Рішення № 74698492, 01.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3583/15-ц

Провадження № 2/338/308/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу № 333/3583/15-ц за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» про визнання договору іпотеки недійним, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ по Комунарському району служби (управління) у справах дітей ЗМР про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPS0GK50080307 від 03.05.2006 року, в розмірі 1 572 598 грн. 36 коп., з яких 260 087 грн. 33 коп. – заборгованість за кредитом; 391 098 грн. 26 коп. – заборгованість за відсотками; 108 606 грн. 57 коп. – заборгованість за комісією; 812 806 грн. 20 коп. – заборгованість за пенею, звернути стягнення на квартиру загальною площею 96,80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № 147 від 03.05.2006 року з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в Договорі іпотеки, а саме 257 500 грн., будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Додатково позивач просить виселити всіх відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в квартирі, яка є предметом іпотеки.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 03.05.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZPS0GK50080307, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 309 000 грн., зі сплатою 12,00% відсотків річних та кінцевим терміном погашення до 04.05.2026 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме квартира № 1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51. Позивач стверджував, що на теперішній час відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту належним чином не виконує, в результаті чого має заборгованість за кредитом.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири № 1, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51.

28.07.2015 року до суду з самостійними вимогами про визнання предмету іпотеки недійсним звернулася, як третя особа, ОСОБА_6 Як на підставу своїх вимог посилалася на наслідки недійсності правочину, зокрема те що, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2011 року, справа № 2-2167/11, за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, договір купівлі-продажу наслідком укладання якого стало укладання спірного договору іпотеки, було визнано недійсним і рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 року, справа № 333/3204/13-ц, за її позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру № 1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51, було визнано право власності за ОСОБА_6 на вказану вище квартиру. Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, які наполягали на своїх вимогах та запереченнях, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення підлягає задоволенню, а позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання договору іпотеки недійним задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, 03.05.2006 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу продала ОСОБА_2 належну їй квартиру № 1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51.

В той же день, відповідно до укладеного договору № ZPS0GK50080307 від 03.05.2006 року, ОСОБА_2 отримав у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит у розмірі 309 000 грн. з кінцевим терміном повернення 04.05.2026 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 03.05.2006 року уклали договір іпотеки № 147 згідно з яким ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру № 1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 257 500 грн.

Свої зобов’язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

ОСОБА_2 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPS0GK50080307 від 03.05.2006 року, в розмірі 273 780 грн. 73 коп. – звернуто стягнення на предмет договору іпотеки № ZPS0GK50080307 від 03.05.2006 року квартиру, загальною площею 96,8 кв.м, житловою площею 60,96 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області 03.05.2006 року та зареєстрованого в реєстрі за №415, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_2, який зареєстрований і проживає у квартирі, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51, кв. № 1 та зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Запоріжжя; стягнено з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «ПриватБанк»(на р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1 708 грн. 50 коп. витрат по сплаті позивачем судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2011 року зазначений договір купівлі-продажу від 03.05.2006 року був визнаний недійсним та застосовані наслідки недійсності правочину, а саме: зобов'язано ОСОБА_2 повернути їй квартиру № 1, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51.

Зазначене рішення скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25.11.2015 року.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 року визнано за ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_2.

Зазначене рішення скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 09.06.2016 року.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з нормами глави 16 ЦК України правочин може бути визнано судом недійсним з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Отже, оскільки рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2011 року, яким договір купівлі-продажу (наслідком укладання якого стало укладання договору іпотеки № 147 від 03.05.2006 року) визнано недійсним, було скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25.11.2015 р. і рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 року, яким було визнано право власності за ОСОБА_6 на квартиру № 1 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51, було скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 09.06.2016 року, наслідки недійсності правочину не можуть бути застосовані, а договір іпотеки № 147 від 03.05.2006 року є законним і обґрунтованим, тому позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання договору іпотеки недійним задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Вище вказані обставини підтверджуються письмовим повідомленням.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє, місце проживання.

В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням: адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Також, п. 17.7 договору іпотеки № 147 від 03.05.2006 року передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація його у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержатедя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 підлягають виселенню з квартири № 1, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 229, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення – задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з квартири № 1, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антарктична, буд. № 51.

Стягнути з ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4019 грн. 40 коп.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» про визнання договору іпотеки недійним – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Суддя: В.Б. Кулик