Вирок № 74693411, 14.06.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2113/17

Провадження 1-кп/483/43/2018

ВИРОК

Іменем України

14 червня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

прокурора Гомана В.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150100000949 від 30 листопада 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 26 червня 1968 року в с. Чулим Тяжинського району Кемеровської області Російської Федерації, є громадянином України, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неодруженим, раніше судимим 11 червня 1996 року Очаківським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 193 КК України (1960 року) до 8 місяців позбавлення волі; 31 жовтня 1996 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 06 жовтня 1998 року із застосуванням ст. 4 Закону України «Про амністію» від 20 липня 1998 року; 09 червня 1999 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 143, ст. 42 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, звільнений 04 березня 2002 року за відбуттям строку покарання; 16 квітня 2003 року Очаківським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 24 червня 2005 року умовно-достроково з невідбутим строком 10 місяців 16 днів; 03 жовтня 2005 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03 жовтня 2008 року умовно-достроково з невідбутим строком 11 місяців, 1 день; 19 червня 2009 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 13 вересня 2010 року умовно-достроково з невідбутим строком 3 місяці 16 днів; 02 грудня 2010 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 162 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 20 січня 2011 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 08 листопада 2013 року за відбуттям строку покарання; 05 вересня 2014 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік; 05 лютого 2015 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, 25 жовтня 2017 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 24 дні, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, постійного місця проживання не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, останній раз 05 лютого 2015 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання, на шлях виправлення і перевиховання не став і знову вчинив корисливий злочин за таких обставин.

ОСОБА_2 30 листопада 2017 року приблизно о 12 годині, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи повторно, через незачинену хвіртку проник до території домоволодіння № 7 по вулиці Шевченка в м. Очакові Миколаївської області, звідки намагався таємно викрасти металеву драбину вартістю 500 грн, що належить на праві власності ОСОБА_1, однак з причин, що не залежали від його волі, не зміг вчинити всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки його злочинні дії припинив ОСОБА_3.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2в інкримінованому йому незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна – крадіжці, вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в інше сховище, винним себе не визнав та дав показання про те, що наприкінці листопада 2017 року зайшов до подвір’я потерпілого, щоб поспілкуватись із ним, однак наміру викрадати драбину в нього не було, він лише випадково її зачепив.

Не дивлячись на це, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, зокрема показаннями потерпілого, свідка, а також письмовими документами провадження.

Так, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні дав показання про те, що 30 листопада 2017 року, почувши гуркіт металу, побачив у себе на подвір’ї ОСОБА_2, який намагався викрасти металеву драбину.

Вказані показання свідка узгоджуються із показаннями потерпілого ОСОБА_1, протоколом проведення слідчого експерименту від 07 грудня 2017 року та відеозаписом до нього, на якому ОСОБА_2 підтвердив та на місці показав, яким способом він намагався викрасти драбину з подвір’я потерпілого.

Зазначені вище докази узгоджуються між собою та підтверджують вину обвинуваченого у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна. Суд вважає неправдиві показання обвинуваченого в цій частині способом захисту від пред’явленого йому обвинувачення і не бере їх до уваги.

Аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину і кваліфікує дії ОСОБА_2 як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна – крадіжку, вчинену повторно, поєднану з проникненням в інше сховище, – за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він є неодноразово судимим, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, характеризується негативно, відсутність обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання.

З урахуванням викладеного суд вважає неможливим виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства та приходить до висновку, що покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України є таким, що відповідає його особі та тяжкості вчиненого, і є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання.

Оскільки ОСОБА_4 будучи засудженим 05 лютого 2015 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, 25 жовтня 2017 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком один рік один місяць двадцять чотири дні, вчинив даний злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання, суд застосовує ст. 71 КК України, та до покарання за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України.

Цивільний позов у провадженні не заявлено, судових витрат немає.

Доля речового доказу підлягає вирішенню в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Оскільки на час постановлення вироку підстави, що були враховані при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу не встановлено, суд вважає за необхідне запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 лютого 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 06 грудня 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Речовий доказ у провадженні – металеву драбину, передану потерпілому ОСОБА_1, – вважати повернутим за належністю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк – з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: