Ухвала суду № 74691893, 14.06.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" червня 2018 р. Справа № 910/6880/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про відвід суддів Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. та Жук Г.А.

у справі № 910/6880/17 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія феросплавів"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні автоматизовані системи"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 06.12.2017 р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія феросплавів" у справі № 910/6880/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Чорногуз М.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мальченко А.О., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 р. задоволено клопотання відповідачів про поновлення строку для подання апеляційних скарг, скарги прийнято та об`єднано в одне провадження і призначено до розгляду на 12.06.2018 р. Також даною ухвалою зупинено апеляційне провадження до 12.06.2018 р. у зв`язку з наданням доручення іноземному суду про вручення документів.

До відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду 12.06.2018 р. представником Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" подано заяву про відвід суддів Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. та Жук Г.А. у справі № 910/6880/17.

Заява Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" мотивована наявністю сумнівів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів з огляду на безпідставне поновлення строку відповідачам для звернення з апеляційними скаргами, а також те, що суд не зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербізнесконсалт" надати завірений переклад доручення про вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Індустрія феросплавів".

Колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мальченко А.О., Жук Г.А. прийшла до висновку про необґрунтованість заявленого їй відводу, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 р. провадження у справі № 910/6880/17 зупинено, а зазначену справу передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018 р. заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід суддів Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. та Жук Г.А. у справі № 910/6880/17 також приходить до висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З матеріалів справи убачається, що копію ухвали про прийняття апеляційних скарг до провадження Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" отримало 26.12.2017 р. (рекомендоване повідомлення, а. с. 68, том 2). Тобто про підстави відводу, на які посилається заявник, йому стало відомо з моменту ознайомлення зі змістом ухвали суду. При цьому даний відвід заявлено лише 12.06.2018 р., тобто з пропуском строку, встановленого ст. 38 ГПК України, а позивачем взагалі не зазначено стосовно обставин обізнаності з підставами для відводу суддів.

Окрім цього, як вже було зазначено, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України). Саме на зазначені обставини (заперечення проти поновлення строку на подання апеляційних скарг та невчинення процесуальної дії щодо надання завіреного перекладу доручення про вручення документів) посилається Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" у поданій заяві про відвід.

Таким чином, розглянувши заяву про відвід суддів Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. та Жук Г.А. у справі № 910/6880/17, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у розумінні ст. ст. ст. 35, 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.

Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід суддів Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. та Жук Г.А. у справі № 910/6880/17.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В. Андрієнко