Постанова № 74697969, 13.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/3153/17 22-ц/774/673/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 215/3153/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.,

сторони

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011»

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2017 року, яке постановлено суддею Демиденко Ю.Ю. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року ТОВ «УЮТ-2011»звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 8095,80 грн., за період з 03.07.2014 по 02.03.2017 р., інфляційних витрат в сумі 1570,25 грн., 3% річних в сумі 281,34 грн. та 1600 грн. судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач мешкає в квартирі АДРЕСА_1, є споживачем послуг ТОВ, обов'язок по сплаті за надані послуги не виконує, тому утворилася заборгованість.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УЮТ-2011» 8095 грн. 80 коп. заборгованості за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 за період з 03.07.2014 р. по 02.03.2017 року, 1570 грн. 25 коп. інфляційних збитків та 1600 грн. сплаченого судового збору, а всього 11266 грн. 05 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що у позивача ТОВ «УЮТ-2011» відсутні повноваження щодо управління будинком АДРЕСА_1, відсутні правоустановчі документи, які б давали позивачу право надавати послуги з управління будинком. Між нею та ТОВ «УЮТ-2011» відсутній договір про надання послуг та ТОВ «УЮТ-2011» взагалі не виконує ніяких послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2017 року, та визначено, що, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ТОВ «УЮТ-2011» - Журавель В.О.,яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і відзиву на апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 являється наймачем АДРЕСА_1, та зареєстрована у вказаній квартирі.

Будинок АДРЕСА_1, де проживає відповідач, та його прибудинкова територія знаходяться на обслуговуванні позивача ТОВ «УЮТ-2011», який надає послуги споживачам згідно з тарифами, встановленими рішенням Криворізької міської ради від 14 грудня 2011 року № 414 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкової території для населення Тернівського району м. Кривого Рогу», приведених у відповідність до чинного законодавства з урахуванням економічно обґрунтованих витрат у зв'язку з набуттям чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» і затвердженого нею Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідач по справі зобов'язання по сплаті комунальних послуг виконує не належним чином, витрати на підтримання будинку та прибудинкової території не сплачує, у звязку із чим утворилась заборгованість, яка за період з 03.07.2014 р. по 02.03.2017 р. складає 8095,80 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с.6-7).

Крім того, згідно розрахунку сума інфляційних витрат у звязку з несплатою відповідачем витрат на підтримання будинку та прибудинкової території складає 1570,25 грн. та сума 3% річних становлять 281,34 грн. (а.с.8).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «УЮТ-2011», суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Між сторонами виникли правовідносини стосовно оплати комунальних послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст.20 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України строки оплати встановлено -щомісячно.

Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.

Як встановлено в суді першої та не спростовано в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає, а також є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг, які надаються ТОВ «УЮТ-2011» за вказаною адресою, оплату за отримані послуги відповідач не здійснювала, у зв'язку з чим за період з 03 липня 2014 року по 02 березня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 8095 грн. 80 коп.

ТОВ «УЮТ-2011» є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачам.

Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу розміру заборгованості споживачів за послуги, які надаються ТОВ «УЮТ-2011».

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Разом із тим відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення від сплати вартості отриманих споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. ст. 14, 20, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний проводити оплату таких послуг відповідно затверджених органом місцевого самоврядування тарифів.

Споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку визначеному договором або законодавством, та на несплату за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 16, ст. 18, п. п. 4. 6 ч. 1 ст.20 цього Закону).

Оскільки будинок, в якому знаходиться квартира відповідача, переданий в управління і обслуговування позивачу, відповідач, як споживач наданих послуг зобов'язанана сплачувати, згідно затверджених тарифів, кошти на утримання будинку і прибудинкової території та має право на зменшення плати або ж несплату лише за умов та в порядку, визначеному договором чи законодавством.

Надання послуг з утримання будинку не в повному розмірі або непроведення виконавцем якихось робіт є підставою для покладення обов'язку по їх виконанню, або зменшення плати і не тягне за собою повне звільнення від їх оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 18 наведеного Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Частиною 4 ст. 18 Закону передбачений обов'язок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються позивачем по справі, тому відповідно до вимог чинного законодавства повинна оплачувати послуги, які надаються позивачем по справі.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що у позивача ТОВ «УЮТ-2011» відсутні повноваження щодо управління будинком АДРЕСА_1, відсутні правоустановчі документи, які б давали позивачу право надавати послуги з управління будинком, оскільки, згідно з пунктом 1.4 «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», прийнятого відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за № 541/10821, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Із матеріалів справи убачається, що будинок АДРЕСА_1, де проживає відповідач, та його прибудинкова територія знаходяться на обслуговуванні позивача ТОВ «УЮТ-2011», який надає послуги споживачам згідно з тарифами, встановленими рішенням Криворізької міської ради від 14 грудня 2011 року № 414 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкової території для населення Тернівського району м. Кривого Рогу», приведених у відповідність до чинного законодавства з урахуванням економічно обґрунтованих витрат у зв'язку з набуттям чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» і затвердженого нею Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що між відповідачем та ТОВ «УЮТ-2011» відсутній договір про надання послуг, оскільки згідно ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого на основі Типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом (п.п. 1, 5 ст. 20 Закону), а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про житлово-комунальні послуги.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року в редакції постанови КМ України від 24 січня 2006 року № 45.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг. Необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право споживача таких послуг.

Крім цього, відповідно до змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами, а не через непогодження сторонами умов такого договору.

Відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не є підставою для відмови відповідача від сплати за фактично надані житлово-комунальні послуги.

Оскільки обов'язок споживача житлово-комунальних послуг як власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ТОВ «УЮТ-2011» взагалі не виконує ніяких послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки вони спростовуються копіями актів виконаних робіт (а.с. 50-80) та не спростовані відповідачем.

Крім того слід зауважити, що будь-якого спростування невірності нарахування заборгованості позивачем відповідачем не надано, як і не надано доказів, відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, ст.ст.12,81 ЦПК України, в редакції 2017 року, чинній на момент того розгляд справи судом апеляційної інстанції, ненадання, чи неналежного надання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 15 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: