Ухвала суду № 74702203, 15.06.2018, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/841/18 Провадження № 2/358/544/18

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

15 червня 2018 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ореол», третя особа ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ореол» ( далі-відповідач), просить:

1. Визнати нерухоме майно яке знаходиться за адресою: м Богуслав вул. Мисайлівська 12-а спільною сумісною власністю подружжя;

2. Визнати недійсними наступні правочини:

- акт приймання-передачі нерухомого майна адресою: м Богуслав вул Мисайлівська 12-а спільною сумісною власністю подружжя від МП «Гранд» до ТОВ «Ореол»;

- протокол №2 Загальні зборів учасників ТОВ «Ореол» від 05.09.2016 року;

- протокол №3 Засідання ради засновників МП «Гранд» та ТОВ «Ореол»;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.03.2005 року, видане виконкомом Богуславської міської ради;

3. Витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Ореол» нерухоме майно за адресою: м Богуслав вул. Мисайлівська 12-а на користь позивача.

При зверненні позовом до суду позивачем не враховано положення п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, де зазначено, що позовна заява повинна містити: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Таким чином, позивачу необхідно в позовній заяві зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосовно відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ореол».

Крім того, звернувшись до суду позивач помилково визначила, що даний спір має не майновий характер та сплатила судовий збір лише 704,80 грн. Однак, позивач не врахувала положення ст. 176 ЦПК України і тому всупереч п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК Украйни не зазначила ціну позову та всупереч ч. 4 ст. 177 ЦПК України сплатила судовий збір в повному обсязі.

Так, відповідно до п.2, п.9, п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України зазначено, що ціна позову визначається:

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, для того, щоб визначити ціну позову позивач повинна додати до позову докази про вартість спірного майна після реконструкції.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судом встановлено що позивач звернулася до суду з вимогами майнового і не майнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (на даний час, це становить 704,80 грн. – 8810,00 грн).

Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (на даний час, це становить 704,80 грн.).

Враховуючи вищевказані норми права, позивач після приєднання до позову докази про вартість спірного нерухомого майна зможе визначити ціну позову і тому повинна доплатити судовий збір за вимоги майнового і немайнового характеру з урахуванням того, що вже сплачено 704,80 грн.

Крім того, позивачем не виконано положення п.5 ч.3 ст. 175 та ч.5 ст. 177 ЦПК України, де зазначено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, позивач обґрунтовуючи свої вимоги стверджує, що її покійний чоловік ОСОБА_4 був одним із засновників МП «Гранд». У власності даного підприємства перебувало нерухоме майно, що розташовано за адресою: м Богуслав вул. Мисайлівська 12. В подальшому згідно рішення засновників підприємства вищевказане нерухоме майно було передано від МП « Гранд» до ТОВ «Ореол». При цьому її чоловік ОСОБА_4 сплатив іншому засновнику підприємства 42489 грн. Після незначної реконструкції вищевказаного нежитлового приміщення, виконавчий комітет Богуславської міської ради видав свідоцтво про право власності на це нерухоме майно на ТОВ «Ореол», засновником якого був її чоловік. В подальшому, згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «Ореол» до складу засновників було включено ОСОБА_3, а іншим рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Ореол» її чоловік був виключений із числа засновників, тому керівником даного товариства було призначено ОСОБА_3 Тому, позивач вважає, що передача нерухомого майна від МП « Гранд» до ТОВ «Ореол» без її згоди, як дружини одного із засновників підприємства є незаконним, оскільки це нерухоме майно було придбано під час шлюбу.

Однак, позивач не надала до позовної заяви установчі документи МП «Гранд» та ТОВ «Ореол», витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого вбачається, хто є власником спірного майна.

Крім того, згідно акту канцелярії суду від 12.06.2018 року вбачається, що позивач не надала до позовної заяви копію свідоцтва про шлюб та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.07.1977 року.

Таким чином позивачу необхідно надати до позовної заяви вищевказані документи.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Ореол», третя особа ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши позивачу строк до 25.06.2018 року для усунення недоліків, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_5