Рішення № 74689440, 14.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р. Справа№805/3603/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Синкова А.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог зазначало, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову від 02 травня 2018 року про накладання штрафу, якою за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн. Також прийнято постанову від 01 червня 2018 року про накладання штрафу, якою за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника – Управління накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Вказані постанови позивач вважав протиправними, оскільки судове рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист, було виконано в добровільному порядку та в повному обсязі в межах коштів, що виділені з Державного бюджету України, про що повідомлено державного виконавця, тому підстави для накладення штрафу були відсутні.

У зв’язку з наведеним позивач після збільшення позовних вимог просив: визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладення штрафу від 02 травня 2018 року та від 01 червня 2018 року (ВП №55986256).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що позивач як боржник у виконавчому провадженні у заяві від 02 квітня 2018 року № 4494/03 сам підтвердив факт неповного виконання судового рішення, зазначивши, що з перерахованої пенсії в сумі 29823,82 грн. стягувачу виплачено 5009,31 грн. Щодо решти суми, то в судовому рішенні не зазначено, що воно повинно виконуватися в подальшому та періодично. Судове рішення набрало законної сили і повинно виконуватися, а посилання органу Пенсійного фонду України на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, є безпідставними з огляду на практику Європейського суду з прав людини. Вказані обставини унеможливлювали закінчення виконавчого провадження. Вважав, що у зв’язку з невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника правомірно накладено штраф у розмірі 5100 грн., а за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду – на боржника правомірно накладено штраф у розмірі 10200 грн., що відповідало вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої вимоги та заперечення.

Представник позивача також пояснив, що за рахунок виділених у 2018 році з Державного бюджету України коштів стягувачу виплачено частину перерахованої суми пенсії. На виплату решти перерахованої суми пенсії – кошти не надходили. Таке надходження передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протягом 2019-2020 років. За відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу решти суми пенсії на сьогодні не можливо.

Представник відповідача також пояснив, що бюджетні асигнування надходять на рахунки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, а не управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Третя особа вирішення спору поставив на розсуд суду.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 15 березня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП №55986256 з примусового виконання виконавчого листа №243/9738/17, що виданий 13 березня 2018 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області на виконання рішення цього ж суду від 18 грудня 2017 року, яким зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_4 перерахунок пенсії за вислугу років згідно з діючим законодавством України та виплатити різницю у пенсії з 01 січня 2016 року з урахуванням довідки голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 11 травня 2017 року № 992 про розмір грошового забезпечення співробітника поліції, який займає посаду помічника оперуповноваженого поліції, зі спеціальним званням старший сержант поліції, з вислугою від 19 до 22 років.

Постанову направлено на адресу боржника та отримано ним 22 березня 2018 року.

У квітні 2018 року боржником до державного виконавця подано заяву від 02 квітня 2018 року № 4494/03, в якій повідомлялося, що 23 лютого 2018 року на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії від 23 лютого 2018 року. Після виконання судового рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» враховуючи довідку ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 11 травня 2017 року №992 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розмір пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року становить 2715,17 грн. Сума доплати за рішенням суду за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року становить 29823,82 грн. З 01 січня 2018 року виплачено 100 відсотків суми підвищення пенсії (2715,17 грн.), виплату пенсії за березень 2018 року (2715,17 грн.) та доплату за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року (1147,07 грн. х 2 міс. = 2294,14 грн.) зараховано на картковий рахунок ОСОБА_3 у загальній сумі 5009,31 грн.

Також повідомлялося, що перераховану суму пенсії 27529,68 грн. за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протягом 2019 - 2020 років в такому порядку:

з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року – щомісяця окремою сумою 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, а саме 573,54 грн. щомісячно;

з 01 січня 2020 року – щомісяця окремою сумою 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме 1147,07 грн. щомісячно.

У вказаній заяві боржник, посилаючись на фактичне виконання судового рішення у добровільному порядку, просив закрити виконавче провадження ВП №55986256 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». До заяви додав розпорядження від 23 лютого 2018 року про перерахунок пенсії ОСОБА_3, протокол за його пенсійною справою та розрахунок на доплату пенсії.

11 квітня 2018 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 11 квітня 2018 року №2818, в якій зазначалося, що станом на 11 квітня 2018 року документи, підтверджуючі виконання рішення суду в повному обсязі, боржником до органу державної виконавчої служби не надано, зокрема не виплачено нараховані стягувачу пенсійні виплати за судовим рішенням у розмірі 27529,68 грн., тому заява про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованою. У зв’язку з наведеним вимагалося:

- виконати рішення суду в повному обсязі в 10-денний термін з дня отримання вимоги, а саме провести виплату нарахованих стягувачу пенсійних виплат за рішенням суду у розмірі 27529,68 грн.;

- інформацію про виконання рішення суду та документи, що підтверджують цей факт, надати до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;

- у разі невиконання рішення суду надати перелік дій вчинених на виконання рішення суду та письмові пояснення в той же термін.

Відповідь на вимогу державного виконавця надано не було, судове рішення боржником в повному обсязі не виконано.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02 квітня 2018 року (ВП №55986256) за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Вказаною постановою також зобов’язано боржника виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.

Копію постанови направлено боржнику та отримано ним 10 травня 2018 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 01 червня 2018 року (ВП №55986256) за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 10200 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов’язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов’язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує проти того, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає виконанню, і невиплачену суму перерахованої на підставі такого судового рішення пенсії слід виплатити стягувачу.

У заяві, що надсилалася на адресу відповідача, він зазначав, що перераховану на підставі судового рішення суму пенсії буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України.

Представник органу Пенсійного фонду України пояснив, що за відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу решти суми пенсії на сьогодні не можливо.

Згідно з п. 1 розд. І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.п. 4 та 5 п. 4 вказаного Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Це не виключає існування принципу обов’язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак, накладення на орган Пенсійного фонду України штрафу у такому випадку не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (провадження № К/9901/1598/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанов про накладення штрафу.

З огляду на наведене, оскаржені постанови підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Керуючись статтями 32, 243 – 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов’янськ пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, б-р Машинобудівників, 32), третя особа ОСОБА_3 (84102, Донецька обл., м. Слов’янськ, провул. Мистецтва, 52, ІПН НОМЕР_1), про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладення штрафу від 02 травня 2018 року та від 01 червня 2018 року у виконавчому провадженні ВП №55986256.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 34898944) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов’янськ пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Логойда Т. В.