Рішення № 74689567, 11.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1389/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 кооперативу "Містечко-2" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 18.08.2017 №0006171209 за формою "Р" на суму 787789 грн в повному обсязі.

На думку позивача, зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 787789 грн., в тому числі: серпень 2015 року - в сумі 308062 грн.; III квартали 2015 року в сумі 411768 грн (в тому числі за ІІІ квартал 2015 в сумі 411768 грн).; 2015 року в сумі 479727 грн (в тому числі за IV квартал 2015 року в сумі - 67959 грн). Вказує, що використання доходів позивачем виключно для фінансування видатків на досягнення цілей та завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами кооперативу у взаємовідносинах з ТОВ "Валіо Груп", підтверджуються рухом коштів у процесі здійснення господарської операції, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, зв'язком між фактом створення основних фондів і діяльністю ОСОБА_3 кооперативу "Містечко - 2" підтверджуються первинними документами, а саме договорами, довідками про вартість виконаних робіт КБ-3, актами приймання виконаних робіт КБ-2, актами звірки розрахунків. Зазначає, що відповідно до пункту 2.2 Статуту позивача предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або нежитловими приміщеннями членів (учасників) та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей шляхом сприяння будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цими будинками. На виконання статутних цілей та з метою забезпечення здійснення будівництва за допомогою інформаційних джерел були здійснені дії на пошук виконавців необхідного обсягу робіт. Так, 11.05.2015 позивач уклав договір підряду з ТОВ “Валіо Груп” . На виконання договору ТОВ "Валіо Груп" були надані послуги з виконання робіт, а позивачем були прийняті будівельно-монтажні роботи (найменування робіт і витрат, їх кількість та ціна зазначено в довідках про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за липень-жовтень 2015 та актах приймання виконаних будівельних робіт за форми КБ-2 за цей період). За виконані роботи позивач перерахував ТОВ "Валіо Груп" грошові кошти у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Замовлення виконання комплексу робіт, їх виконання та відповідно сплата з відображенням у первинних документах, здійснено для задоволення потреб членів та асоційованих членів ОСОБА_3 кооперативу "Містечко - 2" у житлі. Крім того, те що мета договору з ТОВ "Валіо Груп" досягнута і відповідно перераховані кошти витрачені саме з цільовим використанням, на будівництво будинку по вул. Свердлова,36 у м.Дніпропетровськ підтверджує Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована управлінням Держархбудінспекції у Дніпропетровській області у березні 2016р. за №143160631000. Враховуючи, що позивач всі отримані кошти направляв на реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямків своєї діяльності, а саме - будівництво житлового будинку, застосування до нього пункту 133.4.3 статті 133 Податкового кодексу України є неправомірним. Звертає увагу на те, що до 12.08.2015 включно, чинне на той момент законодавство не містило підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та, відповідно, не передбачало правових наслідків за порушення неіснуючої норми. Крім того, вказує, що в порушення частини 2 пункту 56.9. статті 56 ПК України відповідач передчасно виніс рішення, а тому останнє підлягає скасуванню як таке, що прийняте без достатньої правової підстави.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірними, оскільки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України встановлене актом документальної позапланової невиїзної перевірки №1558/22-01-14-06/39802979 від 09.08.2017 року. В поданому до суду відзиві на позов вказує, що згідно з висновками акту перевірки позивач в порушення вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015) занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 787789 грн., в тому числі: серпень 2015 року - в сумі 308062 грн.; III квартали 2015 року в сумі 411768 грн (в тому числі за ІІІ квартал 2015 в сумі 411768 грн).; 2015 року в сумі 479727 грн (в тому числі за IV квартал 2015 року в сумі - 67959 грн). Вказав на відсутність реальності здійснення господарських операцій між ОСОБА_3 кооперативом "Містечко - 2" та ТОВ "Валіо Груп". Вважає що, податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та скасуванню не підлягає.

26.04.2018 року позивач подав до суду відповідь на відзив у якій вказує, що із змісту пункту 133.4.3 статті 133 Податкового кодексу України вбачається, що податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Відповідно обов'язок відповідача доказування правомірності свого рішення можливий саме через доказування нецільового використання активів позивачем. У акті перевірки відповідач нецільовим використанням визначив перерахування позивачем коштів на рахунки ТОВ "Валіо Груп" для переведення їх у готівку. Проте, жодним доказом не підтверджується зняття коштів з рахунків ТОВ "Валіо Груп" позивачем або іншими особами, переведення саме цих коштів у готівку, передача готівки позивачу, наявність або використання такої готівки позивачем. Натомість платіжними дорученнями підтверджується перерахування позивачем коштів у безготівковому порядку на користь ТОВ "Валіо Груп" на його рахунок як "оплата за будівельно-монтажні роботи". Тому кошти (активи) використані позивачем саме із зазначеною метою на виконання умов договору з контрагентом. Це відповідає досягненню цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами позивача. Звернув увагу на те, що застосування норми підпункту 133.4.3 пункту 133.4статті 133 Податкового кодексу України можливе до застосування з 2016 року.

