суд враховує наступне.

Я було встановлено в судовому засіданні, позивач працює та отримує заробітну плату, з врахуванням проведених утримань , в розмірі, близько , 6200 грн.

Відповідач також працює та отримує заробітну плату, яка ,з врахуванням проведених утримань, складає 6000 грн.

Також, як було встановлено в судовому засіданні, відповідач додатково викладає в навчальному закладі, але його дохід є не постійний та не значного розміру - 547,20 грн. за 2017 рік. З отриманого доходу відповідач сплачує оренду житла та комунальні послуги, здійснює витрати на харчування, на що в загальній кількості витрачає близько 6500 грн. Також він оплачує перебування дитини в садочку, несе витрати, пов’язані з придбанням бензину, щоб відвезти дитину до садочка та забрати її.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач не в змозі надавати матеріальну допомогу позивачу на її утримання.

А тому, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача коштів на її утримання до досягнення дитиною 3-х річного віку.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України – суд допускає негайне стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст.141 ЦПК України - вирішити питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст.265 ЦПК України ,ст.ст.84, 180,182 СК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.03.2018 року до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до 03.03.2034 року, з врахуванням проведених ОСОБА_2 за вказаний період платежів на утримання дитини.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул. Липська,18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 26255795 судовий збір в сумі 704 гривень 80 копійок, який сплатити на рахунок: отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача – 820019, рахунок отримувача – 31215256700001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення через Олександрівський районний суд до апеляційного суду Кіровоградської області.

Повний текст рішення складений 15.06.2018 року .

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 27015, с. Липняжка вул. Франка,33, Добровеличківського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: 27300, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1.

Суддя : (підпис)

З оригіналом вірно.

Рішення набуло законної сили "___" ____ 2018 року та підлягає виконанню .

Оригінал рішення зберігається у справі №397/309/18.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5