Постанова № 74691909, 14.06.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/673/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 07/17/2 від 07.07.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА”

на рішення господарського суду Одеської області від „27” квітня 2017 року

по справі № 916/673/17

за позовом Дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_3” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ”

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА”

про стягнення 165 847,59 грн.

головуючий суддя – суддя Демешин О.А.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 14.06.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

21.03.2017 року Дочірнє підприємство „Контейнерний термінал ОСОБА_3” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ” (далі по тексту – позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” (далі по тексту – відповідач) про стягнення 165 847,59 грн., з якої 148 854,36 грн. – основний борг, 16 933,32 грн. – пеня. Також позивач просив стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору про надання послуг пов’язаних з обробкою контейнерів на ОСОБА_3 в частині оплати за надані/отримані послуги, у зв’язку з чим крім суми основного боргу, позивачем нарахована пеня за несплачені рахунки.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2017 року у справі №916/637/17 (суддя Демешин О.А.) позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” на користь ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА „КОНТЕЙНЕРНИЙ ОСОБА_3” КОМПАНІЇ „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕА ЕЙ ІНТЕРНЕШНА ГмбХ” 148854 гривні 36 коп. боргу; 16857 гривень 58 коп. пені та 2485 гривень 68 коп. судового збору В решті позову відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем доведений факт порушення товариством умов укладеного між сторонами Договору в частині оплати за отримані послуги. Крім того судом перераховано розмір пені та визначено її розмір.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” звернулось через місцевий господарський суд до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв’язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевий господарський суд не дослідив обставини, що підтверджують наявність договірних відносин у сторін, а саме Додаток № 1 до Договору № 161363/К від 09.06.2016 року між сторонами не укладався та директором товариства не підписувався.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

18.10.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів в рахунок обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу, а саме копії сплачених відповідачем рахунків на виконання умов Договору та докази направлення електронною поштою товариству листів відносно оплати заборгованості.

В процесі апеляційного провадження, від представника відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: «Ким був виконаний підпис в оригіналі Додатку № 1 до Договору № 161363/К від 09.06.2016 року, директором товариства ОСОБА_4 чи іншою особою?».

В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на те, що господарським судом Одеської області жодним разом не було належним чином повідомлено товариство про час, місце та дату слухання справи, у зв’язку з чим воно було позбавлено можливості надати відзив на позов в обґрунтування своєї позиції та клопотання про призначення експертизи.

13.11.2017 року ухвалою Одеського апеляційного господарського суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” було зупинено, призначено судову-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи належить підпис, виконаний від імені ОСОБА_5 в оригіналі додатку № 1 до договору № 161363/К від 09.06.2016 року – ОСОБА_5.

15.11.2017 року справу № 916/673/17 у 2-х томах направлено на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

10.04.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа №916/673/17 разом з висновком судово-почеркознавчої експертизи.

З висновку судового експерта вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 у Додатку № 1 до Договору № 16136/К від 09.06.2016 року, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою (т.2 а.с.141-143).

24.01.2018 року провадження у справі № 916/673/17 було поновлено та призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання 14.06.2018 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

14.06.2018 року до початку розгляду апеляційної скарги від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про стягнення з позивача судових витрат у сумі 9604,34 грн., а саме за проведення експертизи та судового збору.

Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 09.06.2016 року між Дочірнім підприємством „Контейнерний термінал ОСОБА_3” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ” (Оператор) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «БАЗУКА» (Експедитор) був укладений Договір №161363/К, відповідно до п.1.1 якого, договір регулює порядок надання комплексу послуг, пов’язаних з обробкою контейнерів Експедитора на контейнерному терміналі Одеського морського порту, який використовується Оператором, а також порядок надання послуг, які можуть знадобиться Експедитору у зв’язку з операціями виробленими в терміналі. (а.с.08-20).

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що Експедитор здійснює оплату наданих послуг по рахункам Оператора на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку Оператором. Рахунки забираються Експедитором самостійно із офісу Оператора.

У разі незгоди Експедитора з сумою рахунка, він зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти днів після отримання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку, вручити Оператору лист з вказівкою причин відмови від сплати. У випадку не надання такого листа у зазначений строк вважається, що рахунок є акцептованим та буде сплачений відповідно до п. 3.5. Неотримання або несвоєчасне отримання Експедитором рахунку не звільняє його від обов'язку своєчасної та повної оплати рахунку (п.3.8).

09.06.2016 року сторонами був підписаний та скріплений печатками Додаток №1 до Договору, яким були визначені тарифи, а саме ставки на вантажно-розвантажувальні роботи (розділ 1), складське зберігання (розділ 2), складські послуги, послуги інформаційної системи контейнерного терміналу (розділ 4) та використання техніки (розділ 5) (а.с.21-25).

На виконання умов Договору № 161363/К від 09.06.2016 року ДП „КОНТЕЙНЕРНИЙ ОСОБА_3” КОМПАНІЇ „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕА ЕЙ ІНТЕРНЕШНА ГмбХ” були надані послуги на загальну суму 142 305,01 грн. на підставі заявок ТОВ „Базука” (а.с.27-34).

Надання та отримання товариством відповідних за Договором послуг, підтверджується підписаний ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «БАЗУКА» та печатками таможні – Нарядом № 5 від 07.09.2017 року, Довіреністю № 2121від 04.10.2016 на отримання цінностей.

