Рішення № 74689313, 16.09.2013, Шевченківський районний суд Харківської області

16.09.2013

2037/1541/12

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2013 року Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого – Тордія Е.Н.

за участю секретаря - Гутарєвої В.С.

представника позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні с.м.т. Шевченкове цивільну справу за позовом приватного підприємства « ОСОБА_4 Плюс» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2012 року ПП «ОСОБА_4 Плюс» звернулось до Шевченківського районного суду Харківської області з вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності позовні вимоги підтримав, уточнив та прохав задовольнити. В обґрунтування вимог позивача зазначив, що приватне підприємство «ОСОБА_4 Плюс» (далі позивач або ПП ОСОБА_4 Плюс), зареєстроване Шевченківською районною адміністрацією Харківської області. Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових та технічних культур.

24 серпня 2012 року гр-ми ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (далі відповідачі ) було здійснено самовільне збирання врожаю соняшника, на земельних ділянках: №42 площею 6.6813 га (кадастровий номер 6325786000010010048), №43 площею 7.5796 га (кадастровий номер 6325786000010010049), №44 площею 6.6101 га (кадастровий номер 6325786000010010050), які знаходяться в користуванні ПП «ОСОБА_4 Плюс» на підставі додаткових угод до договорів оренди землі №99, №215, та №100 від 25 січня 2005 року, укладених з відповідачами. Зазначені договори зареєстровані у передбаченому законодавством порядку.

Соняшник на зазначених земельних ділянках був посаджений та вирощиний за рахунок коштів ПП «ОСОБА_4 Плюс». Після повного збирання врожаю соняшника, який здіснювався протягом серпня – жовтня 2012 року, бухгалтерією підприємства було проведено повний розрахунок понесених витрат (збитків)від протиправних дій відповідачів. Таким чином за розрахунками позивача, витрати на вирощування соняшника підприємством за період з жовтня 2011 року по серпень 2012 року склали 8213.91 грн. на 1 га. Середня врожайність соняшника по підприємству у 2012 році склала 47.4 центнери на 1 га.

Площа, з якої відповідачами самовільно зібрано врожай складає 13,2914 га. З довідки управління агропромислового розвитку Шевченківської райдержадміністрації Харківської області станом на 28 серпня 2012 року вартість соняшника склала 4150 грн. за 1 тону.

Так незаконними діями відповідачів позивачу завдано матеріальної шкоди на загальну суму 370 624. 36 грн. по витратам на вирощування соняшника 13,2914 га х 8213,91 грн./га=109 174.36 грн.; зібрано соняшника 13,2914 х 47.4 ц/га=630,01 ц (1 т=10 ц) = 63 тони х 4150 грн=261.450 грн. 109 174.36+261450 = 370 624.36 грн.

Враховуючи те, що саме діями відповідачів підприємству завдано матеріальних збитків, позивач вимушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачів солідарно на свою користь матеріальну шкоду, в розмірі 370 624.36 грн. та витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5А та їх представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти позову. В обгрунування позовних вимог ОСОБА_2 пояснив суду,що до серпня 2012 року вони не мали жодного уявлення про договірні правовідносини з відповідачем. До цього часу між ТОВ «Сподобівка « ним, та його братом ОСОБА_5 існували договори оренди земельних ділянок, які їм належать на праві власності. Дія даних договорі закінчилась в 2011 році. В жовтні 2011 року вони звернулись до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом про визнання недійсним додаткових угод , які нібито були укладені між ними та ТОВ « Сподобівка» в 2008 році. Рішенням суду від 24 січня 2012 року дані додаткові угоди були визнанні недійсними. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Враховуючи зазначене вони вважали ,що мають право користуватися належними земельними ділянками на свій розсуд. Тому у квітні 2012 року їх родина обробила належні їм земельні ділянки боронили , культивували та засіяли соняшником, який придбали за свій рахунок. В серпні 2012 року коли вони почали збирати врожай їх було зупинено відповідачем, який повідомив ,що це їх врожай враховуючи ,що існує додаткова угода про зміну орендаря. Про існування даних угод вони не знали. Враховую викладене вважає,що позовні вимоги до них є безпідставними та такими ,що не підлягають задоволенню.

