Ухвала суду № 74697791, 14.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3781/18

1-кс/310/1084/18

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2018 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Морока С.М., при секретарі Писанець Н.О., за участю слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 20.04.2018 до ЄРДР за №12018080000000134 клопотання слідчого СВ Бердянського ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В. від 13.06.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів,

В с т а н о в и в:

13.06.2018 до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУПН в Запорізькій області Хорішко Д.В., погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Клименко О.А., про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які відносяться до охоронюваної законом таємниці та знаходяться у володінні юридичної особи - оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ УКРАЇНА», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, у яких міститься інформація про вхідні, вихідні дзвінки та смс-повідомлення, нульові з'єднання, інтернет трафік, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ) абонентів стільникового зв'язку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 163 КПК України, клопотання слідчого про тимчасовий доступ розглядається буз виклику представника ПрАТ «ВФ Україна».

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч.1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

Вивчивши клопотання, перевіривши додані до нього матеріали та вислухавши думку слідчого, який підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.

В ході досудового розслідування встановлено, що в провадженні слідчого відділу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018080000000134 від 20.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Допитаний в ході досудового розслідування в якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що з 1998 року являвся засновником та власником ПСП АФ «Росія». В серпні 2017 року ним укладено договір купівлі-продажу 50% частки у статуному капіталі підприємства з ТОВ «Бізон Тех». 10.11.2017 він уклав договір купівлі-продажу решти 50% частки у статутному капіталі підприємства ТОВ «БКВ Груп». 10.11.2017 він завершив продаж корпоративних прав ПСП АФ «Росія».

На початку квітня 2018 року йому зателефонував власник ТОВ «Бізон Тех» ОСОБА_4 та попросив терміново прибути до м. Запоріжжя, оскільки до нього звернулися представники ОСОБА_5, у якого ОСОБА_3 нібито взяв в позику 30 000 000 грн.

05.04.2018, прибувши до м. Запоріжжя, він зустрівся з невідомими особами, які представилися представниками ОСОБА_5, та надали йому копію рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.05.2017, згідно з яким на користь ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стягнуто 30 млн. грн. за договором позики, який нібито було укладено 18.04.2016. З метою знайдення компромісу між сторонами, представники ОСОБА_5 запропонували йому в добровільному порядку сплатити 15 млн. грн., а в разі відмови - з нього примусово буде стягнута вся сума боргу.

12.04.2018, ознайомившись в Іллічівському районному суді м. Маріуполя Донецької області з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6, йому стало відомо, що 18.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір про надання безпроцентної позики №1-2016, згідно якого ОСОБА_3 нібито отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 30 млн. грн., які зобов'язався повернути в строк до 31 грудня 2016 року.

Крім того, 18.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким останній зобов'язався відповідати перед позикодавцем за виконання позичальником зобов'язань, що випливають з договору позики.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в солідарному порядку основну суму боргу та відсотки від простроченої суми.

В ході ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_3 встановив, що всі документи, складені від його імені, виконані не ним, а сторонньою особою. Крім того, ні з позивачем по справі, ні з відповідачем ОСОБА_6 він не знайомий, будь-які угоди з ними не укладав, довіреності на ім'я ОСОБА_7 не надавав.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 16.05.2017 по справі №264/2005/17 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованість за договором позики в сумі 30 000 000 грн., 3% річних в сумі 335342,46 грн., судовий збір у розмірі 4000 грн. з кожного.

Таким чином, в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що невстановленою особою вчинено замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до скоєння цього злочину може бути причетний засновник ПСП АФ «Росія», який придбав у ОСОБА_3 частку у статутному капіталі підприємства: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який користується мобільним телефоном з сім-картою оператора мобільного зв'язку «НОМЕР_1».

Крім того, до скоєння злочину може бути причетний ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який користується мобільним телефоном з сім-картою оператора мобільного зв'язку «НОМЕР_2», який допоміг ОСОБА_3 знайти покупців корпоративних прав ПСП АФ «Росія» та який наполягав на виконанні ОСОБА_3 вимог представників ОСОБА_5 щодо передачі грошових коштів.

