Ухвала суду № 74698908, 11.06.2018, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області

тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua

Справа № 281/422/18

Провадження по справі № 1-кп/281/62/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року смт Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Шуби Т.П,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого

ОСОБА_2 ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5

провівши в приміщенні суду в смт Лугини підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 12018060200000077 від 09.04.2018 стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Лугинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 та ч. 2 ст. 121 КК України, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов’язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень від яких потерпілий помер, та злочину середньої тяжкості, пов’язаного з порушенням громадського порядку та відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України, який обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, пов’язаного з грубим порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб.

В ході підготовчого судового засідання, судом на виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Прокурор вважала можливим призначити судовий розгляд за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, висловила свою позицію щодо одноособового розгляду справи судом та у відкритому судовому засіданні з викликом сторін кримінального провадження та всіх свідків зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Інші учасники кримінального провадження не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор звернулась з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки 11.06.2018 строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується, зазначила, що судовий розгляд до вказаної дати не може бути завершений, оскільки фактично ще не розпочався, не оголошено обвинувальний акт, не визначено порядок дослідження доказів, тому виникає необхідність вирішити питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2

Підставою продовження дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 зазначає наявність істотних ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років та злочину середньої тяжкості, пов’язаного з порушенням громадського порядку, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 5 років. Може перешкоджати встановленню істини в справі, що може виразитись в тиску на іншого обвинуваченого, потерпілу та свідків у даному провадженні, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому продовження строку дії такого запобіжного заходу як тримання під вартою, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків.

Крім того зазначила, що ризики, визначені в ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 не зменшились та не відпали, а тому застосування більш м’якого запобіжного заходу ніж той, що було обрано обвинуваченому буде недоцільним.

Нові ризики, на її думку, не з’явилися, лише тому, що ОСОБА_2 перебуває в умовах ізоляції від суспільства.

Потерпіла ОСОБА_5 підтримала думку прокурора, просила продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Відповідно, захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні подав письмове клопотання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби з 23 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. та встановити для обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні відсутні. Обвинувачений має постійне місце проживання, джерела існування, не має на меті продовження злочинної діяльності, уникнення від судового покарання та впливу на свідків, прокурора, суду. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_4А підтримав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 та зазначила, що домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби не буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків. Крім того, зазначила, що обвинувачений свій попередній злочин вчинив також у стані алкогольного сп’яніння, за аналогічних обставин із застосуванням пляшки з – під пива, тільки наслідки були інші – потерпілій було пошкоджено курточку і вона залишилась неушкодженою.

Потерпіла ОСОБА_5 підтримала думку прокурора та категорично заперечувала щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. Зазначила, що у неї є обґрунтовані побоювання того, що знаходячись під домашнім арештом він може нести загрозу для неї та її сім’ї.

Суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі приходить до наступних висновків.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27.04.2018 року стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 11.06.2018 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту суд зобов’язаний розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_2 вже притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема, за 10 днів до подій по даному кримінальному провадженню, він був засуджений 29.03.2018 року Лугинським районним судом за ч.1 ст. 296 КК України до одного року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік. Попередній злочин вчинено у стані алкогольного сп’яніння, за аналогічних обставин.

Незважаючи на те, що на момент скоєння нових злочинів вирок суду від 29.03.2018 року ще не набрав законної сили, вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та повторно під час іспитового терміну вчинив умисні злочини, в скоєнні яких він зараз обвинувачується, і знову ж таки за аналогічних обставин та аналогічно в стані алкогольного сп’яніння.

Вказане може свідчити про те, що обвинувачений, в разі звільнення з-під варти, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду або від виконання процесуальних рішень, впливати на іншого обвинуваченого, потерпілу та свідків, або вчиняти нові злочини.

Таким чином, оскільки на даний час присутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо неналежного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, або перешкоджання встановленню істини в справі, що може виразитись в тиску на потерпілу (свідків), а також враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер та злочину середньої тяжкості, пов’язаного з порушенням громадського порядку, не має постійного джерела доходів та місця роботи, має слабкі соціальні зв'язки, на утриманні неповнолітніх дітей не має, неодружений, злочини вчинено у нічну пору доби із застосуванням насильства, обставини та зухвалий характер вчинення ОСОБА_2 злочинів свідчить про наявність ризику впливу останнього на обвинуваченого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6 та інших очевидців даного злочину оскільки, перебуваючи на волі, останній може вчинити дії, направлені на залякування останніх, з метою зміни ними своїх показів на його користь, може здійснити на них вплив, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і тим самим перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, а більш м'які запобіжні заходи не виключають наведені ризики, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 необхідно продовжити.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку встановленому законом.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, крім того суд враховує те, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення уникнення визначених вище ризиків.

Враховуючи необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, оскільки він обирався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й особи обвинуваченого та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від суду та вчинення нових злочинів. Крім того, на даний час розгляд справи не розпочато та об’єктивно неможливість завершити судовий розгляд до 11 червня 2018 року, що виправдовує продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 314-316, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження № 12018060200000077 від 09.04.2018 стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лугинського районного суду Житомирської області о 14 год. 00 хв. 19 червня 2018 року.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4, потерпілу ОСОБА_5, її представника ОСОБА_7, свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19

Клопотання прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_20 про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовільнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити на 60 днів, тобто до 09 серпня 2018 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній ареш в нічний період доби - відмовити.

Зобов'язати Лугинський районний сектор (з питань пробації) Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти та подати суду в строк до 19 червня 2018 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Повний текст ухвали оголосити 15 червня 2018 року о 12 годині 30 хвилин в приміщенні Лугинського районного суду Житомирської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Д. Свинченко