Представник відповідачів ОСОБА_3,який діє також від імені ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні ,що позовні вимоги є безпідставними з огляду на те ,що позивач в своїх розрахунках про відшкодування шкоди вказує ,що ним проводились підготовчі роботи по засіванню в 2011- 2012 році. Це не відповідає дійсності та суперечить діючому законодавства , враховуючи,що в 2011 році хто і міг обробляти земельні ділянки відповідачів ,так це ТОВ « Сподобівка» з якими нібито були підписані додаткові угоди до договорів оренди. Будь - яких правових підстав для обробки належних відповідачам земельних ділянок за 2011 рік позивачем не надано. Окрім того викликає сумнів ,щодо отримання врожаю в 47.4 ц/га , ця інформація надана тільки зі звіту підприємства, з статистичної довідки по Шевченківському району вбачається ,що середня врожайність соняшника в районі складає 22.4 ц/га ,також позивачем не доведено ,що саме ПП «ОСОБА_4 Плюс» у 2012 році проводило підготовчі роботи для засівання земельних ділянок відповідачів. Тому вважає,що позовні вимоги є недоведеними такими ,що не підлягають задоволенню.

Суд вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали вважає, що позовні вимоги ПП «ОСОБА_4 Плюс» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розміром 6.6813 га, яка належить йому на праві приватної власності на підставах державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ХР № 034549, виданого Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області 18 грудня 2004 року.) Земельна ділянка розташована на території Сподобіської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

ОСОБА_5 також є власником земельної ділянки, розміром 6,6101 га, яка належить йому на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ХР № 034545 ,виданого Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області 18 грудня 2004 року).Земельна ділянка розташована на території Сподобіської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Сторонами не заперечується той факт, що між ТОВ « Сподобівка» та відповідачами

існували договірні правовідносини, відповідно до договорів оренди землі укладених в 2005 році.

Згідно рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 24 січня 2012 року додаткові угоди укладені між ТОВ « Сподобівка» та відповідачами від 24 липня 2008 року були визнані недійсними.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2012 року рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 24 січня 2012 року залишено без змін.

Матеріали справи містять додаткову угоду про заміну орендаря в Договорі оренди землі №99 від 29 січня 2005 року, складену та підписану сторонами 1 листопада 2011 року між ОСОБА_5 та ПП «ОСОБА_4 Плюс», а також додаткову угоду про заміну орендаря в Договорі оренди землі №215 від 29 січня 2005 року, складену та підписану сторонами 1 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ПП «ОСОБА_4 Плюс». Дані договори зареєстровані у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області за №632578604001028 та №632578604001028 від 20 лютого 2012 року.

8 жовтня 2012 року за клопотанням представника відповідачів, судом було призначено судово - почеркознавську експертизу стосовно належності підпису на договорі відповідачам.

З висновку судово – почеркознавської експертизи №11614 від 9 січня 2013 року вбачається, що підписи на додаткових угодах виконані саме ОСОБА_5, та ОСОБА_2

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено ,що право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Оформлення речових прав згідно ст. 126 Земельного кодексу України проводиться відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речові прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» та ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Таким чином суд дійшов висновку ,що правовідносини між сторонами виникли після державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, а саме 20 лютого 2012 року.

З цього витикає ,що розрахунки позивача стосовно обробки земельних ділянок належних відповідачам у 2011 році не мали правових підстав , а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування матеріальної шкоди за 2012 рік суд дійшов наступного.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає ,що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Статтею 6 ч.1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статті 156, 157 Земельного кодексу України передбачають відшкодування власникам та землекористувачам збитків, завданих незаконним їх використанням.

