Ухвала суду № 74692066, 13.06.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/873/18

УХВАЛА

13 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Бондаренко О. І.

секретаря судового засідання: Нагірняк Т.А.

прокурора: Славінського Я.С.

адвоката: ОСОБА_1

за участю:

представника ВОПЛ№2 ОСОБА_2

особи, щодо якої застосовуються

примусові заходи медичного характеру: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву заступника головного лікаря ВОПЛ № 2 по медичній частині ОСОБА_4 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у відділенні для примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом, змішаному відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області звернулася заступник головного лікаря ВОПЛ № 2 по медичній частині ОСОБА_4 з заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді примусового лікування у відділенні для примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом, змішаному відносно ОСОБА_3

Подана заява мотивована тим, що хворий ОСОБА_3 перебуває на лікуванні в ВОПЛ № 2 відповідно до ухвал Вінницького районного суду Вінницької області від 05.02.2018 року та Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2014 року про застосування примусових заходів медичного характеру у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України. Первинний діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, виражений змішаний параноїдний, психопатоподібний дефект. На основі огляду комісії лікарів - психіатрів № 35 від 28.03.2018 року хворий ОСОБА_3 на теперішній час представляє суспільну небезпеку та потребує вирішення питання про продовження застосованих примусових заходів медичного характеру у відділенні для примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом, змішаному, в зв’язку з чим заступник головного лікаря ВОПЛ № 2 по медичній частині ОСОБА_4 просить задовольнити заяву.

В судовому засіданні представник ВОПЛ №2 ОСОБА_2 заяву підтримала за обставин викладених в ній, просила її задовольнити, пояснивши, що не дивлячись на позитивну динаміку покращення стану здоров’я ОСОБА_3, він ще деякий період потребує продовження лікування саме у відділенні з посиленим наглядом, оскільки його перебування у відділенні з більш м’яким режимом може призвести до вчинення ним нового суспільно – небезпечного діяння, про що свідчить його поведінка. Зокрема, ОСОБА_3 не завжди самостійно приймає призначені ліки, потребує постійно стороннього нагляду та нагадувань. При залученні його до суспільно – корисної праці, він не є соціально адаптованим. Його опікун – рідна тітка періодично відвідує його в лікарні, турбується про його харчування, зовнішній вигляд та забезпечення одягом, але участі в його лікуванні, придбанні відповідних ліків не приймає та не цікавиться цими питаннями. Тому, більш м’який режим лікування, де передбачено відлучення хворих додому, не забезпечить належної поведінки ОСОБА_3

Прокурор Славінський Я.С. в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення даної заяви.

ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо продовження відносно нього примусових заходів медичного характеру в даному відділенні, оскільки, на його думку, лікування не є ефективним, він бажав би, щоб його перевели в інше відділення, а саме: в лікарню ім. акад. ОСОБА_5, де хворих відпускають додому і кращі лікарі.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даної заяви, просив відмовити в її задоволенні та змінити примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_3 шляхом поміщення його до психіатричного закладу із звичайним наглядом в ВОПЛ ім акад. ОСОБА_5 для відновлення його прав, реабілітації від тортур та свавілля ВОПЛ№2 та продовження лікування. Його позиція обгрунтовується тим, що ОСОБА_3 раніше добровільно лікувався у Вольнянській спеціалізованій психіатричній лікарні, в ВОПЛ ім. акад. ОСОБА_5, після добровільного стаціонарного лікування вдома приймав підтримуюче лікування. На даний час вважає, що ОСОБА_3 соціально адаптований, оскільки його психічний стан покращився, а висновок комісії лікарів про те, що він є соціально дезадаптованим - не відповідає дійсності, оскільки лікування в даній лікарні неефективне, і в зв’язку з тривалим обмежнням волі порушуються конституційні права ОСОБА_3

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника ВОПЛ №2, врахувавши думку адвоката, прокурора, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно висновку комісії лікарів – психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №35 від 28.03.2018 року, ОСОБА_3 має діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, виражений змішаний параноїдний, психопатоподібний дефект. На теперішній час ОСОБА_3 представляє суспільну небезпеку та потребує подальшого продовження застосування примусових заходів медичного характеру у відділенні для примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом, змішаному.

Відповідно до ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року, перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

За таких обставин, врахувавши висновок комісії лікарів – психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №35 від 28.03.2018 року, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 на теперішній час представляє суспільну небезпеку та потребує подальшого продовження застосування примусових заходів медичного характеру у відділенні для примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом, змішаному.

Керуючись ст. ст. 17, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року, ст. 95 КК України, ст. ст. 514, 516 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника головного лікаря ВОПЛ № 2 по медичній частині ОСОБА_4 – задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3, 21.10. ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, застосування примусових заходів медичного характеру у виді примусового лікування у відділенні для примусового лікування психічно хворих з посиленим наглядом, змішаному.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії цієї ухвали.

Суддя О.І. Бондаренко