Ухвала суду № 74692641, 08.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14057/18

Провадження №1-кс/127/7134/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Коровай А.А., прокурора Бережного С.В., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, безробітного, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Істоміна О.К. звернулася до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Бережним С.В.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання та носіння бойових припасів, вибухових пристроїв при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах у невстановленому місці у невстановлені дату та час, діючи умисно, знайшов бойові припаси, вибуховий пристрій металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею з наявним маркуванням на корпусі «-80-75 Т» за своїми зовнішніми ознаками схожий на ручну гранату РГД – 5 та металевий предмет циліндричної форми сріблястого кольору з приєднаною металевою пластиною за допомогою металевого дроту з маркуванням на поверхні металевої пластини «62-75 УЗРГМ 583», що ззовні схожий на запал УЗРГМ, таким чином придбавши їх.

Усвідомлюючи, що вказані предмети являються бойовими припасами, а як наслідок – розуміючи неправомірність своїх дій, ОСОБА_2 почав носити їх при собі без передбаченого законом дозволу, що суперечить вимогам, визначеним п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року № 622 та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 №576.

В подальшому 06.06.2018 близько 19:15 год. ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції неподалік будинку № 135А по вул. К. Коріатовичів, де в руках тримав металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею з наявним маркуванням на корпусі «-80-75 Т» за своїми зовнішніми ознаками схожий на ручну гранату РГД – 5 та металевий предмет циліндричної форми сріблястого кольору з приєднаною металевою пластиною за допомогою металевого дроту з маркуванням на поверхні металевої пластини «62-75 УЗРГМ 583», що ззовні схожий на запал УЗРГМ, які відноситься до категорії бойових припасів, вибухових пристроїв, виготовлені промисловим способом та в конструктивному поєднанні придатний для здійснення вибуху.

Таким чином, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння та придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

07.06.2018 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Причетність ОСОБА_2В до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події; показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5; повідомленням про підозру ОСОБА_2;протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_2 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також у вказаному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні; незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, також перебуваючи на волі ОСОБА_2 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_2, будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та в період непогашеної судимості знов підозрюється у вчиненні нового умисного злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи і стійких соціальних зв’язків.

Застосування до підозрюваного іншого більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки запобіжний захід такий як особисте зобов’язання є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв’язки; запобіжний захід такий як особиста порука, також не може бути застосований, оскільки в ОСОБА_2 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; оскільки у ОСОБА_2 відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти є не доцільним запобіжний захід у виді - застави.

Також є висока ймовірність, що ОСОБА_2 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, тому запобіжний захід - домашній арешт, на думку слідства, не забезпечить належневиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2 в рамках даного кримінального провадження є малоефективними запобіжними заходами, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

В зв’язку із цим, слідчий вважає, що існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 найбільш суворий забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, вказавши, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_2, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_1 заперечили проти даного клопотання.

На думку захисника підозра необгрунтована, крім того ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим не доведені, зокрема ОСОБА_2має міцні соціальні зв"язки, престарілу хвору матір, постійне місце проживання, крім того брав участь у АТО, з В/Ч пп В2970 м. Бахмут має позитивну характеристику, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду,просив врахувати вказані обставини та відмовити у даному клопотанні та застосувати до ОСОБА_2більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2підтримав в повному обсязі заперечення захисника, просив обрати більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження №12018020010002262 від 06.06.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, заслухавши думку учасників процесуальної дії, вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_2, який має постійне місце проживання та зі слів має на утриманні престарілу матір, брав участь у АТО, з В/Ч пп В2970 м. Бахмут має позитивну характеристику та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2, є раніше судимий за умисний злочин, зновобґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, яке є суспільно небезпечним злочином у сфері незаконного обігу зброї та боєприпасів, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_2 в умовах сьогодення, ситуацію, яка склалась на сході України, а саме проведення Антитерористичної операції та вимоги ст.ст. 177,178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м’які запобіжні заході ніж тримання під вартою будуть недостатніми.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів слідства та суду або незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_2, який має престарілу хвору матір, ніде не працює, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, передбачених названим Кодексом, тому ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 35240 ( тридцять п"ять тисяч двісті сорок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання до 19.10 год. 04 серпня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 35240 ( тридцять п"ять тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_6 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обов’язки, передбачені пунктами 1-3 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: