Ухвала суду № 74698866, 13.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.06.2018

Справа № 320/5212/16-к

1-кс/320/1919/18

УХВАЛА

Іменем України

13 червня 2018 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупа І.В.,

за участі секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

прокурора - Нагорного В.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3у кримінальному провадженні № 32016080280000021 від 02.08.2016, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого головним бухгалтером КП «ОСОБА_4 палац спорту» (ЄДРПОУ 24907804), такого, що не має судимостей,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.212 КК України,

встановив:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3, за погодженням із прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_5, у кримінальному провадженні №32016080280000021 від 02.08.2016 про обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ «ТКМ Агро» (ЄДРПОУ 38222506) зареєстровано 22.08.2012 Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області. Свідоцтво про державну реєстрацію №866148. Взято на податковий облік 29.08.2012 року за №23241.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ТКМ Агро»

№1 від 08.08.2012 ОСОБА_1 призначено на посаду директора та головного бухгалтера вказаного товариства та на нього покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Відповідно до Кримінального кодексу України від 05.04.2001 (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_1, є службовою особою ТОВ «ТКМ Агро».

При організації та здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТКМ Агро», ОСОБА_1, як службова особа підприємства, зобов'язаний був керуватися Податковим кодексом України № 2755-IV від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями) (далі – ПК України), положеннями якого передбачено наступне.

Директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_1 підозрюється в тому, що в порушення вищевказаних норм, діючи з прямим єдиним умислом спрямованим на ухилення від сплати податків, розуміючи, що податковий кредит ТОВ «ТКМ Агро» не підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліків, в період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, з метою маскування протиправної діяльності направленої на умисне ухилення від сплати податків та створення видимості легальної діяльності підприємства, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склавши та, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку, надавши в електронному вигляді із застосуванням електронних цифрових підписів та ключа для електронної печатки до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТКМ «Агро» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року з додатками до них, відобразивши у розділі II «Податковий кредит» декларації та у додатку №5 до декларації - «Розшифровка податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів», суми податкового кредиту безпідставно завищеного в результаті відображення недостовірних відомостей з придбання ТМЦ.

Директор ТОВ «ТКМ «Агро» ОСОБА_1 підозрюється в тому, що продовжуючи свій злочинний намір, діючи з прямим єдиним умислом спрямованим на ухилення від сплати податків, розуміючи, що податковий кредит ТОВ «ТКМ Агро» не підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліків, в порушення вимог п п. 198.3, 198.6 ст. 198, 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, не надав до перевірки ТОВ «ТКМ АГРО» підтверджуючих первинних документів та відобразив в податковому обліку та податковій звітності ТОВ «ТКМ «Агро» безтоварні операцій з придбання товарів у ТОВ «Агрохата», ПСПзОВ «Старосільске», ТОВ «Суми-Агротранс», ФГ «Близнеци», ФГ «Козерог», ТОВ «Аграрна компанія «АКР», ТОВ «Агроснаб Трейдіс» та СТОВ «Агро 2000», які фактично не відбувались, чим ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 3 577 569 гривень.

Пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до п.9.1.3 п.9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавного податку.

Підпункти 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1. ст. 16 ПК України зобов’язує платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 44.1. ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, із змінами та доповненнями (далі Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону № 996).

Відповідно до положень п.6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 08.07.2010 N 2457-VI керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

?назву документа (форми);

?дату і місце складання;

?назву підприємства, від імені якого складено документ;

?зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

?посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

?особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.1,2 ст.9 Закону № 996).

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, із змінами і доповненнями:

«Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01 січня 2011року, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (податок на прибуток з 01.04.2011). Далі по тексту -ПКУ.

Об’єктом оподаткування після 01.01.2015, відповідно до п.134.1 ПКУ є:

«134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Враховуючи викладене, директору ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_1 достовірно було відомо, що він відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України, зобов'язаний знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно й вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі та у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Таким чином, директор ТОВ «ТКМ «Агро» ОСОБА_1 підозрюється в тому, що діючи з прямим єдиним умислом спрямованим на ухилення від сплати податків, в порушення вимог п п. 198.3, 198.6 ст. 198, 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, не надав до перевірки ТОВ «ТКМ АГРО» підтверджуючих первинних документів та відобразив в податковому обліку та податковій звітності ТОВ «ТКМ «Агро» безтоварні операцій з придбання товарів у ТОВ «Агрохата», ПСПзОВ «Старосільске», ТОВ «Суми-Агротранс», ФГ «Близнеци», ФГ «Козерог», ТОВ «Аграрна компанія «АКР», ТОВ «Агроснаб Трейдіс» та СТОВ «Агро 2000», які фактично не відбувались, ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 3 577 569 гривень.

За нормами чинного законодавства неоподатковуваний мінімум доходів громадян в 2013 році 573,5 гривень (50% прожиткового мінімуму), в 2014 році - 609 гривень (50% прожиткового мінімуму), в 2015 році з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року – 609 гривень (50% прожиткового мінімуму), з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року - 639 гривень (50% прожиткового мінімуму).

