Рішення № 74702172, 12.06.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/410/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Дудник В.І.,

за участю секретаря Тєрєщенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В

Представник відповідача - Одеської митниці ДФС позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню, до судового розгляду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого стверджує, що ОСОБА_1 було цілком законно притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, в її діях є склад порушення, передбаченого вищевказаною статею МК України. Стосовно процедури та правил оформлення протоколу про порушення митних правил, дотримання при його складанні та розгляді справи про вчинення порушення вимог МК України та Конституції України, зазначає, що протокол про порушення було складено у присутності свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та самого порушника - ОСОБА_1 В процесі складення протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень по суті порушення, а також відмовилася від підписання та отримання копії протоколу, що складався відносно неї. За таких обставин, примірник протоколу було направлено на її адресу поштою. Про дати розгляду справи (попередню і наступну) ОСОБА_1 повідомлялася поштою також, однак, до дня розгляду справи від неї не надходило жодних заяв, заперечень та клопотань. У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не прибула в день розгляду справи про порушення митних правил, справу було розглянуто у її відсутності, винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, копію якої було надіслано на її адресу. Таким чином, матеріалами справи про порушення митних правил була доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена законно та правомірно. Представник відповідача підтримав доводи відзиву на позов, просив розглянути справу без його участі.

Позивачка, її представник - ОСОБА_4 на задоволенні своїх вимог наполягали, просили про скасування постанови про накладення штрафу та закриття провадження у справі про порушення митних правил за цим фактом.

В ході розгляду справи судом були досліджені: копія постанови № 0724/50000/17 від 13.09.2017р. відносно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил; копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2018 року.

Позивачка ОСОБА_1, діюча через свого представника ОСОБА_4, звернулася до суду із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (Державної фіскальної служби України) із вищезазначеними вимогами, зазначивши, що 13.02.2014р. вона отримала поштою на свою адресу копію постанови державного виконавця Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.02.2018р., згідно якої, на підставі постанови №0724/50000/17 від 13.09.2017р., виданої заступником начальника ДФС в Одеській області, було відкрито виконавче провадження про стягнення з позивачки на користь держави 481341,66 грн. Оскільки позивачці про винесення вищевказаної постанови відносно неї не було нічого відомо, вона 14.02.2018р. звернулася із заявою на адресу Ренійського відділу ДВС із заявою про надання копії постанови, на підставі якої було відкрито виконавче провадження. Тоді ж, позивачка отримала копію постанови №0724/50000/17 від 13.09.2017р. З тексту вищевказаної постанови позивачка дізналася про те, що її було визнано винною у порушенні митних правил за ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 481341,66 грн. За вищевказаною постановою було відкрито виконавче провадження. З винесеною постановою позивачка не згодна, вважає її незаконною, протиправною, такою, що була винесена із суттєвими порушеннями вимог Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів (ст.ст. 494, 498, 526 МК України, ст. ст. 19, 55, 64 Конституції України), у зв'язку із чим вона є неправомірною і підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, які наполягали на задоволенні своїх позовних вимог, показання свідка ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення,…, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

За ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів (у т.ч.) законності та презумпції невинуватості, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як виходить з позовних матеріалів, 11.06.2017р. о 22.04 год. в пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)» митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС по смузі руху «зелений коридор» прибув легковий автомобіль НОМЕР_1, країна реєстрації Україна, який прямував з Молдови (с. Джурджулешти) до України (м. Рені) під керуванням громадянина України ОСОБА_6. У вищезазначеному автомобілі в якості пасажира прямувала громадянка України ОСОБА_1, яка для проходження митних формальностей надала паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2.

Під час здійснення митного оформлення даного автомобілю згідно інформації модулю «Орієнтування» АСМО «Інспектор-2006» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС, було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 08.08.2016р. ввезла на митну територію України через підрозділ митного оформлення №500071400 пункту пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)» митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС, в режимі «тимчасове ввезення» автомобіль марки «NISSAN PRIMERA», д/н НОМЕР_3, країна реєстрації Румунія, та надала при митному оформленні паспорт громадянки Румунії НОМЕР_4 й заявила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Під час здійснення митного контролю даного автомобіля за інформацією модулю «Орієнтування» АС АУР та відповідно до листа ТУ ДМСУ від 03.02.2017р. №344/1 було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 є громадянкою України, має паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 21.03.1997р. Ренійським PB ГУ МВСУ в Одеській області, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, маючи статус громадянина-резидента, громадянка України ОСОБА_1, при ввезенні на митну територію України автомобіля «NISSAN PRIMERA», д/н НОМЕР_3, країна реєстрації Румунія, заявила митному органу України, що вона є громадянкою Румунії та нерезидентом, чим вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Згідно зі службовою запискою м/п «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС від 05.07.2017 №2520/15-70-68 у разі ввезення зазначеного транспортного засобу «NISSAN PRIMERA», д/н НОМЕР_3, країна реєстрації Румунія, на митну територію України громадянином-резидентом підлягають сплаті митні платежі у розмірі 160 447,22 грн.

