Ухвала суду № 74701503, 14.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13329/17

Провадження № 1-кп/520/207/18

УХВАЛА

14.06.2018 року м.Одеса

Колегія суддів Київського районного суду м.Одеси у складі головуючого судді - Борщова І.О., суддів Іванчука В.М., Войтова Г.В.,

секретар судового засідання Гораш А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду питання доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні №12017161480001749 від 11.07.2017р., за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, студент 4-го курсу НУ ім.Мечнікова, одружений, має на утриманні дітей 2014 та 2016 років народження, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників – адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, оскільки строк дії попередньої ухвали суду закінчується.

Прокурор вважав за необхідне продовжити строки тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому, що щодо них висунуто обґрунтоване обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства до потерпілої, санкція якого передбачає позбавлення волі до 15 років, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник - адвокат ОСОБА_4С заперечила проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинувачених на іншу, не пов’язану з триманням під вартою.

В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання їх вини, є єдиним ризиком, на який посилається сторона обвинувачення у справі, в якій обвинувачення сфальсифіковано, відсутні докази вини обвинувачених в інкримінованих діяннях, проти потерпілої ОСОБА_6 внесені відомості до ЄРДР за дачу завідомо неправдивих показань, проти її представника – адвоката ОСОБА_7, проти прокурора, який підтримує обвинувачення – ОСОБА_3 Крім того, обвинувачені в умовах ізоляції від суспільства важко хворіють, не отримують належного лікування в умовах ОСІ, а у ОСОБА_1 вдома залишилися двоє неповнолітніх дітей, мати яких виїхала на заробітки за кордон.

Адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, підтримав клопотання іншого захисника та повідомив, що стороною захисту оспорюється кваліфікація, речового доказу – грошей, не має, а потерпіла ОСОБА_6 в минулих судових засіданнях не заперечувала проти зміни найсуворішого запобіжного заходу. При цьому прокурор не навів жодного доказу про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які б заслуговували на увагу.

Обвинувачені підтримали клопотання захисників.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника і зміни запобіжного заходу на більш м’який вид.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити строки тримання під вартою обвинувачених, виходячи з наступного.

Так відповідно до ст.132 КПК України прокурором доведено і з обвинувального акту та доданих до нього матеріалів вбачається, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Судом продовжується дослідження доказів, а тому на даний час, без дослідження усієї сукупності доказів, суд позбавлений можливості зробити висновок про наявність чи відсутність належних і допустимих доказів, про винуватість чи невинуватість обвинувачених в інкримінованому їм злочину.

Відповідно до ст.177 КПК України прокурором також доведена наявність обставин і даних про особи обвинувачених, з урахуванням характеру і обставин злочину, які в сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені, з огляду на тяжкість покарання, яке їм загрожує у випадку доведеності їх вини, відсутності в них офіційного джерела прибутку, відсутність міцних соціальних зв’язків у ОСОБА_2, вони можуть здійснити дії, спрямовані на переховування від суду, іншим чином перешкоджанню кримінальному провадженню. Більш того, злочин у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відноситься до злочинів публічного обвинувачення, тобто в захисті на рівні держави гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. А тому, інтереси суспільства у даній справі переважають над особистою волею обвинувачених.

Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинувачених, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів, не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішеннями ЄСПЛ «Кабулов проти України», «Петухов проти України», «Кучерук проти України», «Осаковський проти України».

Тому клопотання захисника на даній стадії процесу про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Застава, відповідно до ст. 183 КПК України не обирається, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до двох місяців, тобто до 13.08.2018 року.

Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на строк до двох місяців, тобто до 13.08.2018 року.

Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копію ухвали відправити до ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)» для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Борщов І. О.

Суддя Войтов Г.В.

ОСОБА_8