Ухвала суду № 74697625, 22.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/454/15 Справа № 176/3428/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Завізіон Т. В. Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

22 січня 2015 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 рік січень 22 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Колодяжної Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Видюковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Руда» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Руда» про поновлення строку для оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання їх та наказів про звільнення незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої премії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Руда» / далі по тексту ТОВ «Восток-Руда»/ про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та стягнення надбавки до зарплати, посилаючись на те, що 25 жовтня 2005 року він був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Руда» на посаду інженера з налагодження та випробувань дільниці № 15 електротехнічної лабораторії.

В подальшому, наказом № 340 Лс від 04.11.2013 року звільнений з займаної посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, з чим позивач погодитись не може і у зв'язку з чим вимушений був звернутись з даним позовом до суду, оскільки вважає, що застосована до нього 08.04.2013 року догана за наказом № 230 є незаконною в силу того, що 03.04.2013 року він в дійсності перебував у відгулі за раніше надурочно відпрацьований день, а отримання ним світильника і самоврятивника 15.08.2013 року за що на нього наказом № 595 від 16.08.2013 року було накладено дисциплінарне стягнення та 04.11.2013 року? коли він був за наказом № 340 Лс звільнений з займаної посади, було зумовлено потребою забезпечити належні і безпечні умови своєї праці та створити умови, що дозволятимуть порятунок інших людей у разі аварії.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що при звільненні з підстав, передбачених пунктом 3 статті 40 КЗпП України відповідачем не було застосовано положення частини 3 статті 149 КЗпП України, відповідно до якої при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, яка оцінювалась підприємством за найвищими показниками, що підтверджується записами у трудовій книжці і відповідною грамотою, позивач просив поновити йому строк на оскарження наказів № 230 від 08.04.2013 року і № 595 від 16.08.2013 року, визнавши їх незаконними ; визнати незаконним наказ про його звільнення № 340 Лс від 04.11.2013 року та поновити його на роботі, стягнувши на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та надбавку до заробітної плати за високі досягнення у праці на суму 4 697 гривень 82 копійки.

В уточненому позові ОСОБА_2 просив поновити йому строк на оскарження наказів відповідача від 08.04.2013 року № 230 і від 16.08.2013 року № 595 про застосування відносно нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани та позбавлення премії ; визнати незаконним наказ відповідача від 08.04.2013 року № 230 в частині застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення премії за результатами роботи за квітень 2013 року в розмірі 100 %; визнати незаконним наказ відповідача від 16.08.2013 року № 595 в частині застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення премії за результатами роботи за серпень 2013 року в розмірі 50 % ; визнати незаконним наказ відповідача № 750 від 31.10.2013 року в частині звільнення позивача з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України та позбавлення премії за результатами роботи за жовтень 2013 року в розмірі 100 %, про наявність якого та про те, що зазначений наказ був винесений ТОВ «Восток - Руда» за ті ж самі обставини що й наказ № 340 ЛС від 04.11.2013 року йому стало відомо в ході розгляду справи ; визнати незаконним наказ відповідача № 340 Лс від 04.11.2013 року про звільнення позивача з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України та поновити його на роботі на посаді інженера з налагодження та випробувань дільниці № 15 електротехнічної лабораторії ТОВ «Восток - Руда» з 05.11.2013 року ; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 39 513 гривень 87 копійок ; стягнути з відповідача на його користь премію за результатами роботи за квітень, серпень, жовтень 2013 року у сумі 664 гривні 06 копійок та стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію завданої незаконним звільненням моральну шкоду у сумі 5 000 гривень.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2В задоволено частково. Визнано незаконними пункти 1 та 2 наказу № 750 від 31.10.2013 року, виданого генеральним директором ТОВ «Восток-Руда» ОСОБА_3 про звільнення з роботи ОСОБА_2 та позбавлення його премії за жовтень 2013 року на 100 % ; визнано незаконним наказ № 340 Лс від 04.11.2013 року виданого генеральним директором ТОВ «Восток-Руда» ОСОБА_3 про звільнення з роботи ОСОБА_2 ; поновлено ОСОБА_2 на посаді інженера з налагодження та випробовувань дільниці № 15 електротехнічної лабораторії ТОВ «Восток-Руда» з 05.11.2013 року та стягнуто з ТОВ «Восток-Руда» на користь ОСОБА_2 30 567 гривень 28 копійок, де 29 209 гривень 44 копійки це середній заробіток за час вимушеного прогулу, 357 гривень 84 копійки - премія за жовтень 2013 року, а 1 000 гривень - моральна шкода. У задоволенні вимог ОСОБА_2 в частині визнання незаконними наказів № 230 від 08.04.2013 року та № 595 від 16.08.2013 року відмовлено з причин про пуску строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі ТОВ «Восток-Руда», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте без врахування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи, просило його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Восток - Руда» підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом, постановив рішення про поновлення позивача ОСОБА_2 на роботі зі стягненням на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Доводи ТОВ «Восток - Руда» про те, що наказ № 750 від 31.10.2013 року не являється наказом про звільнення позивача ОСОБА_2 з займаної посади, а тому висновок суду першої інстанції про те, що за наявності зазначеного наказу та наказу № 340 Лс від 04.11.2013 року позивач був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є необґрунтованим, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки дійсно в порушення частини 2 статті 149 КЗпП України ТОВ «Восток - Руда» в наказі № 340Лс від 04.11.2013 року про звільнення ОСОБА_2 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України зазначило підставу з якої раніше, тобто за наказом № 750 від 31.10.2013 року, до ОСОБА_2 вже було застосовано дисциплінарне стягнення, а саме звільнення за тих же підстав, яке підприємством не було виконане /Том № 1, а.с. 25, 146 - 149/.

З огляду на викладене, а також на те, що в матеріалах справи є ще й третій наказ ТОВ «Восток-Руда» № 751а від 31.10.2013 року /Том № 2, а.с. 54 - 55/ за пунктами 1 та 2 якого ОСОБА_2 також був звільнений з займаної посади по пункту 3 статті 40 КЗпП України та позбавлений премії за жовтень місяць 2013 року на 100 %, але який в книзі наказів не зареєстрований, на думку судової колегії, суд першої інстанції вирішуючи спір між сторонами в достатньо повному об'ємі з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Руда» відхилити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцятим днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :