Постанова № 74696562, 12.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/365/2018(м)

263/12138/17

Суддя-доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 263/12138/17

Номер провадження 22-ц/775/365/2018(м)

12 червня 2018року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

за участю секретаря - Сидельнікової А.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач -Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2,на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 березня 2018 року, у складі судді Кір'якової Н.П.,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги з постачання холодної води з тих підстав, що 17 лютого 2017 року відповідачем було демонтовано лічильник обліку холодної води в її квартирі. 20 лютого 2017 року складено акт № 561, яким встановлено недопустиму похибку в розмірі -98 % в роботі лічильника холодної води. На підставі даного акту відповідачем нараховано борг 10178 грн. 96 коп., який позивач зазначає у квитанціях на оплату спожитої води. Просила скасувати неправомірно нараховану суму боргу за послуги з постачання холодної води у розмірі 10178 гривень.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3., що діє в інтересах ОСОБА_2., до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги з постачання холодної води відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2,подала апеляційну скаргу та, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги з постачання холодної води шляхом зобов'язання КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» скасувати акт на суму 10178, 96 грн. та зобов'язати відповідача зробити перерахунок за 2017 рік.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що на час ухвалення рішення заборгованість відповідачем не сплачено та матеріальних претензій по вказаній заборгованості відповідачем до позивача не заявлено. Вважає, що такий висновок суду не відповідає дійсності, оскільки відповідач щомісячно направляє квитанції за спожиту воду із вимогою про сплату боргу. Вважає, що акт, яким нарахована до сплати 10178,96 грн. за використану воду є незаконним, оскільки відповідно до абз.3 п.5.17. Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» зазначено, що споживач сплачує витрати води тільки у разі самовільних дій. Відповідач не довів та не надав докази про навмисні дії позивача по втручанню в роботу лічильника, які б могли призвести до заниження показань лічильника та причинний зв'язок між ними. Оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що саме позивач завдав своїми діями шкоду відповідачу, тому нарахування боргу позивачу за втручання в роботу прибору обліку є незаконним та необґрунтованим. Таким чином, приймаючи до уваги, що акт від 17 лютого 2017 року став правовою підставою для нарахування суми заборгованості, яка зазначається в квитанціях, вважає, що позовні вимоги про скасування боргу у зв'язку з перерахунком вартості води, шляхом анулювання акту на суму 10178,96 грн. та проведення перерахунку за 2017 рік підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_2 та представник відповідача Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з'явились. ( а.с. 64-66,70)

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3, яка просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що отримані нею квитанції на сплату послуг з постачання холодної води, в яких вказана сума заборгованості у розмірі 10178,96 грн., є неправомірними діями відповідача та порушує її права, у свою чергу, на даний час вказана заборгованість позивачем не сплачена, матеріальних претензій по вказаній заборгованості відповідачем до позивача не заявлено, тому вимоги про скасування неправомірно нарахованого боргу за послуги з постачання холодної води задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є абонентом Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».

Відповідно акту від 17 лютого 2017 року представниками відповідача було демонтовано лічильник обліку холодної води в квартирі позивачки. При цьому в акті вказано, що провірочна пломба згнила. (а.с.12)

Згідно акту контрольної перевірки водоміра від 20 лютого 2017 року вбачається, що лічильник обліку працює з неприпустимою похибкою - 98%. При огляді водоміра механічного проникнення в рахунковий механізм не виявлено.( а.с.13)

Відповідачем, у відповідь на звернення позивача, на адресу якої 29 березня 2017 року було направлений лист повідомлення, зазначено про нарахування заборгованості в зв'язку з похибкою водоміру в сумі 10178, 96 грн.( а.с.14)

Згідно квитанцій зі сплати послуг з постачання холодної води за квітень 2017 року та серпень 2017 року абонента ОСОБА_2, вказана сума заборгованості - відповідно у розмірі 10167,18 грн. та 10173,53 грн. ( а.с. 50)

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12,13,81 ЦПК України, дійшов правильного висновку про відмову в позові, виходячи з того, що позивач не довів обставин, на які посилався як на обґрунтування своїх вимог, які б давали підстави вважати, що отримані ним квитанції на сплату послуг з постачання холодної води Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» є неправомірними та що відповідач своєю письмовою відповіддю на її звернення від 29 березня 2017 року порушує, не визнає або оспорює (частина перша статті 4 ЦПК України) охоронювані законом її цивільні права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.

До того, ж вимоги апеляційної скарги щодо зобов'язання відповідача зробити перерахунок заборгованості за спожиту холодну воду за 2017 рік, не ґрунтуються на законі та суперечать частині 6 статті 367 ЦПК України, згідно якої в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У свою чергу, вимоги щодо зобов'язання перерахунку заборгованості за спожиту холодну воду за 2017 рік у суді першої інстанції позивачем не заявлялись, як не заявлялись і вимоги щодо скасування будь-якого акту, прийнятого відповідачем за наслідками повірки роботи лічильника холодної води.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381,382 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2,залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 15 червня 2018 року.

Головуючий Гаврилова Г.Л.

Судді Зайцева С.А.

Пономарьова О.М.