Належність вищезазначених мобільних телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підтверджується протоколами допитів ОСОБА_3, який безпосередньо спілкувався з ними засобами мобільного зв'язку.

Крім того, до скоєння злочину може бути причетний ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який користується мобільним телефоном з сім-картою оператора мобільного зв'язку «НОМЕР_3», який брав участь у справі як відповідач.

Належність вказаного мобільного телефону ОСОБА_6 підтверджується матеріалами цивільної справи №264/2005/174 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6

На теперішній час є можливість встановити осіб, причетних до злочину, шляхом аналізу інформації про вищезазначених абонентів стільникового зв'язку.

Враховуючи викладене, наявні підстави для надання слідчому тимчасового доступу до документів, що містять інформацію про вищезазначених абонентів стільникового зв'язку напередодні укладання договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в період розгляду цивільної справи №264/2005/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, а також з дня, коли невідомі особи зустрілися з ОСОБА_3 та пред'явили свої вимоги.

Крім того, в ході досудового розслідування виникла необхідність в отриманні інформації про вхідні, вихідні дзвінки та смс-повідомлення, нульові з'єднання, інтернет трафік, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента стільникового зв'язку з номером сім-карти «НОМЕР_4», що знаходиться у користуванні потерпілого ОСОБА_3, зокрема з метою встановлення місцезнаходження потерпілого на час укладення договорів, проведення судових розглядів та зустрічі з представниками ОСОБА_5

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що документи, які містять інформацію про абонентів стільникового зв'язку, перебувають у володінні ПрАТ «ВФ Україна» (код 14333937), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15.

Відомості, що містяться в документах, тимчасовий доступ до яких планується, можуть бути використані як докази по вказаному кримінальному провадженню та мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема можуть сприяти встановленню осіб, які скоїли злочин, свідків та очевидців злочину.

Відповідно до вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 162 цього Кодексу, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікації, про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Одержати зазначені в клопотанні документи іншими способами неможливо, оскільки згідно зі ст.9 Закону України «Про телекомунікації» охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікації, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантується Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що слідчий у своєму клопотанні довів наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 160 КПК України, клопотання обґрунтоване, а тому суд вважає необхідним задовольнити його та надати слідчому дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ПрАТ «ВФ УКРАЇНА».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 159, 160, 162, 163, 164 КПК України, слідчий суддя

У х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Бердянського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області Хорішка Дмитра Володимировича про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.04.2018 за №12018080000000134, від 13.06.2018 - задовольнити.

Надати слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Дмитру Володимировичу та Іщенко Руслану Юрійовичу, дозвіл на тимчасовий доступ до документів, в тому числі електронних, які містять інформацію про вхідні, вихідні дзвінки та смс-повідомлення, нульові з'єднання, інтернет трафік, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ) абонентів стільникового зв'язку з номерами сім-кар:

- «НОМЕР_1» за періоди з 08 год. 00 хв. 10.04.2017 до 23 год. 00 хв. 31.05.2017, з 08 год. 00 01.04.2018 до 23 год. 00 хв. 01.06.2018;

- «НОМЕР_2» за періоди з 08 год. 00 хв. 10.04.2017 до 23 год. 00 хв. 31.05.2017, з 08 год. 00 хв. 01.04.2018 до 23 год. 00 хв. 01.06.2018;

- «НОМЕР_3» за періоди з 08 год. 00 хв. 17.04.2016 до 23 год. 00 хв. 19.04.2016, з 08 год. 00 хв. 10.04.2017 до 23 год. 00 хв. 31.05.2017, з 08 год. 00 хв. 01.04.2018 до 23 год. 00 хв. 01.06.2018;

- «НОМЕР_4» за періоди з 08 год. 00 хв. 17.04.2016 до 23 год. 00 хв. 19.04.2016, з 08 год. 00 хв. 10.04.2017 до 23 год. 00 хв. 31.05.2017, з 08 год. 00 хв. 01.04.2018 до 23 год. 00 хв. 01.06.2018, які знаходяться у володінні оператора стільникового зв'язку ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» (код 14333937), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, з можливістю ознайомитися з ними та зробити їх копії на матеріальні носії.

Строк дії ухвали до 15 липня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя С.М. Морока