Ухвала суду № 74693942, 12.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/1446/16-к Провадження №11-кп/773/332/18 Головуючий у 1 інстанції:Лях В. І. Категорія: ч.3 ст. 368 КК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів – Гапончука В.В.,Подолюка В.А.,

з участю секретаря – Лінік Т.В.,

прокурора – Кухтей-Хилюк Л.В.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року, якою кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України повернуто прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Волинської області,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України повернуто прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Волинської області.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.ст.291, 416, 421 КПК України. Ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення, суперечать встановленим вироком суду та ухвалою апеляційного суду обставинам, а саме відсутністю повторності, як кваліфікуючої ознаки за ч.3 ст. 368 КК України.

У поданій апеляційній скарзі прокурор вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що при складанні та затверджені обвинувального акту, викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2, зазначена правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК України. При цьому, суд першої інстанції вдався до оцінки доказів на стадії підготовчого судового засідання, що суперечить положенням ст. 314 КПК України. В ухвалі апеляційного суду від 22 березня 2018 року будь-які вказівки щодо обсягу обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого відсутні, а вирок суду першої інстанції скасовано з підстав необґрунтованої відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про відвід головуючому судді, у зв’язку із сумнівами у його неупередженості. При цьому, зміна обвинувачення з метою зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення можлива лише на стадії судового розгляду, тому суд позбавив прокурора можливості скористатись правом щодо зміни обвинувачення. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, доводи прокурора, який підтримав скаргу з викладених в ній підстав, просив її задовольнити, обвинуваченого та захисника, які відносно її задоволення заперечили, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт має містити відомості, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закову і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Обвинувальний акт підлягає поверненню судом зі стадії попереднього розгляду кримінального провадження в разі, коли даний процесуальний документ не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при складанні та затвердженні обвинувального акту дотримані.

Зокрема, фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2, є достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого обвинувачення та відповідають кваліфікації його дій за ч.3 ст. 368 КК України, що є необхідним для підготовки захисту.

Водночас, вказуючи на відсутність повторності, як кваліфікуючої ознаки ч. 3 ст. 368 КК України, суд в порушення вимог ст. 314 КПК України, вдався до оцінки доказів на стадії підготовчого судового засідання та вказує на обставини, які встановлені вироком суду першої інстанції, який скасований ухвалою апеляційного суду від 22 березня 2018 року, яка не містить жодних вказівок щодо обсягу обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого, а рішення суду скасоване з підстав необґрунтованої відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про відвід головуючого судді у зв’язку із сумнівами у її неупередженості.

Таким чином, дослідження доказів у кримінальному провадженні є предметом розгляду та доказування стороною обвинувачення в ході судового розгляду в порядку, визначеному главою 28 КПК України, а не під час підготовчого судового засідання, тоді як суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта, вдався до оцінки факту відсутності в діях обвинуваченого кваліфікуючої ознаки на стадії підготовчого судового засідання, що суперечить нормам кримінального процесуального закону.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з істотним порушенням КПК, тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 19 квітня 2018 року, якою кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України повернуто прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Волинської області скасувати та призначити новий судовий розгляд в тому ж суді.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: