Ухвала суду № 74698585, 14.06.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.06.2018

Справа № 320/5212/18

Провадження № 1-кс/320/1920/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупа І.В.

за участі секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1про арешт майна по кримінальному провадженню №32016080280000021 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №№32016080280000021 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.212 КК України про арешт майнаоб'єкта нерухомого майна: 1/2 частина квартири за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Лермонтова, будинок 97/вулиця Бородіна, будинок 46, право приватної спільної часткової власності на яке належить ОСОБА_3, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ «ТКМ Агро» (ЄДРПОУ 38222506) зареєстровано 22.08.2012 року Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області. Свідоцтво про державну реєстрацію №866148. Взято на податковий облік 29.08.2012 року за №23241.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ТКМ Агро»

№1 від 08.08.2012 ОСОБА_3 призначено на посаду директора та головного бухгалтера вказаного товариства та на нього покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Відповідно до Кримінального кодексу України від 05.04.2001 (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_4, є службовою особою ТОВ «ТКМ Агро».

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 року передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При організації та здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТКМ Агро», ОСОБА_3, як службова особа підприємства, зобов'язаний був керуватися Податковим кодексом України № 2755-IV від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), положеннями якого передбачено наступне.

Директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_3 підозрюється в тому, що в порушення вищевказаних норм, діючи з прямим єдиним умислом спрямованим на ухилення від сплати податків, розуміючи, що податковий кредит ТОВ «ТКМ Агро» не підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліків, в період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, з метою маскування протиправної діяльності направленої на умисне ухилення від сплати податків та створення видимості легальної діяльності підприємства, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, склавши та, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку, надавши в електронному вигляді із застосуванням електронних цифрових підписів та ключа для електронної печатки до Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТКМ «Агро» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року з додатками до них, відобразивши у розділі II «Податковий кредит» декларації та у додатку №5 до декларації - «Розшифровка податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів», суми податкового кредиту безпідставно завищеного в результаті відображення недостовірних відомостей з придбання ТМЦ.

Директор ТОВ «ТКМ «Агро» ОСОБА_3 підозрюється в тому, що продовжуючи свій злочинний намір, діючи з прямим єдиним умислом спрямованим на ухилення від сплати податків, розуміючи, що податковий кредит ТОВ «ТКМ Агро» не підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліків, в порушення вимог п п. 198.3, 198.6 ст. 198, 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, не надав до перевірки ТОВ «ТКМ АГРО» підтверджуючих первинних документів та відобразив в податковому обліку та податковій звітності ТОВ «ТКМ «Агро» безтоварні операцій з придбання товарів у ТОВ «Агрохата», ПСПзОВ «Старосільске», ТОВ «Суми-Агротранс», ФГ «Близнеци», ФГ «Козерог», ТОВ «Аграрна компанія «АКР», ТОВ «Агроснаб Трейдіс» та СТОВ «Агро 2000», які фактично не відбувались, чим ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 3 577 569 гривень.

Пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Відповідно до п.9.1.3 п.9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість належить до загальнодержавного податку.

Підпункти 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1. ст. 16 ПК України зобов’язує платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 44.1. ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до положень п.6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 08.07.2010 N 2457-VI керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.1,2 ст.9 Закону № 996).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01 січня 2011р., зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 р. (податок на прибуток з 01.04.2011р.). Далі по тексту -ПКУ.

Об’єктом оподаткування після 01.01.2015р., відповідно до п.134.1 ПКУ є: «134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Враховуючи викладене, директору ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_3 достовірно було відомо, що він відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України, зобов'язаний знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно й вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі та у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Таким чином, директор ТОВ «ТКМ «Агро» ОСОБА_3 підозрюється в тому, що діючи з прямим єдиним умислом спрямованим на ухилення від сплати податків, в порушення вимог п п. 198.3, 198.6 ст. 198, 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, не надав до перевірки ТОВ «ТКМ АГРО» підтверджуючих первинних документів та відобразив в податковому обліку та податковій звітності ТОВ «ТКМ «Агро» безтоварні операцій з придбання товарів у ТОВ «Агрохата», ПСПзОВ «Старосільске», ТОВ «Суми-Агротранс», ФГ «Близнеци», ФГ «Козерог», ТОВ «Аграрна компанія «АКР», ТОВ «Агроснаб Трейдіс» та СТОВ «Агро 2000», які фактично не відбувались, ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 3 577 569 гривень.

За нормами чинного законодавства неоподатковуваний мінімум доходів громадян в 2013 році 573,5 гривень (50% прожиткового мінімуму), в 2014 році - 609 гривень (50% прожиткового мінімуму), в 2015 році з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року – 609 гривень (50% прожиткового мінімуму), з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року - 639 гривень (50% прожиткового мінімуму).

Таким чином, загальна сума ухилення від сплати податків ТОВ «ТКМ Агро» за 2013 рік складає – 451 381 гривню (787,06 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за 2014 рік – 1 158 573 гривні (1902,42 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за період з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року – 1 368 867 гривень (2 247,73 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за період з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року – 598 748 гривень (937 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Таким чином, директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_3 підозрюється в тому, що в результаті злочинних дій, у період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, об’єднаних єдиним умислом, державі спричинено шкоду у виді ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 3 577 569 гривень. (5 874,21 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що більш ніж в 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_3 підозрюється в тому, що своїми протиправними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, які кваліфікуються як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.3 ст.212 КК України 01.06.2018 року складено та вручено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянину України, працюючому головним бухгалтером КП «Міський палац спорту» (ЄДРПОУ 24907804), раніше не судимому.

Згідно довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2018, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить на праві приватної спільної часткової власності, з 15.08.2006 року, 1/2 частина квартири за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Лермонтова, будинок 97/вулиця Бородіна, будинок 46.

Згідно актового запису про державну реєстрацію шлюбу № 961 від 23.11.1994 року, складеного Бердянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, з 23.11.1994 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5

Статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 73 Сімейного кодексу України встановлено, що при відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Частиною 5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Оскільки санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає застосування покарання у виді конфіскації майна, існує необхідність накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 для забезпечення можливої конфіскації майна.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна: 1/2 частину квартири за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Лермонтова, будинок 97/вулиця Бородіна, будинок 46; право приватної спільної часткової власності на яке належить ОСОБА_3, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою унеможливлення спроб вчинення дій, пов'язаних з відчуженням, оформленням правовстановлюючих документів та державною реєстрацією права на об'єкт нерухомого майна: 1/2 частину квартири за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Лермонтова, будинок 97/вулиця Бородіна, будинок 46, вказане клопотання просить розглядати без участі ОСОБА_3

Згідно ч.2 ст.172 КПК України підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник су судове засідання не викликалися.

Старший слідчий відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просить зазначене клопотання розглянути у його відсутність, клопотання підтримує на його задоволенні наполягає.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється з підстав неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підставою арешту майна є кримінальне провадження №32016080280000021 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Директор ТОВ «ТКМ Агро» ОСОБА_3 підозрюється в тому, що своїми протиправними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, які кваліфікуються як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах та 01.06.2018 складено та вручено йому повідомлення про підозру.

Санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає застосування покарання у виді конфіскації майна, а тому існує необхідність накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 для забезпечення можливої конфіскації майна.

Згідно довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.06.2018, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить на праві приватної спільної часткової власності, з 15.08.2006, 1/2 частина квартири за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Лермонтова, будинок 97/вулиця Бородіна, будинок 46.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1про арешт майна по кримінальному провадженню №32016080280000021 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016, доведені, а тому дане клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 61, 170-173 309, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1про арешт майна по кримінальному провадженню №32016080280000021 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.212 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на 1/2 частину квартири за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Лермонтова, будинок 97/вулиця Бородіна, будинок 46, право приватної спільної часткової власності на яке належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, шляхом заборони розпоряджатися цим майном.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: .