Рішення № 74692078, 30.05.2018, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/266/18

Провадження № 2/132/254/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30.05.2018 року

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі судового засідання – КУЛИК Т.С.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 132/266/18 за позовом ОСОБА_4 спілки «Метроном» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 спілки «Метроном» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2018р. до місцевого суду звернулась КС «Метроном» із позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за кредитним договором № К118/13 від 31.12.2013р. у розмірі 2 887 924грн. 81коп., яка складається з простроченої заборгованості по основному боргу – 1 397 800грн., простроченої заборгованості по відсотках – 1 490 124грн. 81коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 967грн.

В обґрунтування цих вимог позивач зазначив, що 31.12.2013р. між сторонами був укладений кредитний договір № К118/13, по якому відповідач ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 1 500 000грн., строком з 31.12.2013р. по 30.11.2014р., зі сплатою 36,00 відсотків за користування кредитом. У порушення умов договору відповідач вказані зобов’язання належним чином не виконав у зв’язку із чим станом на 19.01.2018р. виникла заборгованість у розмірі 2 887 924грн. 81коп., яка складається з простроченої заборгованості по основному боргу – 1 397 800грн., простроченої заборгованості по відсотках – 1 490 124грн. 81коп., та яку просить стягнути в судовому порядку.

Листом за вих. № 46 від 02.02.2018р., який було зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 1120/18 від 06.02.2018р., позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № К118/13 від 31.12.2013р. у розмірі 1 397 800грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 967грн.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 07.02.2018р. за вказаним позовом відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 у поданому 12.03.2018р. (вх. № 1958/18) відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити з тих підстав, що він особисто грошові кошти в розмірі 1 500 000грн. від КС «Метроном» за кредитним договором № К118/13 від 31.12.2013р. не отримував. Сам кредитний договір та пов’язані з ним документи усвідомлено не підписував, а його особистий підпис на них міг з’явитись лише в результаті введення його в оману та психологічного тиску з боку позивача. Заборгованість за цим договором не погашав, а ті суми які зазначені в розрахунку до нього, сплачувались за іншим кредитним договором від 04.10.2012р., однак без його відома зараховувались на інші цілі. Крім цього вважає, що сама сума кредиту у розмірі 1 500 000грн. не могла бути фактично видана, оскільки це протирічить Постановам Правління НБУ № 210 від 06.06.2013р. «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» та № 637 від 15.12.2004р. «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Заперечуючи проти доводів викладених відповідачем у поданому відзиві на позов, позивач КС «Метроном» у наданій відповіді зазначає, що 31.12.2013р. відповідач ОСОБА_2 особисто звернувся до спілки, де власноручно написав заяву на отримання кредиту, особисто заповнив анкету позичальника, надав необхідний пакет документів, які завірив своїм власним підписом. В забезпечення повернення кредиту відповідач запропонував майно свого батька, щодо якого було укладено договір застави. Після цього, КС «Метроном» здійснила передбачені законом операції у разі видачі кредиту в особливо великих розмірах, а саме в програмі «Експерт-ФМ» здійснила фінансовий моніторинг даної операції, про що свідчить Звіт по фінансовій операції № ZAZH6V04CV.301, 31.12.2013р. дане повідомлення було взято на облік, та надіслала 08.01.2014р. Довідку про надання кредитною спілкою великого кредиту до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Жодного психологічного чи фізичного тиску на відповідача не здійснювалось, він добровільно вчиняв зазначені вище дії. Підтвердженням факту укладення кредитного договору відповідачем є погашення ним основної суми боргу в розмірі 102 200грн. та за відсотками 55 509,28грн., а також здійснення 22.02.2017р. останнього платежу в розмірі 1000грн. Твердження про те, що ним вносились грошові кошти на погашення іншого кредитного договору не відповідають дійсності, оскільки з квитанції про сплату суми боргу чітко вказано за яким договором здійснювалась оплата. Щодо посилання на порушення Постанов Правління НБУ, то кредитні спілки у 2013 році кваліфікувались як небанківські фінансові установи, які самостійно визначали порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки, а отже самостійно встановлювали розмір ліміту каси.

12.03.2018р. за вх. № 1914/18вх до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до КС «Метроном», в якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 2200грн., а також судові витрати у розмірі 704,80грн. Дану вимогу обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_2 вважає поданий позов КС «Метроном» безпідставним, кредитний договір № К118/13 від 31.12.2013р. неукладеним, оскільки він особисто не отримував грошові кошти в розмірі 1 500 000грн. Способом захисту за даним позовом є застосування наслідків неукладеного правочину, а саме стягнення з КС «Метроном» безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 2200грн., які були сплачені ним особисто, інша сума в розмірі 100 000грн. фактично не сплачувалась, оскільки ці кошти були погашені в результаті зібрання врожаю ФГ «Грушковецьке».