Таким чином, загальна сума ухилення від сплати податків ТОВ «ТКМ Агро» за 2013 рік складає – 451 381 гривню (787,06 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за 2014 рік – 1 158 573 гривні (1902,42 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за період з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року – 1 368 867 гривень (2 247,73 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за період з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року – 598 748 гривень (937 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Таким чином, директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_1 підозрюється в тому, що в результаті своїх злочинних дій у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, об’єднаних єдиним умислом, державі спричинено шкоду у виді ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 3 577 569 гривень. (5 874,21 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що більш ніж в 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_1 підозрюється в тому, що своїми протиправними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, які кваліфікуються як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.3 ст.212 КК України 01.06.2018 року складено та вручено ОСОБА_1.

Крім того, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим 30.05.2018 повісткою на 01.06.2018 року до СВ ФР Мелітопольської ОДПІ викликався для повідомлення про підозру ОСОБА_1, який отримавши повістку, у встановлений слідчим час не з’явився для проведення слідчої дії. Для проведення слідчих дій, 01.06.2018 слідчим було здійснено виїзд до м. Бердянськ, та повідомлено ОСОБА_1 про підозру в приміщенні Бердянській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

У зв’язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що ОСОБА_1, перешкоджає кримінальному провадженню шляхом неприбуття у визначений органами досудового розслідування строк для проведення необхідних слідчих дій, що веде до затягування строку розслідування кримінального провадження.

Слідчий вважає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбаченого п.1, п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Враховуючи розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1, сторона обвинувачення вважає, що саме застава, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здатна забезпечити виконання мети запобіжного заходи, а також запобігти спробам підозрюваного, вчиненню дій передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, передбачені статтею 177 цього КПК України відсутні. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що 30.05.2018 він дійсно отримав повістку про виклик до слідчого на 01.06.2018 на 10 год. Він зв’язався із своїм захисником, який повідомив, що у призначений слідчим час він не може з’явитися до слідчого, оскільки перебуває за межами Запорізької області по роботі та просив визначити іншу дату для проведення слідчої дії. Про це він повідомив слідчого, який сказав, що сам приїде до м. Бердянськ для проведення слідчих дій, і 01.06.2018, коли захисник повернувся з відрядження, йому було повідомлено про підозру. Отже, ствердження слідчого про те, що він перешкоджав кримінальному провадженню безпідставні. Він не має матеріальної можливості сплатити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки отримує заробітну плату на КП «ОСОБА_4 спорту» в розмірі 4830 грн. та ГО «Бердянська міська федерація баскетболу» в розмірі 1593,90 грн., має сина, який навчається в Бердянському педуніверситеті на денній формі навчання на платній основі.

Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави заперечував, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні та слідчим не доведені. ОСОБА_1 дійсно 30.05.2018 була вручена повістка про виклик до слідчого на 10 год. 01.06.2018 для вручення підозри. Але він, як захисник, у першій половині дня знаходився у м. Маріуполі, Донецької області, де йому раніше був призначений прийом в прокуратурі Донецької області при здійсненні інтересів іншої особи. ОСОБА_1 повідомив слідчого про неможливість явки адвоката у зазначений час. У другій половині дня він повернувся в м. Бердянськ та в його присутності були заплановані слідчим слідчі дії. А отже, ОСОБА_6 ніяким чином не перешкоджав кримінальному провадженню. Крім того, слідчим при врученні повістки були порушені вимоги ст.135 ч.8 КПК України, згідно якими особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. Крім того, ОСОБА_1 не має фінансової можливості сплатити заставу у розмірі, що становить 35240 грн.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, доводи слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави слід відмовити за наступних підстав.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1А підозрюється у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно зі ст. 184 КПК України: 1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу. 2. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. 3. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Європейський суд з прав людини, неодноразово зазначав у своїх рішеннях те, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Так клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 185 КПК України, так як не містить посилання на матеріали, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та до клопотання не додані копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Зазначені у клопотанні ризики, а саме, те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчим не обґрунтовані.

Посилання слідчого на те, що 30.05.2018 року повісткою на 01.06.2018 до СВ ФР Мелітопольської ОДПІ ОСОБА_1А викликався для повідомлення про підозру, та отримавши повістку, у встановлений слідчим час не з’явився для проведення слідчої дії, що на думку слідчого свідчить про те, що ОСОБА_1, перешкоджає кримінальному провадженню та затягує строк розслідування кримінального провадження, слідчий суддя вважає необґрунтованим.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 184 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: несвоєчасне одержання повістки про виклик.

Слідчим в супереч ч. 8 ст. 184 КПК України було вручено повістку ОСОБА_1 за один день до дня, коли останній зобов’язаний був прибути за викликом. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що в призначений слідчим час захисник ОСОБА_1 перебував по справам в м. Маріуполі, що виключало можливість проведення слідчої дії саме о 10 год. 01.06.2018. Отже, причина неприбуття ОСОБА_1 до слідчого у призначений час є поважною.

Про наявність будь-яких інших ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України, слідчий в клопотанні не зазначає, в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що ці ризики існують прокурором не доведено.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3у кримінальному провадженні № №32016080280000021 від 02.08.2016про обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3у кримінальному провадженні № №32016080280000021 від 02.08.2016про обрання запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: