Постанова № 74704735, 12.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Суми

Справа №576/317/18

Номер провадження 22-ц/788/960/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

у присутності представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Колодяжного А.О. у приміщенні Глухівського міськрайонного суду Сумської області

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення сум заборгованості за кредитиним договором,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У лютому 2018 року ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_2 з позовом, у якому зазначалося, що відповідно до укладеного між сторонами договору № б/н від 20 грудня 2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 1700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за ним станом на 21 січня 2018 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 585 грн. 72 коп., яку позивач і просив стягнути з нього в судовому порядку.

Заочним рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року на часткове задоволення позову постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» 1922 грн. 78 коп., з яких: 1555 грн. – заборгованості по тілу кредиту та 367 грн. 78 коп. – по відсотках за користування кредитом.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення відсотків за користування кредитом змінити, збільшивши цей розмір до заявленого у позові, а також скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею, штрафом (фіксована частина) та штрафом (процентна складова) та ухвалити нове про задоволення цих вимог.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів заслухавши суддю – доповідача, думку представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що 20 грудня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1700 грн. на платіжну картку (а. с. 9).

Підписуючи анкету-заяву, ОСОБА_2 погодилася, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Також своїм підписом у анкеті-заяві відповідачка засвідчила, що вона ознайомилася і погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, які були надані заявниці для ознайомлення в письмовому вигляді. Одночасно, як вбачається з анкети-заяви, заявницю було проінформовано, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку. Заявниця зобов’язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Факт видачі кредитної картки не спростовується відповідачем та підтверджується випискою з карткового рахунку (а. с. 60-63).

З наданого позивачем розрахунку слідує, що у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором за відповідачем станом на 22 січня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 12585 грн. 72 коп., з яких: 1555 гр.н - заборгованість за кредитом; 1113 грн. 03 коп. – по процентах за користування кредитом; 8842 грн. 18 коп. – за пенею; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 575 грн. 51 коп. штрафу (процентна складова) (а. с. 5-6).

Власного розрахунку заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного та з огляду на положення ст. ст. 526, 527, 1054 ЦК України, суд стягнув вказаний вище розмір заборгованості за тілом кредиту, який сторонами не оспорюється.

Поряд із цим, частково задовольняючи позовні вимоги Банку щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за обліковою ставкою Національного банку України та відмовляючи у стягненні з нього суми пені та штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що Тарифи стосовно обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання банківських послуг, які регулюють розмір річної процентної ставки за кредитом та відповідальність позичальника у випадку неналежного виконання зобов’язань за договором, ОСОБА_2 не підписувала, у зв’язку з чим, як вказав суд, їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору.

З такими висновками суду колегія суддів в повній мірі погодитись не може, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частинами першою-третьою ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1067 ЦК України банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

З наданих ПАТ «КБ «Приватбанк» до суду копії анкети-заяви ОСОБА_2 від 20 грудня 2013 року разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг в Приватбанку та розрахунку заборгованості, який підвтерджує факт використання кредитних коштів, їх часткове повернення позичальником, слідує, що остання погодилася із запропонованими банком умовами використання кредитних коштів, зокрема, зі сплатою 30 % річних за користування кредитом.

Звідси, беручи до уваги, що ОСОБА_2 мала перед банком обов’язок сплачувати 30% річних за користування кредитними коштами, розмір заборгованості по процентах за спірний період становить 384 грн. 12 коп.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача неустойки, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна», які банк надав суду разом з позовною заявою, передбачена відповідальність позичальника за порушення зобов'язання, а саме: пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (0, 24 % від суми загальної заборгованості, яка нараховується за кожний день прострочення кредиту + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; 0,24% від суми загальної заборгованості, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше), а також штраф за порушення строків платежів за будь – яким із грошових зобов’язань (500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, за одне й те саме порушення зобов'язання фактично передбачена подвійна відповідальність позичальника. При цьому, в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, розміру заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з боржника штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп. та штраф (процентна складова ) у сумі 596 грн. 96 коп. ((1555,00+384,18)х5%).

У задоволенні вимог про стягнення пені у сумі 8842 грн. 18 коп. необхідно відмовити за безпідставністю.

Оскільки місцевим судом у резолютивній частині рішення суду зазначена загальна сума боргу, яка підлягає стягненню на користь позивача без розшифровки складових, що уходять до неї (тіла кредиту, відсотків, штрафу, пені), тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 20.12.2013 року у сумі 2536 грн. 14 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 1555 грн. 00 коп., за відсотками – 384 грн. 18 коп., штраф у сумі 596 грн. 96 коп.

З урахуванням викладеного, підлягає скасуванню і рішення суду в частині проведення судом розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 352 грн. 40 коп. на компенсацію сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 528 грн. 60 коп. на компенсацію судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: 41400, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 20.12.2013 року у сумі 2536 грн. 14 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 1555 грн. 00 коп., за відсотками – 384 грн. 18 коп., штраф у сумі 596 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: 41400, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) частково понесені судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 352 грн. 40 коп. та за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 528 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Т. А. Левченко

ОСОБА_3