Рішення № 74699253, 15.06.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/90/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Стратовича О.В.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, оскільки відповідно до заяви № б/н від 07.06.2011 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач зобов’язання по укладеному кредитному договору не виконала у зв’язку з чим станом на 04.03.2018 року має заборгованість у розмірі 29826 грн. 42 коп., яка складається з 7252,01 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 11274,55 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 9403,36 грн. - заборгованість по пені; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1396,50 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив не надала.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

Судом встановлено, що 07.06.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір згідно з умовами якого остання отримала кредит в сумі 9600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Кредитний договір укладено шляхом підписання заяви позичальника, в якій зазначено, що вона разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг (далі Умови та Правила), а також Тарифами складає між сторонами Договір про надання банківських послуг і позичальник з цими Умовами, Правилами і Тарифами повністю погоджується.

ОСОБА_2, взяті на себе зобов'язання не виконала, кредитні кошти своєчасно не повернула, внаслідок чого станом на 04.03.2018 року має заборгованість у розмірі 29826,42 грн., яка складається з 7252,01 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 11274,55 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 9403,36 грн. - заборгованість по пені; 500 грн. - штраф(фіксована частина); 1396,50 грн. - штраф (процентна складова).

Суд бере до уваги наступне.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, в якій указано, що вона разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.5.5. Витягу із Умов, які приєднані в додатках до позову, передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно пункту 2.1.1.5.6. цих Умов, у разі невиконання зобов'язань за Договором позичальник зобов'язується на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди Банку.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову (пункт 2.1.1.7.6. Умов).

Відповідно до пункту 2.1.1.12.6. Умов за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

У випадку виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., позичальник сплачує Банку пеню. Розмір нарахування пені зазначається у пунктах 2.1.1.12.6.1; 2.1.1.12.6.2. вказаних Умов.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З розрахунку вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, але не виконав належним чином зобов’язання за кредитним договором № б/н від 07.06.2011 року у зв’язку із чим станом на 04.03.2018 року виникла заборгованість в сумі 29826,42 грн., яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом 7252,01 грн.;

- заборгованості за відсотками 11274,55 грн.;

- заборгованості за пенею та комісією 9403,36 грн.;

та відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов:

- штраф (фіксована частина) 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) 1396,50 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували виконання зобов’язання ОСОБА_2 перед Банком за кредитним договором б/н від 07.06.2011 року, що в свою чергу дає підставу вважати, що на день розгляду справи в суді зобов’язання відповідача перед Банком не виконано, а тому продовжують існувати цивільні правовідносини.

Згідно з 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, відповідач в свою чергу не спростував доводи позивача викладені в позовній заяві.

Тому суд, дотримуючись норм закону та всебічного і повного дослідження матеріалів справи та враховуючи, що на час розгляду справи в суді сторонами договір №б/н від 07.06.2011 року не був припинений, ОСОБА_2 в добровільному порядку не виконала свої зобов'язання перед Банком, що є істотним порушенням договору внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, вважає, що даний позов є обґрунтований на доведений належними доказами, тому підлягає до задоволення та стягненню з відповідача документально підтверджену заборгованість станом на 04.03.2018 року.

Позивач, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись вимогами: ст.ст. 12, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611,1050 ЦК України,суд,-

У Х В А Л И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, жительки с.Сущани, вул.С.Шепетька, 2, Олевського району Житомирської області, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, кошти в сумі 29826 (двадцять дев’ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 42 коп. заборгованості та 1762 (одна тисяча сімсот сорок два) грн., 00 коп., судових витрат, понесених при зверненні до суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МЕ №604448, ІПН – НОМЕР_1, адреса проживання: 11016, с.Сущани, вул.С.Шепетька, 2, Олевського району Житомирської області.

Суддя: ОСОБА_3