Рішення № 74694939, 23.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6173/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу а позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади в особі ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2017 року адвокат ОСОБА_1, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до територіальної громади в особі ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтовування своїх вимог зазначив, що

04 лютого 1999 р. помер дідусь позивачки ОСОБА_4, який на день смерті мешкав разом із позивачкою в с. Торське Костянтинівського р-ну Донецької обл., вул. Торська, 6. Спадщина, яка залишилась після його смерті складається з права на земельну частку (пай) члена колишнього колективного с/г підприємства «КСП «Перше травня» розміром 7,8 умовних кадастрових га, розташованого в с. Торське, Костянтинівського р-ну Донецької обл. Поизвачка спадщину прийняла згідно вимог ст. 1268 ЦК України 2003 р. та згідно п.п. 4-5 перехідних та прикінцевих положень ЦК України 2003 р., ст. 530 ЦК УРСР 1963 р. Право на земельну частку (пай) належало ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДН № 033401, виданого Костянтинівською райдержадміністрацією 09.04.1996 р. Оригінал та копія сертифіката на право на земельну частку (пай) відсутні через втрату. Костянтинівська райдержадміністрація, яка видавала цей документ, видати дублікат не може з тих підстав, що спадкодавець, який є власником права на земельну частку (пай) помер. Після подання заяви про прийняття спадщини до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори, нотаріусом винесено постанову від 06.11.2017 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність оригінала документа на право на земельну частку (пай).

Тому, просив визнати в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2право на земельну частку (пай) члена колишнього колективного с/г підприємства «КСП «Перше травня» розміром 7,8 умовних кадастрових га, розташованого в с. Торське, Костянтинівського р-ну Донецької області ОСОБА_4, померлого 04 лютого 1999 р.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав свої вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечує, та просив розглянути справу за його відсутності (а.с.30).

З’ясувавши вказану позицію сторін, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявністю для того законних підстав, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 04 лютого 1999 року у с. Торське Костянтинівського району Донецької області помер ОСОБА_4, актовий запис №3, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії ІІ-НО, №011569, виданого Костянтинівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області 08.11.2017 року (а.с.11). Спадщина, яка залишилась на день смерті спадкодавця складається з права на земельну частку (пай) члена колишнього колективного с/г підприємства «КСП «Перше травня» розміром 7,8 умовних кадастрових га, розташованого в с. Торське, Костянтинівського району Донецької області. Право на земельну частку (пай) належало ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДН № 033401, виданого Костянтинівською райдержадміністрацією 09.04.1996 року, що підтверджується витягом із Книги записів реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по «КСП «Перше травня», порядковий № 641 від 09.04.1996 року (а.с.14-15). Зазначені обставини повністю визнаються сторонами.

Позивачка ОСОБА_2 народилася 12.10.1964 року у с. Торське Костянтинівського району Донецької області і є рідною онукою померлого, що підтверджується наступними документами: Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00018970078 від 03.11.2017 року про народження матері позивачки – дівоче прізвище ОСОБА_5, де її батьком записаний ОСОБА_4; свідоцтвом про одруження ОСОБА_5 з ОСОБА_6 серії VІІ-УР № 137376, виданим 30.10.1963 року Павловською сільрадою Артемівського району Донецької області із зміною прізвища матері позивачки на ОСОБА_6; свідоцтвом про народження позивачки (дошлюбне прізвище) ОСОБА_7 серії VІ-УР № 185107, виданим 09.11.1964 року Павловською сільрадою Артемівського району Донецької області; свідоцтвом про одруження ОСОБА_7 з ОСОБА_8 серії V-НО, №276482, виданим 20.08.1988 року ОСОБА_3 сільською радою Костянтинівського району, із зміною прізвища дружини на ОСОБА_8 (а.с.6-9). Матір позивачки, яка була спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 – ОСОБА_9 померла 29.08.2013 року у с. Торське Костянтинівського району Донецької області, актовий запис №10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО, №716315 від 02.09.2013 року, виданого виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Костянтинівського району Донецької області (а.с.12).

Позивачка ОСОБА_2 постійно мешкала разом із дідусем на день смерті останнього по вул. Торська, 6 с. Торське Костянтинівського району, що підтверджується довідкою сільради від 01.11.2017 року №374 (а.с.13), та, відповідно, є спадкоємцем за законом, фактично прийняла спадщину і звернулась з відповідною заявою до нотаріальної контори. Але у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено на підставі Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної державним нотаріусом Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори від 06.11.2017 року, оскільки оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачено, а Костянтинівська райдержадміністрація, яка видавала цей документ, видати дублікат не може з тих підстав, що спадкодавець, який є власником права на земельну частку (пай), помер (а.с.10).

Згідно відповіді Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори на запит суду від 15.12.2017 року та Інформаційної довідки із Спадкового реєстру №50293765 від 15.12.2017 року, спадкової справи щодо померлого 04.02.1999 року ОСОБА_4 немає (а.с.28-29.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України, шляхом визнання прав. Відповідно до статей 1225 Цивільного кодексу України і 131 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Позови громадян, пов’язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому позовні вимоги слід задовольнити повністю та за ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 392, 1225, 1235, 1268 ЦК України, ст.131 ЗК України слід визнати право приватної власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1218,1268, 1269 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади в особі ОСОБА_3 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, яка народилася 12 жовтня 1964 року у с. Торське Костянтинівського району Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 04 лютого 1999 року в с. Торське Костянтинівського району Донецької області,право приватної власності на земельну частку (пай) члена колишнього колективного с/г підприємства «КСП «Перше травня» розміром 7,8 (сім цілих вісім десятих) умовних кадастрових гектарів, розташованої на землях ОСОБА_3 сільської ради, Костянтинівського району Донецької області (юридична адреса: вул. Ювілейна, 25 с. Торське, Костянтинівський район, Донецька область, 85170, код ЄДРПОУ 05378890).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя