Ухвала суду № 74700185, 05.06.2018, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/605/18

2/449/330/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"05" червня 2018 р. м.Перемишляни

Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Гуняк О.Я., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Липовецької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, –

В С Т А Н О В И Л А :

01.06.2018 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею – ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею – 1,6021 га, яка складається іх двох земельних ділянок площею – 0,7685 га та площею – 0,8336 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Липовецької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті батька - ОСОБА_2, який помер 14.09.1995 року.

При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а тому дану позовну заяву необхідно залишити без руху з таких підстав.

Згідно ст. 175 ЦПК України (із змінами), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» на суд покладено обов’язок перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг).

З матеріалів справи, вбачається, що позивачем долучено до матеріалів цивільної справи наступні квитанції: №6 від 31.05.2018 року на суму 64 грн., 80 коп. та №7 від 04.12.2017 року на суму 640 грн., однак у системі документообігу суду «Д-3», яка забезпечує централізоване отримання виписок з Держказначейства в електронному вигляді, їх розподіл по судах, автоматичне поєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки Держказначейства або автоматичного приєднання таких відомостей при надходженні відомостей з Держказначейства, при формувані виписки з Держказначейства про сплату судового забору на суму 640 грн., в графі «причини повернення», відображено інформацію про те, що сплачений судовий збір був повернутий платником.

Окрім цього, виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України на суму 64 грн., 80 коп. , згідно квитанції №6 від 31.05.2018 року, сформувати взагалі не можливо.

Також, як вбачається із сформованої Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, платником у такій вказано «Поль Катерину Миколаївну», однак у графі «призначення платежу» вказано фізичну особу – «Кулик Лесю Володимирівну».

За роз'ясненнями, що містяться у п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Також, у відповідності до положень ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви повинен бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому, документом про сплату судового збору являється оригінал квитанції установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу про визнання за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею – 1,6021 га, яка складається іх двох земельних ділянок площею – 0,7685 га та площею – 0,8336 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Липовецької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті батька - ОСОБА_2, який помер 14.09.1995 року.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у ч. 1 ст. 7 встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1762 грн.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: надання позивачем, належного підтвердження про те, що сплачений судовий збір, згідно квитанцій №17 від 04.12.2017 року на суму 640 грн. та №6 від 31.05.2018 року на суму 64 грн., 80 коп., був сплачений позивачем за наступними реквізитами:

одержувач –УДКСУ у Перемишлянському районі ;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 36848550 ;

Банк отримувача –ГУДКСУ у Львівській області ;

МФО –825014;

Р/р 31213206700360;

код класифікації доходів бюджету –22030001 ;

призначення платежу – «судовий збір»,

а також те, що такі не були нею повернуті до дня подання до суду позовної заяви. Зазначену інформацію направитина адресу Перемишлянського районного суду Львівської області для долучення до матеріалів цивільної справи та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи допущені при подачі заяви недоліки, таку необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 285 ЦПК України, –

у х в а л и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Липовецької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно – залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання вимог ухвали заява буде визнана неподаною та повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : ОСОБА_3