Рішення № 74701296, 13.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10218/17

Провадження № 2/520/2803/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 року

Київський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді Калашнікової О.І.,

при секретарі Шеховцевій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Росс Інвест» про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії,-

Встановив:

Позивач у серпні 2017 року звернулася до суду з вимогами ухвалити рішення про визнання за нею права власності на 1\2 частину паю на об’єкт нерухомого майна у вигляді однокімнатної квартири, загальною площею 56,4 кв.м., будівельний номер 34, розташованої на 5-му поверсі секції А житлового будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі, що складає суму у розмірі еквівалентній 27 636 доларів США, внесених за договором № 152 в новій редакції та додаткової угоди від 01.10.2008 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «Росс Інвест» та просила суд зобов’язати ТОВ «Росс Інвест» передати вищезазначену квартиру за актом приймання-передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалася на наступне: у період зареєстрованого шлюбу, 01.10.2008 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Росс Інвест» договір на дольову участь у будівництві однокімнатної квартири № 34 (будівельний номер), загальною площею 56, 4 кв.м. в секції «А» у житловому будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі. Зазначена квартира придбана за кошти з продажу квартири АДРЕСА_1, що була об’єктом права спільної сумісної власності позивача і відповідача, а також за спільні кошти, набуті за час ведення спільного господарства. Ціна договору склала суму у розмірі в еквіваленті 55272 долара США, які відповідач вніс у касу ТОВ «Росс Інвест» єдиним платежем у день підписання угоди. Позивач зазначила, що договір укладено в інтересах сім’ї, отже на нього поширюються норми закону про спільну сумісну власність подружжя, зокрема розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не бажає ані відшкодувати вартість частки вкладених за договором коштів, ані спільно прийняти квартиру від ТОВ «Росс Інвест» і оформити право власності, позивач вважає, що її порушене право підлягає захисту виключно у судовому порядку.

В наступному позивачка уточнили свої вимоги щодо обставин справи.

До судового засідання позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_3 не з’явилися, представник надала суду заяву про вирішення справи за її відсутність і зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи сповіщався судом неодноразово відповідно до вимог закону, відзив на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ТОВ «Росс Інвест» в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи сповіщався судом неодноразово відповідно до вимог закону, відзив на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за згодою позивача і у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

Заочним рішення Київського районного суду м.Одеси від 22.06.2016 року, проголошеного у цивільній справі № 520\3918\16-ц, що набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (до шлюбу Костенко) М.Ю., зареєстрований 15.02.1997 року відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновської рай адміністрації виконкому Одеської міської ради, актовий запис № 81 - розірвано.

В період шлюбу, 01.10.2008 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Росс Інвест» договір на дольову участь у будівництві однокімнатної квартири № 34 (будівельний номер), загальною площею 56,4 кв.м. в секції А у житловому будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м. Одесі.

За умовами договору, 06.10.2008 року, ОСОБА_2 вніс на рахунок ТОВ «Росс Інвест» єдиним платежем суму у розмірі, еквівалентній на той час 55 272 долара США.

Платіж здійснено 06.10.2008 року за рахунок з продажу квартири АДРЕСА_2, що була об’єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також за спільні кошти, набуті за час ведення спільного господарства.

На даний час розпочата процедура введення об’єкта будівництва до експлуатації.

Шлюб між сторонами розірвано на підставі заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 22.06.2016 року, на час розірвання шлюбу між сторонами спір щодо спільного майна був відсутній.

На даний час відповідач не бажає у добровільному порядку ані відшкодувати ОСОБА_1 кошти в сумі вартості її частки у спільному майні, зокрема зволікає прийняти квартиру за актом прийому-передачі у рівних частках із ОСОБА_1

ОСОБА_1 на обгрунтвування своїх вимог посилалась на такі докази: копію договору купівлі-продажу квартири від 04.10.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, копію договору № 152 про дольову участь у будівництві житла від 09.01.2006 року, укладеного між ТОВ «Росс Інвест» та ОСОБА_5, копію додаткової угоди № 1 до договору № 152 від 01.10.2008 року, укладеного між ТОВ «Росс Інвест» ОСОБА_5 та ОСОБА_2, копію договору № 152 в новій редакції від 01.10.2008 року, укладеного між ТОВ «Росс Інвест» і ОСОБА_2

Суд дослідив надані позивачем докази та наведені доводи і дійшов висновку, що позов про визнання права власності на 1\2 частину паю на об’єкт нерухомого майна у вигляді однокімнатної квартири, загальною площею 56,4 кв.м., будівельний номер 34, розташованої на 5-му поверсі секції А житлового будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі, що складає суму у розмірі еквівалентній 27 636 доларів США, внесених за договором № 152 в новій редакції та додаткової угоди від 01.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Росс Інвест» та зобов’язання ТОВ «Росс Інвест» передати вищезазначену квартиру за актом приймання-передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках підлягає задоволенню з таких підстав:

Ст. 60 СК України передбачає, що «майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу)».

Отже належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Законодавство встановлює рівність часток дружини та чоловіка у майні, що є об’єктами права спільної сумісної власності подружжя.

Майном, як особливим об’єктом права власності вважаються у тому числі майнові права та обов’язки.

Майнове право – це обмежене речове право, за яким власник цього майна наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомірність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства

В даному випадку суд встановив, що кошти, внесені за договором про дольову участь у будівництві житла є коштами з реалізації квартири АДРЕСА_2, яка, як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу від 04.10.2008 року, посвідченого у нотаріальному порядку, була об’єктом права спільної сумісної власності, як така, що набута у шлюбі, на спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та за кошти, набутими на час ведення спільного господарства.

Як вбачається, за змістом договору про дольову участь у будівництва житла ОСОБА_2 отримує лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Отже, оцінюючи інші об’єктивні дані, а саме, що спірний об’єкт не передано сторонам за актом приймання-передачі, застосовуючи положення ст. ст. 60,68 СК України, ст. 357 ЦК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є власником 1\2 частини паю на об’єкт нерухомого майна у вигляді однокімнатної квартири, загальною площею 56,4 кв.м., будівельний номер 34, розташованої на 5-му поверсі секції А житлового будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі, на суму у розмірі еквівалентній 27 636 доларів США, внесених за договором № 152 в новій редакції та додаткової угоди від 01.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Росс Інвест».

За таких обставин, суд вважає, що задоволенню підлягають і похідні вимоги позивача про зобов’язання ТОВ «Росс Інвест» передати однокімнатну квартиру загальною площею 56,4 кв.м., будівельний номер 34, розташованої на 5-му поверсі секції А житлового будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі за актом прийому-передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1Ю у рівних частках.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний код платників податків НОМЕР_1, право власності на 1\2 частину паю на об’єкт нерухомого майна у вигляді однокімнатної квартири, загальною площею 56,4 кв.м. , будівельний номер № 34, розташованої на 5-му поверсі секції А житлового будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі, що складає суму у розмірі еквівалентній 27 636 доларів США, внесених за договором № 152 в новій редакції та додаткової угоди від 01.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «РОСС Інвест».

Зобов’язати ТОВ «РОСС Інвест» передати однокімнатну квартиру, загальною площею 56,4 кв.м. будівельний номер № 34, розташованої на 5-му поверсі секції А житлового будинку № 55 по вул. Люстдорфська дорога у м.Одесі за актом прийому-передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Калашнікова О. І.