На підставі зазначеного, позивачем були виставлені та направлені на адресу ОСОБА_2 рахунки, а саме:

- Рахунок № ГПК0000022472 від 28.04.2016 року на загальну суму разом з ПДВ 6549,35 грн.,

- Рахунок № ГПК0000030545 від 30.09.2016 року на загальну суму разом з ПДВ 142 305,01 грн.

У зв’язку з несплатою товариством за отримані послуги, 20.01.2017 року ДП „КОНТЕЙНЕРНИЙ ОСОБА_3” КОМПАНІЇ „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕА ЕЙ ІНТЕРНЕШНА ГмбХ” звернулося до ТОВ „Базука” з претензією на підставі ст.222 ГК України та ст.6 ГПК України, згідно якої просив сплатити заборгованість по виставленим рахункам у загальній сумі 148 854,36 грн. Дана претензія надіслана поштою та повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що і стало підставою для звернення ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_3” до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_3” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА”, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи, ДП „КОНТЕЙНЕРНИЙ ОСОБА_3” КОМПАНІЇ „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕА ЕЙ ІНТЕРНЕШНА ГмбХ” свої зобов'язання за Договором № 161363/К від 09.06.2016 року в частині надання послуг за заявками ТОВ „Базука” виконав у повному обсязі, однак товариство виставлені рахунки не сплачувало, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 148 854,36 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь Дочірнього підприємства.

Твердження скаржника про те, що договірні зобов’язання сторін припинились з моменту підписання договору не заслуговують уваги, з наступних підстав.

Згідно з розділом 8 пунктів 8.1, 8.2 Договору №161363/К від 09.06.2016, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016 року.

Починаючи з 18 липня по 22 липня 2016 року, тобто в період дії Договору, відповідач неодноразово звертався до позивача з заявками про надання послуг з виставлення контейнерів з надання техніки та бригад для перевантаження вантажу, достоту контейнеру, відбору проб, та інші роботи (т. 1а.с.27-34).

Дані обставини підтверджують, що відносини між сторонами з моменту підписання Договору продовжувалися.

Крім того, в порушення умов розділу 3 пункту 3.8 Договору, в разі не згоди Експедитора з сумою рахунка, він зобов’язаний у строк не пізніше 5 (п’яти) днів після отримання рахунку, але в любому випадку не пізніше 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку, вручити Оператору листа з вказівкою причин відмови від сплати. В разі ненадання такого листа у зазначений термін, вважається, що рахунок акцептований Експедитором та буде сплачений у відповідності з п. 3.5 діючого Договору.

В матеріалах справи відсутні будь-які листи відповідача про заперечення сум вказаних у рахунках позивача.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що за безпідставну затримку оплати рахунків Відповідач має сплатити Позивачу штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату сплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом першої інстанції, сума пені за прострочення оплати за Договором від 09.06.2016 року № 161363/К , з урахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України по рахунку №22742 від 28.07.2016 становить 919,42 грн. та по рахунку №30545 від 30.09.2016 року – 15938,16 грн. Судом перевірено правильність виконаного розрахунку, який є вірним та обґрунтованим.

Як було зазначено вище, під час проведення судової почеркознавчої експертизи, судовим експертом було зроблено висновок, що підпис від імені ОСОБА_5 у Додатку № 1 до Договору № 16136/К від 09.06.2016 року, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Так, додатком до договору від 09.06.2016 року за № 1 були визначені тарифи, а саме: ставки на вантажно-розвантажувальні роботи; складське зберігання; складські послуги, послуги інформаційної системи контейнерного терміналу.

Однак, п.6.4 договору від № 161363/К від 09.06.2016 року сторонами було передбачено, що тарифи на послуги оператора, передбачені договором та опубліковуються на офіційному сайті ДП «ГПК України», на офіційному сайті Дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_6” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ” http://hpc-ukraina.ua, розділ “Depattaments”, підрозділ “Law”.

Таким чином, висновок судового експерта про те, що підпис у додатку № 1 від 09.06.2016 року відносно тарифів, належить іншій особі, а не директору ТОВ «БАЗУКА», не є підставою щоб вважати, що послуги відповідачем за Договором №161363/К не були отримані, з огляду на наступне.

Тарифи на виконання послуг були погоджені сторонами, умовами п.6.4 договору.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні докази надання ДП „Контейнерний термінал ОСОБА_6” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ” послуг на виконання умов Договору від 09.06.2016 року, в саме:

- Наряд № 05 від 07.09.2016 року на відвантаження контейнеру HLBU 1660410, який підписаний та скріплений печаткою ТОВ «БАЗУКА»:

- довіреність ТОВ «БАЗУКА» № 2121 від 26.09.2016р. на отримання контейнеру HLBU 1660410, оформлений на ТОВ «Базука», видатковий ордер № 05 від 26.09.2016.

За загальним правилом статті 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає про правомірність та доведеність надання позивачем послуг ТОВ «БАЗУКА», пов’язаний з проведенням відбору проб і огляду вантажів без вивантаження вантажу з 4-х контейнерів на території терміналу у загальній сумі 6549,35 грн. та послуги зі зберігання 4-х футового контейнерів з імпортним вантажем на території ОСОБА_3 у сумі 142 305,01 грн.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 74 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства „Контейнерний термінал ОСОБА_3” компанії „ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГмбХ ”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2017 року у справі № 916/673/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” – без задоволення.

Відповідно до п.“в” ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на проведення експертизи) покладаються на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА”, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „БАЗУКА” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „27” квітня 2017 року у справі № 916/673/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „15” червня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя А.І. Ярош