Постанова № 74700403, 13.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/266/18 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 33/783/425/18 Доповідач: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 27 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_2 352 (триста п'ятдесят дві) грн.40 коп. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 07 січня 2018 року о 06 год. 03 хв. на вул.Городоцькій, 288 у м.Львові повторно протягом року керував автомобілем марки «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків з використанням технічного засобу «Драгер Алкотест 6820», прилад ARHF – 0017, тест № 434, результат – 2,19‰, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 27 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята при неповному дослідженні всіх обставин по справі, з порушенням матеріального та процесуального права. При розгляді суд неповно з’ясував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його захисник підтримали апеляційні вимоги.

ОСОБА_2 не заперечив, що 07 січня 2018 року о 06 год. 03 хв. перебував у стані алкогольного сп’яніння, однак заперечив факт керування транспортним засобом. Окрім цього пояснив, що 07 січня 2018 року він зі своїм товаришем рухався автомобілем марки «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, на вул.Городоцькій, 288. Вказаним автомобілем керував його товариш – ОСОБА_4, а він сам знаходився на пасажирському сидінні, так як вживав алкогольні напої. Заїхавши на автозаправку «WOG» на вул.Городоцькій, в той час, як їх автомобіль перебував у нерухомому стані, до нього підійшли працівники поліції з мотивів незначних несправностей заднього бампера автомобіля, хоча такі несправності були відсутні, що вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів.

За його словами, на пропозицію працівників поліції він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, так як не керував транспортним засобом.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, які є логічними та послідовними.

Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07 січня 2018 року серії БР№135612 (а.с.2), 07 січня 2018 року о 06 год. 03 хв. у м.Львові на вул.Городоцькій, 288, водій ОСОБА_2 керував повторно протягом року автомобілем марки «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків з використанням технічного засобу «Драгер Алкотест 6820», прилад ARHF – 0017, тест № 434, результат – 2,19‰, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказаний протокол складався в присутності ОСОБА_2 за участі свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, та такий без жодних зауважень та застережень був підписаний останнім. Згідно з письмовими його поясненнями, зазначеними в самому протоколі, ОСОБА_2 вживав 100 грам горілки, зазначене ним підтвердив в апеляційному суді останній.

Окрім цього, як зазначено у протоколі, ОСОБА_2 було роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що останній проставив свій підпис у протоколі.

Згідно з даними роздрукованої квитанції (а.с.1) за результатами огляду за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6820», прилад ARHF – 0017, тест № 434, в освідуваної особи – ОСОБА_2 виявлено 2,19‰ вмісту алкоголю у видихуваному ним повітрі.

Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням технічних засобів, складеного у присутності двох свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, за результатами огляду ОСОБА_2 на стан сп’яніння встановлено позитивну пробу 2,19‰.

Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.4), 07 січня 2018 року о 07 год. 18 хв. на вул.Городоцькій, 288, у м.Львові вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 В їх присутності вказаний водій погодився у встановленому Законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп’яніння за допомогою приладу алкотестер «Драгер», що засвідчили своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР№135612. Результат тесту показав 2,19‰. Як зазначено в письмових поясненнях, свідки засвідчили своїми підписами те, що пояснення записано вірно та ними прочитано. Зауважень до викладеного вони не мають.

Допитаний у судовому засіданні апеляційного суду за клопотанням захисника свідок ОСОБА_6, який є працівником вказаної заправки «WOG», пояснив, що того дня був на зміні. Бачив як на територію заправки заїхав автомобіль «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, з якого вийшли двоє чоловіків, серед яких один саме ОСОБА_2, однак за кермом був не він, а другий чоловік. Через деякий час приїхала патрульна поліція. Працівники поліції покликали ОСОБА_6 для того, щоб він засвідчив кількість проміле в ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6, який є водієм зі стажем близько в 20 років, не усвідомлював, що відбувається, однак підтвердив, що за результатами проведеного приладом огляду у ОСОБА_2 виявлено 2,19‰.

