Рішення № 74697704, 20.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8161/14 Справа № 190/885/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Резніченко М. С. Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

20 листопада 2014 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 рік листопад 20 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Колодяжної Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Білоус А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.07.2005 року ОСОБА_2 13.07.2005 року отримав кредит у розмірі 3 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись таким чином на зазначені обставини? а також на те, що оскільки банк свої зобов'язання за вказаним договором та підписаними відповідачем умовами разом з правилами надання банківських послуг виконав, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором, в той час коли відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного надання банку грошових коштів для погашення кредиту не надавав, у зв'язку з чим станом на 06.05.2014 року у нього і виникла заборгованість у розмірі 12 947 гривень 94 копійок, де 1 715 гривень 05 копійок це заборгованість за кредитом, 10 140 гривень 13 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 гривень - штраф (фіксована частина), а 592 гривні 76 копійок - штраф (процентна ставка), Публічне акціонерне товариство і вимушено було звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» стягнута виникла заборгованість за кредитним договором від 13.07.2005 року у розмірі 12 947 гривень 94 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з послідуючим ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», виходячи з наступного.

Стягуючи з ОСОБА_2 виниклу станом на 06.05.2014 року заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором від 13.07.2005 року, суд першої інстанції виходив з того, що згідно положень пункту 9.3 Умов до зазначеного договору картрахунки відкриті на невизначений строк, а відповідно до пункту 9.12 цих же Умов - договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання, і якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк, тобто договір діє до моменту належного виконання сторонами зобов'язань.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений поверхово, в порушення норм матеріального та процесуального права та без належного з'ясування дійсних обставин по справі з матеріалів якої вбачається, що за укладеним між сторонами договором від 13.07.2005 року відповідачем останній раз було здійснено платіж 24.07.2007 року.

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої просив в судовому засіданні першої інстанції представник відповідача, є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності : загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність, відповідно до положень статті 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

За частиною 1 статті 261 ЦК України, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

За частиною 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до положень статей 252 - 255 ЦК України для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків. При цьому, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком (припинення дії) договору, як з моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення зацікавленої сторонами права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів даної справи видно, що згідно з умовами та правилами надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені розрахунком заборгованості та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.

Таким чином, оскільки умовами, укладеного між сторонами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення, тобто з травня 2007 року, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги при вирішенні спору по суті і у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 1,4 ст. 309, ст.ст. 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з момент його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :