Ухвала суду № 74701078, 12.06.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1142/15-ц

Провадження № 2/496/283/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дранікова С.М.,

при секретарі - Камочкіній А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд визнати недійсним заповіт, посвідчений 25.11.2013 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований р реєстрі за №2097, яким ОСОБА_4 на випадок своєї смерті все своє майно заповів ОСОБА_2, як такий , що не відповідає вільному волевиявленню заповідача і не відповідає його волі.

У судове засідання позивач та його представник повторного не звилися.

У судовому засіданні ставиться питання щодо залишення позовної зави без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивач та його представника у судове засідання, без поважних причин.

Представник відповідачки у судовому засіданні заперечувала щодо залишення позову без розгляду, при цьому просили застосувати до представника позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, та перенести слухання справи.

Відповідачка підтримала думку свого представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Справа призначалась до слухання на 23.05.2018 року, 31.05.2018 року, 12.06.2018 року. Однак, належним чином повідомлений ОСОБА_1 та його представник заяви про слухання справи у їх відсутності не надали, до судових засідань не з’являлись, при цьому, кожного разу на адресу суду надходять заяви від представника позивача про перенесення слухання справи, які вмотивовані тим, що представник позивача ОСОБА_5 не має можливості прибути до судового засідання, оскільки приймає участь в інших провадженнях. Однак вказані обставини неяким чином не документально не підтвердженні.

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання заявника, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред’явленого позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України у разі, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інших умов, у тому числі й існування поважних причин неявки, процесуальний закон не передбачає, а тому право суду залишити позов без розгляду від цієї обставини не залежить.

Таким чином, саме факт неявки позивача в судове засідання втретє, за наявності вищевикладених умов у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Керуючись статтями 2, 44, 76, 257, 258-260 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області ОСОБА_6