За вказаних обставин, на підставі ст.ст.459, 494 МК України працівником Одеської митниці ДФС у відношенні громадянки України ОСОБА_1 складено протокол про ПМП №0724/50000/17 від 12.06.2017 за ознаками ст.485 МК України.

За результатами розгляду справи про порушення митних правил за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 13.09.2017р. було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності із призначенням їй штрафу в розмірі 481341,66 грн.

Згідно із ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За статтею 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол.

Протокол про порушення митних правил повинен містити у тому числі і данні, необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено, інші необхідні для вирішення справи відомості.

Відповідно до ч. 4 вищевказаної статті, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7 вищевказаної статті у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

За ч. 8 ст. 494 МК України у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Таким чином, нормами вищевказаної статті МК України передбачено порядок і процедуру складання протоколу про порушення митних правил, передбачено дії, які необхідно провести у присутності імовірного порушника, або тоді, коли порушник відмовляється брати участь (будь-яким чином) при складанні протоколу.

Як виходить з доводів представника позивачки, про складання відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, самій ОСОБА_1 нічого не було відомо, про його існування вона не знала взагалі, а про те, що на неї було накладено штраф вона дізналася тільки тоді, коли вже було відкрито виконавче провадження. Таким чином, позивачка стверджує, що вона сама протокол не підписувала, не відмовлялася від його підпису, не повідомлялася про дату розгляду справи органом ДФС.

Представник відповідача стверджує навпаки, що такий протокол складався, від його підпису ОСОБА_1 відмовилася, це було зроблено у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в самому протоколі була зроблена позначка про дату слухання справи.

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як виходить з матеріалів справи, суду, на підтвердження доводів відповідача, не була надана копія протоколу у справі про порушення митних правил, який було складено відносно ОСОБА_1, тому дослідити правдивість тверджень відповідача щодо суперечливих доводів з приводу даних, які містилися у протоколі про порушення митних правил, - неможливо.

Відповідно до ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Згідно із ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Під час складання протоколу про порушення митних правил позивачка була відсутня, потім - про час розгляду справи про порушення митних правил - вона належним чином не повідомлялася, у зв'язку із чим було допущено порушення її процесуальних прав та гарантій. Повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил позивачка заперечує. Натомість, до матеріалів відзиву на позов були додані супровідні листи, оформлені на ім'я ОСОБА_1 (на її почтову адресу) про направлення копії протоколу: про порушення митних правил; повідомлення про дату розгляду справи про порушення митних правил відносно неї, призначену на 13.09.2017р.); про надання інформації щодо прийнятого рішення по справі про порушення митних правил та направлення копії постанови від 13.09.2017р. Вищевказані докази суд не може розцінювати як такі, які свідчать про належне повідомлення, оскільки на жодному з них немає відмітки про номер та дату вихідної кореспонденції, що не може бути доказом того, що вони відсилалися на адресу ОСОБА_1 взагалі. Крім того, якщо навіть припустити, що ці листи відправлялися, то тоді в якості незаперечуваного доказу повинні бути надані поштові повідомлення про отримання або про неотримання адресатом конверту. Таких доказів також немає.

Як пояснила свідок ОСОБА_5, вона 11.06.2017р. разом із позивачкою знаходилась в пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)», під час проходження митного контролю виникли якісь проблеми, але в цей час відносно ОСОБА_1 у її присутності протокол про порушення митних правил не складався, підписати будь-які документи їй не пропонувалось, іншим особам, які були разом із нею в автомобілі, також прийняти участь у проведенні будь-яких дій, підписати будь - які документи також не пропонувалося.

Також слід звернути увагу і на порушення права позивачки на користування юридичною допомогою захисника, так як позивачка не є фахівцем в сфері права і така допомога була б необхідною їй.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом , ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

В офіційному тлумаченні положення ч. 1 ст. 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» у Рішенні Конституційного Суду № 23-рп/2009 від 30.09.2009р. зазначено, що «Положення ч. 1 ст. 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує».

Згідно із ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 було допущено грубе порушення процесуальних норм чинного законодавства, а саме позивачка була позбавлена можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання, користуватися при розгляді справи юридичною допомогою адвокату, бути взагалі присутньою при розгляді справи про порушення митних правил відносно неї.

Відповідно до ст. 526 МК України У справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить у тому числі постанову про закриття провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, наданих суду доказів та обставин справи, суд вважає постанову у справі про порушення митних правил №0724/50000/17 від 13.09.2017 року, винесену заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 481341 грн. 66 коп., - протиправною, такою, що не відповідає нормам діючого законодавства, і скасовує її.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 18, 77, 86, 104, 241-246, 286 КАС України , ст. ст. 19, 55, 59, 64 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 29, 485, 486, 489, 494, 498, 526, 527 МК України, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову у справі про порушення митних правил №0724/50000/17 від 13.09.2017 року, винесену заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 481341 грн. 66 коп., - визнати протиправною і скасувати її.

Судові витрати у справі віднести за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.І. Дудник