03.05.2018 Головне управління ДФС у Хмельницькій області подало до суду заперечення, зазначило про порушення позивачем процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення. Додатково вказало, що позивач придбавав у ТОВ "Валіо груп" лише пакети документів з метою відображення їх у витратній частині Звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 2015 рік. Фактично єдиною ціллю перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Валіо груп" була конвертація безготівкових коштів неприбуткової установи в готівку. Вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а тому підстав для його скасування та задоволення позову немає.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з урахуванням викладеного нижче.

ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" зареєстрований Хмельницьким міськрайонним управлінням юстиції Хмельницької області 26.05.2015, №16731020000014565.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 2228 від 04.08.2017 року, відповідач здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку житлово-будівельного кооперативу "Містечко - 2" з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ "Валіо Груп" (ПН 39200771) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За наслідками перевірки складений акт №1558/22-01-14-06/39802979 від 09.08.2017, яким зафіксовані порушення вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік в сумі 787789 грн., в тому числі: серпень 2015 року - в сумі 308062 грн.; III квартали 2015 року в сумі 411768 грн (в тому числі за ІІІ квартал 2015 в сумі 411768 грн).; 2015 року в сумі 479727 грн (в тому числі за IV квартал 2015 року в сумі - 67959 грн).

На підставі зазначених висновків відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0006171209 від 18.08.2017 року, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 787789 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0006171209 від 18.08.2017 року позивач оскаржив до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України скаргу ОСОБА_3 кооперативу "Містечко - 2" залишила без розгляду відповідно до пункту 4 розділу 8 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, з підстав пропуску строку звернення, та повернула її скаржнику.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Досліджуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд враховує зазначене нижче.

ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" та ТОВ "Валіо Груп" уклали договір підряду №8/05-96п від 11.05.2015 на виконання будівельних робіт.

Згідно з укладеним договором замовник: обслуговуючий кооператив ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2", в особі голови кооперативу ОСОБА_4, діючого на підставі статуту, з однієї сторони, та підрядник: товариство з обмеженою відповідальністю "Валіо Груп", в особі директора ОСОБА_5, діючого на підставі статуту з другої сторони, уклали цей Договір про наступне: за дорученням Замовника, Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Роботи, передбачені кошторисною документацією, на будівельному майданчику ЖБК "Містечко - 2". Вимоги замовника до предмету підряду: роботи, передбачені кошторисною документацією. Якість повинна відповідати вимогам законодавства, державних будівельних норм та умовам договору. Роботи виконуються із матеріалів замовника за винятком тих, які за умовами договору надав підрядник. Підрядник зобов'язується розпочати роботи протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації. Підрядник зобов'язується виконати роботу до 31.12.2015 з правом дострокового виконання. Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток №1 до договору). Витрати Підрядника відшкодовуються із винагороди, що виплачуються Замовником. Термін оплати протягом 3 днів з моменту підписання договору - аванс у розмірі 100% вартості виконання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковій формі.

Виконання договору підряду № 8/05-96п. від 08 травня 2015 року оформлене довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за липень - жовтень 2015 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень - жовтень 2015 року, а також копії виписок з банку, актом звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 року по грудень 2016 року.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16 липня №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд вважає, що надані позивачем документи не є належними доказами здійснення операцій з придбання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Свердлова,36 у М.Дніпропетровськ від ТОВ "Валіо Груп", оскільки позивач не надав до суду додатків, передбачених договором підряду №8/05-96п від 11.05.2015 та документального підтвердження письмового повідомлення заявника про готовність предмету до здачі відповідно до пункту 5.3 договору.

Надані представником позивача довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт не містить обов'язкових реквізитів. Зокрема, в довідках про вартість виконаних робіт та витрати відсутня дата їх підписання. Акти приймання виконаних будівельних робіт не містять відомостей підпису, дати, печаток, довідка про вартість виконаних будівельних робіт не містить дати та підпису керівника TOB "Валіо Груп".

Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстрована в Управлінні Держархбудінспекції Хмельницької області за №14316063100 не може бути використана як доказ фактичного виконання робіт безпосередньо ТОВ "Валіо Груп", оскільки містить інформацію про генерального підрядника, яким виконувалось будівництво об'єкту: Багатоквартирний житловий будинок: м.Дніпропетровськ, вул.Свердлова,36, а саме: ТОВ "Полікур". Інформація про виконання будівельних робіт ТОВ "Валіо Груп" у якості генерального підрядника, або субпідрядника у зареєстрованій в Державній архітектурно-будівельної інспекції України Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до III категорії складності відсутня.

Відповідно до договору підряду №8/05-96п від 11.05.2015 ТОВ "Валіо Груп" визначено підрядником у виконанні будівельних робіт на об'єкті будівництва, позивачу. Разом з тим в довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень-жовтень 2015 року, виписаних за реквізитами ТОВ "Валіо Груп" визначено ТОВ "Валіо Груп" як генерального підрядника. Як наслідок, неможливо встановити статус ТОВ "Валіо Груп" (підрядник чи генпідрядник), і чи здійснення робіт проводилось самостійно останнім або із залученням інших субпідрядних організацій.

З врахуванням вимог статті 838 Цивільного кодексу України та пункту 61 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, у змісті договору підряду №8/05-96п від 11.05.2017, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за окремі звітні періоди 2015 року відсутні відомості залучення ТОВ "Валіо Груп" інших (сторонніх) субпідрядних організацій до фактичного виконання будівельних робіт. У зазначених документах наявні підписи замовника (ЖБК "Містечко - 2"), генпідрядника (ТОВ "Валіо Груп"). Прізвища представників замовника та генпідрядника відсутні. Як наслідок, неможливо ідентифікувати осіб, що приймали участь в здійсненні господарських операцій та фактичному виконанні будівельних робіт.

Договір підряду №8/05-96п від 11.05.2017 передбачає, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації.

Вирішуючи спір, суд враховує судову практику Верховного суду (рішення від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670) та Верховного суду України (рішення від 22.03.2016 у справі №813/6201/14, від 26.04.2016 у справі №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 у справі №826/17617/13-а), яка виходить із того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки такі ознаки фіктивності господарської діяльності безпосередньо впливають на встановлення чи спростування факту здійснення господарської операції та формування на її підставі правомірної податкової вигоди.

Аналіз норм Закону свідчить, що первинний документ має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

З врахуванням наведених вище обставин суд прийшов до висновку, що в первинних документах, виписаних ТОВ "Валіо Груп" для ОСОБА_3 кооперативу "Містечко - 2", зазначені господарські операції, які фактично не відбувались.

Крім того, суд встановив, що TOB "Валіо Груп" у періоді відображення господарських операцій з ЖБК "Капучіно-8" перебувало на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (Заводський район), юридична адреса: 54055, Миколаївська область, Заводський район, вул. Чигирина, 167. TOB "Валіо Груп" взято на облік 05.05.2014. Основний вид діяльності - організація будівництва будівель (41.10). Керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2). Засновниками товариства також є ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200176278 від 01.07.2014, анульоване 23.06.2015, причина анулювання свідоцтва - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Протягом 2015-2016 років TOB "Валіо Груп" податкову звітність до ДПІ за місцем реєстрації не подавало, остання податкова звітність підприємства подана в липні 2014 року керівником підприємства ОСОБА_8, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_4, якого закритий ще в І кварталі 2012 року, в зв'язку з повідомленням про смерть.

Ухвалою від 14.02.2017 у справі №758/1592/17 Подільський районний суд м. Києва встановив, що ОСОБА_5, службовою особою ТОВ "Валіо Груп" не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що сам факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в первинних документах позивача з ТОВ "Валіо Груп" зазначені прізвища саме цих осіб.

Аналогічну правову позицію сформував Верховний суд в постанові від 23.01.2018 по справі № 826/7047/13-а.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом пункту 135.1. статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Отже, оскільки реальність вчинення господарських операцій ОСОБА_3 кооперативом "Містечко - 2" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, що свідчить про необхідність визнання доходу на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за № 27/4248 (далі П(с) БО 15).

Тобто, всупереч вимог норм статті 1, частини 1 статті 9 Закону та підпунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.199 за №168/704), відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні статті 1 Закону, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Як встановлено судом і цей факт не заперечується сторонами, на час проведення перевірки податковим органом позивач ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" мав статус неприбуткової організації.

Згідно зі статутом, ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями Членів (Учасників) та Асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.