У відзиві на зустрічний позов, КС «Метроном» наголошує на тому, що ОСОБА_2 перераховуючи грошові кошти на погашення кредитного договору достеменно знав призначення цих платежів, оскільки в квитанціях чітко вказано за яким саме кредитним договором здійснюється оплата, а тому зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача КС «Метроном» - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити з підстав, викладених у відзиві на нього.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – ОСОБА_3 заперечували проти задоволення основного позову з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просили задовольнити зустрічний позов з підстав, викладених в ньому.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовна заява КС «Метроном» з уточненими позовними вимогами підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

31.12.2013р. відповідач ОСОБА_2 звернувся до позивача КС «Метроном» із письмовою заявою, в якій просив надати кредит в сумі 1 500 000грн. на споживчі цілі, терміном на одинадцять місяців, до якої додав власноручно написану анкету позичальника.

На підставі даної заяви, розглянутої на засіданні кредитного комітету КС «Метроном», про що свідчить Протокол № 118 від 31.12.2013р., було прийняте рішення надати кредит у зазначеному розмірі.

Цього ж дня, між позивачем КС «Метроном» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № К118/13 від 31.12.2013р., за яким останньому надано грошові кошти у розмірі 1 500 000грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних, строком з 31.12.2013р. по 30.11.2014р.

З метою забезпечення належного виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, між позивачем КС «Метроном» та батьком відповідача ОСОБА_5 був укладений Договір застави майна № 118/13 від 31.12.2013р. та Договір застави рухомого майна № 118/13/1-з від 31.12.2013р.

Як вбачається з видаткового касового ордеру № 1239 від 31.12.2013р., відповідач ОСОБА_2 з каси позивача КС «Метроном» отримав грошові кошти в розмірі 1 500 000грн., у підтвердження чого поставив особистий підпис.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач в порушення ст.ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України та умов договору, своїх зобов’язань не виконав, що призвело до створення заборгованості перед позивачем. Згідно розрахунку доданого до матеріалів справи, заборгованість станом на 19.01.2018р. становить 2 887 924грн. 81коп., яка складається з простроченої заборгованості по основному боргу – 1 397 800грн., простроченої заборгованості по відсотках – 1 490 124грн. 81коп.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно ст.49 ЦПК України, позивач зокрема має право відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову шляхом подання відповідної письмової заяви.

Позивач КС «Метроном» реалізував своє процесуальне право щодо зміни розміру позовних вимог шляхом подання відповідної письмової заяви, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № К118/13 від 31.12.2013р. у розмірі 1 397 800грн.

Заборгованість в сумі 1 397 800грн. документально підтверджена, в передбаченому законом порядку її розмір не спростований, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Доказами відповідно до ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3, 4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень з приводу позову, викладених у відзиві на нього. Крім того, всі ці заперечення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. До показань свідків, батьків відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що їх син відповідач ОСОБА_2 не брав кредит у позивача, суд відноситься критично, оскільки вони є близькими родичами відповідача і зацікавлені в позитивному вирішення спору на користь останнього.

Аналізуючи надані сторонами докази, суд вважає, що зустрічний позов не доведений та не підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні судом достеменно встановлено факт укладення відповідачем ОСОБА_4 договору № К118/13 від 31.12.2013р., отримання за ним відповідно до видаткового касового ордеру № 1239 від 31.12.2013р. грошових коштів в розмірі 1 500 000грн. та часткове погашення заборгованості по ньому, про що свідчать платіжні документи – квитанції із зазначенням платежу. А відтак, підстав для задоволення вимоги щодо стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 2200грн. не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526-527, 530, 1050 та 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 спілки «Метроном» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 спілки «Метроном» (юридична адреса: Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Пирогова 2, код ЄДРПОУ 37159234), заборгованість за кредитним договором № К118/13 від 31.12.2013р. у розмірі 1 397 800 (один мільйон триста дев’яносто сім тисяч вісімсот)грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 спілки «Метроном» (юридична адреса: Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Пирогова 2, код ЄДРПОУ 37159234), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 967 (двадцять тисяч дев’ятсот шістдесят сім)грн. 00коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 спілки «Метроном» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: