Ухвала суду № 74700899, 13.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №275/392/16-ц Головуючий у 1-й інст. Лівочка Л. І.

Категорія 72 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №275/392/16-ц за заявою Територіальної громади села Привороття в особі Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області про визнання спадщини відумерлою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області, ухвалене 05 вересня 2016 року суддею Лівочкою Л.І. у смт.Брусилові,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року представник територіальної громади с.Привороття в особі Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області звернувся до суду із заявою про визнання спадщини померлого ОСОБА_2 відумерлою. Обґрунтовував заяву тим, що після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді земельних ділянок, які розташовані на території Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області: площею 1,6514 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка № 53, що належала йому, та площею 1,2795 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка №261, що належали його рідній сестрі ОСОБА_3, яка померла 28.03.2007, після смерті якої він прийняв спадщину. Після смерті ОСОБА_2 спадщину у встановлений законодавством строк ніхто не прийняв.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2016 року заяву територіальної громади с.Привороття в особі Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою - задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, до якої входить земельна ділянка №53, площею 1,6514га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, вартістю 36350,91грн. та передано її територіальній громаді с.Привороття Брусилівського району Житомирської області. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, до якої входить земельна ділянка №261, площею 1,2795га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, вартістю 36350,91грн. та передано її територіальній громаді с.Привороття Брусилівського району Житомирської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволенні заяви.

Заявник вважає, що суд безпідставно задовольнив заяву територіальної громади с.Привороття в особі Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, оскільки вона як спадкоємець за законом прийняла спадщину та має право на спадкування спірних земельних ділянок (паїв).

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, представник територіальної громади с. Привороття – не визнав, посилаючись на її безпідставність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Із матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2008 року помер ОСОБА_2 (а.с. 9).

Після його смерті залишилася спадщина у вигляді земельних ділянок, що розташовані на території Приворотської сільської ради Брусилівського району Житомирської області: площею 1,6514 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ділянка №53), яка належала йому та площею 1,2795 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ділянка №261), яка належала рідній сестрі померлого ОСОБА_3, яка померла 28.03.2007 і після її смерті ОСОБА_2 було прийнято спадщину (а.с. 5-6).

На момент подання заяви про визнання спадщини відумерлою, спадщина не приймалася спадкоємцями протягом 8 років, інформація про наявність спадкоємців в сільській раді була відсутня.

Відповідно до документів, наданих ОСОБА_1 до матеріалів справи, вона є онукою рідної сестри ОСОБА_2 – ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2) Г.А., а матір’ю ОСОБА_1 є донька ОСОБА_6 – ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_6) Т.Й. (а.с. 32).

Водночас, ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують факт наявності відмови її матері – ОСОБА_7 від прийняття спадщини після смерті спадкодавця – ОСОБА_2

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч.1 ст.1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Отже, ОСОБА_4 не могла прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті спадкодавця і на даний час жива її мати ОСОБА_8 та, як встановлено у суді апеляційної інстанції, сестри останньої - ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які є спадкоємцями ближчого ступеня споріднення і не відмовлялися від прийняття спадщини у визначеному законом порядку.

Тому ухваленим у справі рішенням не вирішувалось питання про права та інтереси ОСОБА_1

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувались питання про права, свободи і інтереси ОСОБА_1, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 362, 390-391 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст ухвали складений 15 червня 2018 року.