Оскільки, Статутом ОСОБА_3 кооперативу "Містечко - 2" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку, перерахування коштів на адресу TOB "Валіо Груп" в 2015 році у сумі 7196531,0 грн, у тому числі: за період з 13.08.2015 у сумі 4376606,0, з нихї в серпні 2015 року в сумі 1 711 456,0 грн, вересні 2015 року в сумі 2 287 600,0 грн, жовтні 2015 року в сумі 377550,0 грн проводилось без мети забезпечення безпосередньої діяльності ОСОБА_3 кооперативу "Містечко - 2" та є нецільовим використанням коштів для даної неприбуткової установи.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій" від 17.07.2015 №652-VIII (введений в дію 13.08.2015), внесені зміни до п.133.4. ст.133 ПК України щодо статусу неприбуткової установи.

Відповідно до вимог пункту 133.4. статті 134 ПК України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій, відповідно до підпункту 133.4.2. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Відповідно до вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції чинній з 13.08.2015) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Відповідно до вимог пункту 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Оскільки кошти в сумі 7196531,0 грн, у тому числі: за період з 13.08.2015 у сумі 4376606,0, з нихї в серпні 2015 року в сумі 1 711 456,0 грн, вересні 2015 року в сумі 2 287 600,0 грн, жовтні 2015 року в сумі 377550,0 грн, які перераховані ОСОБА_3 кооперативом "Містечко - 2" на рахунки TOB "Валіо Груп" для переведення їх в готівку, є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, відповідно до вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015) ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" зобов'язаний був до 20 вересня 2015 року подати Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за період з початку 2015 року по 31.08.2015 (останній день місяця, в якому вчинено таке порушення) та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток виходячи із суми операції нецільового використання коштів в розмірі 2287600,0 грн. (2287600,0 грн х 18%) та в розмірі 2665150,0 грн. (2665150,0 грн х 18%)

ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" у відповідності до вимог абзацу 2 підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України зобов'язаний був:

- подати Податкову декларацію з податку на прибуток за Ш квартали 2015 року, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 2287600,0 грн. та нарахувати податкове зобов'язання з додатку на прибуток в сумі 411768,0 грн., виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні 2015 року в розмірі 2287600,0 грн. (2287600,0 грн.х18%).

- подати Податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, в якій відобразити об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 2665150,0 грн. та нарахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 67959,0 грн., виходячи із суми операції нецільового використання коштів у вересні - жовтні 2015 року в розмірі 2665150,0 грн. (2665150,0 грн. х 18%).

Враховуючи зазначене відповідач правомірно встановив порушення ОСОБА_3 кооперативом "Містечко - 2" вимог підпункту 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПК України.

Тому, висновки контролюючого органу є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи позивача про протиправне залишення скарги позивача без розгляду суд не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 56.2. статті 56 Податкового кодексу України ( далі – ПК України) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 56.3. статі 53 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.16. статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач отримав 19.08.2017, про що свідчить дата на повідомленні про вручення поштових відправлень у рядку доставлено (вручено).

Кінцевим терміном оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 р. № НОМЕР_1 є 29.08.2017.

Відповідно до пункту 73 (розділ «Приймання поштових відправлень, поштових переказів») Правил надання поштового зв'язку, затвердженого постановою КМ України від 05.03.2009 р. № 270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Згідно з витягом із сайту Укрпошти рекомендований лист від ОСОБА_3 кооперативу "Містечко -2" отриманий відділенням поштового зв'язку 30.08.2017 року.

Отже скарга надіслана з порушенням Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Надана позивачем квитанція є неналежним доказом відправлення скарги - 29.08.2017 року, оскільки з її змісту неможливо ідентифікувати вміст поштового відправлення.

Відповідно до пункту 56.17. статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно з пунктом 56.20 статті 56 ПК України вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок розгляду скарг" Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. за № 916 контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, зокрема, якщо скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу III цього Порядку.

Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.

Суд встановив, що листом від 27.10.2017р. за № 24407/6/99-99-11-01-01-25 ДФС України повідомила ОСОБА_3 кооператив "Містечко - 2" про повернення скарги без розгляду, та вказала причини такого повернення.

Відповідно до пункту 56.10. статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України скарга є задоволеною у 2 випадках, а саме: якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків; скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20 - денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Враховуючи викладене, доводи представника позивача про визнання скарги ДФС України задоволеною безпідставні.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач довів правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги про його скасування не підлягають задоволенню.

Представник позивача заявив клопотання про повернення судового збору, суд вважає, що воно не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов житлово-будівельного кооперативу "Містечко-2" (вул. Володимирська, 109,Хмельницький,Хмельницька область,29001) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 №0006171209 за формою "Р" на суму 787789 грн залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_9