Рішення № 74691339, 13.06.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2018 р.Справа № 922/1036/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Закопайло О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ", м. Харків про стягнення 29121,03 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Мікрюков А.О., дов. № 25-10/1 від 25.10.2017 року, Безсонова М.В., дов. № 07-05 від 07.05.2018 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків про стягнення з відповідача 29121,03 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1036/18 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24 травня 2018 року на 11 годин 40 хвилин.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд 24 травня 2018 року почав розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 24 травня 2018 року на підставі пункту 1 статті 252, пункту 1 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України було відкладено розгляд справи на 13 червня 2018 року на 10 годин 30 хвилин.

Представники відповідача у судовому засіданні зазначають, що 25 квітня 2018 року загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" було прийняте рішення про зміну типу Товариства (з публічного на приватне) та найменування. У зв'язку із цим, починаючи із 25 квітня 2018 року новим повним найменуванням відповідача є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ". Крім того представники відповідача зазначають, що 25 квітня 2018 року також була змінена юридична адреса АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ" з 61022, м. Харків, вул. Сумська, 39 на 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8.

Суд, приймає вищезазначену інформацію до уваги та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представники відповідачів у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечують, просять відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

21 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" (АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ") та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АЕ№8421018 (договір №1), за яким були застраховані майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу ГАЗ 330202, реєстраційний номер НОМЕР_1. Ліміт відповідальності Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ") за шкоду заподіяну майну потерпілого за договором №1 складає 100 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 грн.

27 квітня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивачем) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВС-УКРАЇНА" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №27676а6к, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб КІА SP0RTAGE (д.р.н. НОМЕР_2). Зазначений договір було укладено на 1 календарний рік.

13 листопада 2016 року о 15:50 в м. Київ, проспект Лобановського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля КІА SPORTAGE (д.р.н. НОМЕР_2), яким керував водій ОСОБА_4 (власник автомобіля - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВС-УКРАЇНА"); та автомобіля ГАЗ 330202 (д.р.н. НОМЕР_3), яким керував водій ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль КІА SPORTAGE (д.р.н. НОМЕР_2)

Відповідно до довідка № 3016320407452337 про ДТП та Постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 пункту 16.5 ГІДР України (стаття 124 КпАП України).

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2177665 від 18 листопада 2016 року, страхового акту № АХА2180770 від 08 грудня 2016 року та умов договору страхування № 27676а6к від 27 квітня 2016 року, розмір страхового відшкодування склав 31121,03 грн., яке Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.

В статті 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Отже, після здійснення виплати страхового відшкодування за договором №2, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" перейшло право вимоги до ОСОБА_5. як до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в розмірі 31121,03 грн., тобто мала місце суброгація - місце кредитора в деліктному зобов'язанні в частині виплаченої суми перейшло від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВС-УКРАЇНА" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Суд, враховуючи вищевикладене, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

На підставі положень статті 27 Закону України "Про страхування" Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" набуває право вимоги до боржника в деліктному зобов'язанні, яким є ОСОБА_5, в розмірі фактично сплаченого страхового відшкодування потерпілому, тобто в розмірі 31 121,03 грн. Відповідно, якщо б майнова вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" була б пред'явлена безпосередньо до ОСОБА_5, то останній мав би задовольнити її в повному обсязі. Суд вважає, що у ОСОБА_5 не має правових аргументів, щоб заперечувати проти вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" повністю чи навіть частково.

Однак, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" пред'являє майнову вимогу не безпосередньо до винної особи, а пред'являє її до страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність такої винної особи. За таких обставин, на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" повинно реалізовувати свої права, пов'язані з отриманням від Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ") страхового відшкодування в той самий спосіб, на тих самих підставах і з дотриманням тих самих процедур, яких зобов'язаний був би дотримуватися потерпілий (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВС-УКРАЇНА") і які вичерпно визначені Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів". Недотримання цих процедур так само як і у випадку з потерпілим, може мати наслідком відмову страховика здійснити виплату страхового відшкодування за договором №1.

Однією із таких процедур, яка визначена Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", є процедура оцінки шкоди, заподіяної майну потерпілих в результаті ДТП. Так, в пункті 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", зокрема, зазначено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку про те, що за загальним правилом шкода, заподіяна потерпілому внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, повинна бути оцінена шляхом проведення експертизи. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" також визначає, що є єдиним винятком із цього правила - оцінка шкоди може бути здійснення без проведення експертизи, якщо за результатами огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Про ДТП, яка сталася 13 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ") дізналося лише 25 квітня 2017 року, коли отримало заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про виплату страхового відшкодування. Ані сам ОСОБА_5, ані будь - хто з його представників не інформували відповідача про цю ДТП. Відповідно, відповідач не мав можливості здійснити огляд пошкодженого автомобіля і не міг досягти згоди з потерпілим про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування. За таких обставин, єдиною можливістю визначити відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" розмір шкоди, що була завдана ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВС-УКРАЇНА" у зв'язку із пошкодженням належного йому автомобіля КІА SPORTAGE, реєстраційний номер НОМЕР_2, була можливість провести експертизу. Однак, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" не виконало зазначеного обов'язку і не проводило експертизу.

Таким чином відсутність експертизи не дозволяє вирішити певні питання, що мають важливе значення для правильної оцінки розміру страхового відшкодування, що має бути виплачений за договором №1, оскільки може існувати суттєва різниця в підходах, що застосовуються для розрахунку розміру страхового відшкодування за договорами добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) та за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ). В першому випадку, допускається, що розрахунок страхового відшкодування може здійснюватися як з урахуванням, так і без урахування зносу автомобіля, а в другому випадку - завжди з урахуванням зносу.

В контексті розгляду цього питання заслуговує на увагу правова позиція Верховного Суду України, викладена в його Постанові від 31 травня 2016 року по справі №6-2969цс16, в якій, зокрема, зазначено: "При цьому в Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв 'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (Методика). Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіиієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом № 1961-IVмає сплатити страховик як страхове відшкодування. Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обоє'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов 'язанні ним є страховик. Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов 'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Також згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність"

Однак, із представлених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" документів випливає, що при виплаті страхового відшкодування за договором №2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КВС-УКРАЇНА" цим страховиком в основу розрахунку розміру страхового відшкодування була покладена саме вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА SPORTAGE, реєстраційний номер НОМЕР_2, а не сума матеріального збитку, що був заподіяний його власнику через пошкодження цього автомобіля.

Також суд зауважує, що при проведенні експертизи враховуються лише ті витрати, які необхідні для усунення лише тих пошкоджень, яких автомобіль зазнав під час конкретної ДТП. В той же час, згідно з умовами договору КАСКО страховик повинен відшкодовувати витрати на відновлення автомобіля щодо всіх ДТП, які, можливо, мали місце з моменту укладення договору КАСКО до моменту огляду автомобіля (у випадку що розглядається з 27 квітня 2016 року до 13 листопада 2016 року).

Підсумовуючи викладене, проведення експертизи для визначення розміру заподіяного матеріального збитку за наслідками ДТП є не лише формальною вимогою Закону, але є неодмінною умовою для того, щоб правильно розрахувати розмір страхового відшкодування, що має бути виплачений за договором ОСЦПВВНТЗ. Без експертизи правильно розрахувати розмір страхового відшкодування, що мусить бути сплачений за договором №2 не представляється можливим.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 15.06.2018 р.

Суддя П.В. Хотенець