Окрім цього, свідок підтвердив письмові пояснення, наявні в матеріалах справи, які підписані ним власноручно та відповідають дійсності.

Апеляційний суд оцінює критично твердження свідка ОСОБА_6 в частині заперечення факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, адже такі суперечать письмовим поясненням, наданим ним безпосередньо після проходження правопорушником огляду на стан алкогольного сп’яніння, та які підтримав свідок у судовому засіданні апеляційного суду, де чітко зазначено, що ОСОБА_2 є водієм та такий пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», результат якого показав 2,19‰.

Відповідно до рапорту інспектора ВзОДДЗ бат.4 УПП у Львівській області (а.с.5), 07 січня 2018 року о 06 год. 03 хв. під час несення служби в складі екіпажу №715 у м.Львові на вул.Городоцькій, 288, був зупинений автомобіль «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, під керуванням ОСОБА_2. Даний транспортний засіб мав незначні технічні несправності – задній бампер був закріплений неналежним чином. Під час спілкування з водієм виявлено ознаки алкогольного сп’яніння.

Таким чином, підставою для зупинки транспортного засобу «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, та перевірки водія стала наявність незначних технічних несправностей автомобіля.

Допитані у суді першої інстанції працівники патрульної поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які оформлювали матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, будучи приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, показали, що автомобіль ОСОБА_2 був у русі, вони за таким здійснювали певний проміжок часу рух, та в подальшому такий був зупинений ними.

Згідно з наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на відео при автомобілі «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, зафіксовано лише ОСОБА_2, який на запитання працівника поліції, куди направлявся, відповів, що їхав заправитися і далі на роботу, тим самим, на переконання апеляційного суду, не заперечив факту керування транспортним засобом, чим спростовується твердження про те, що водієм даного автомобіля був його товариш ОСОБА_4

Згідно з відео, ОСОБА_2, будучи особою, якій видавалося посвідчення водія, тобто знаючи Правила дорожнього руху, зокрема п.2.1, п.2.4 «а», та який був позбавлений права керування транспортними засобами згідно з постановою судді Сихівського районного суду м.Львова від 19 серпня 2017 року, про що йому було достовірно відомо, вводив в оману працівників поліції, стверджуючи про наявність документів на транспортний засіб, в тому числі й посвідчення водія.

Так, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с.11) від 07 січня 2018 року серії БР№424968, 07 січня 2018 року о 06 год. 03 хв. у м.Львові на вул.Городоцькій, 288, ОСОБА_2 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування від 19.08.2017 року Сихівським районним судом м.Львова, та не пред’явив полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункти2.1 «а» та 2.1 «г» Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка у встановлені строки не оскаржена.

Апеляційний суд не бере до уваги й твердження ОСОБА_2 про те, що він проходив огляд за допомогою приладу «Драгер», оскільки вживав алкоголь, однак не керував автомобілем, адже як особа, якій видавалося посвідчення водія, та володіючи знаннями Правил дорожнього руху, такому було достовірно відомо, на яких підставах та за яких обставин, зокрема відповідно до п.2.5 ПДР, особа проходить огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння на вимогу працівника поліції.

Не заслуговують на увагу твердження захисника про відсутність технічних пошкоджень чи несправностей у автомобілі «Rover-75», н.з. CTR 8 PT1, відтак й безпідставність перевірки працівниками даного автомобіля, оскільки на відео, на яке покликається адвокат, не зафіксовано ані наявності, ані відсутності таких несправностей, однак такі підтверджуються рапортом працівника поліції.

Апеляційний суд не вбачає порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства, які б вплинули на правильність висновків судді першої інстанції чи порушили права особи-правопорушника, відтак твердження захисника в цій частині не підлягають до задоволення.

Обираючи ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах безальтернативної санкції ч.2 ст.130 КУпАП призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 27 березня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в його інтересах – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_1