Згідно ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З довідки наданою представником позивача вбачається ,( а.с. 176)що підприємство

проводило наступні роботи на земельних ділянках відповідачів: боронування -24.06 грн./га.; передпосівна культивація -56.36 грн./га; внесення мінерального вдобрення : селітра аміачної і азофоска -931/41 грн./га; нітроамофоска і сперагро -591.62 грн./га; посів соняшника « Суллик»-1826.04 грн./га; до сходове боронування -24.06 грн./га, внесення хімії: гезагард 500 та гринфорт -867.51 грн./га; тетратметрін -278.01 грн./га; авіа хімічні роботи -89.58 грн./га, збір соняшника - 67.94 грн./га, загальна сума витрат на 1 га склала – 4 756.59 грн./га

З наданих на підтвердження цього документах вбачається,що підприємство покупало та проводило хімічну обробку земельних ділянок , які знаходяться в їх користуванні ( а.с.177-180, 182 -185,196-203,211-214) ,закупку соняшника ( а.с.181, 215-218) але доказів того ,що була проведена допосівна підготовка (боронування , культивація ) доказів суду не надано. Також немає підтвердження, того що підприємство засівало соняшник та його збирало.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається ,що після зими земельні ділянки були зорані але чи вносилось вдобрювання йому не відомо,за допомогою знайомих він зорав та культивував земельні ділянки , засіяв їх соняшником , якій 23 серпня зібрав.

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, допитані в судовому засіданні у якості свідків , пояснили ,що ОСОБА_6 прохали їм допомогти з обробкою належних їм земельних ділянок. ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 допомагали зорати та культивувати ділянки, ОСОБА_6 приносила їжу, коли зазначені свідки проводили обробку земельних ділянок.

Свідок ОСОБА_10 пояснив , що він працював на підприємстві директором в 2012 році, на той час була проведена обробка земельних ділянок , внесенні добрива, які знаходились в користуванні. 2 земельні ділянки не засівались , вони належали родини ОСОБА_6 , кому конкретно сказати не зміг, ці ділянки не засівались та врожай не збирався. Це також засвідчується довідкою Управління агропромислового розвітку Шевченківської РДА від 5 вересня 2013 року згідно якої, оперативна звітність ,яка надається в телефонному режимі ПП»Сподобівка- Агро Плюс» почало надавати 4 вересня 2012 року.

Таким чином суд вважає доведеним ,що підприємством проводилась внесення мінеральних добрив та СЗР а саме:: селітри аміачної і азофоска -931/41 грн./га; нітроамофоска і сперагро -591.62 грн./га; внесення хімії: гезагард 500 та гринфорт -867.51 грн./га; тетратметрін -278.01 грн./га; на зазначених ділянках на суму 2 677.55 грн./га , виходячи з цього загальна сума витрат за 2012 рік становить: 2.677.55 х 13.2914= 35 588.00 грн. Доказів інших понесених витрат за 2012 рік позивачем суду не надано .

Стосовно збирання соняшника суд дійшов до наступного.

Відповідно до Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року, зі змінами від 19 березня 2010 року № 2 при самовільному знятті риллі на користь власника, землекористувача стягується вартість неодержаної сільськогосподарської продукції обчислена з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві.

З інформації відділу статистики у Шевченківському районі Харківської області середня врожайність соняшника на зерно по Шевченківському району складає за 2012 рік 22.4 ц/га.

Згідно інформації про ціни попиту та пропозиції на аграрному ринку , надані департаментом агропромислового розвітку Харківської обласної державної адміністрації ціна на аграрному ринку соняшника складала - 4450-4500 грн./т.

Враховуючи викладене, з вищезазначених правових позицій Пленуму Верховного Суду України , виваженості та розумності суд вважає, що стягненню підлягає саме середня врожайність соняшника, яка склалась в Шевченківському районі : 13.2914 х 22.4 = 297.7 т

( 1т.= 10 ц) ; 29 т. х 4 450= 129.050.00 грн.

Оцінивши пояснення сторін , надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку суд дійшов до висновку ,що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в такий сумі : 35 588.00 грн. витрати пов’язанні з обробкою земельних ділянок , та 129.050.00 грн. вартість неодержаної сільськогосподарської продукції, всього з відповідачів повинно бути стягнуто 165.088.00 грн.,

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача , солідарно повинно бути стягнуто судовий збір в розмірі 1 650 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.1166, 1192 Цивільного Кодексу України, ст. Земельного кодексу України ,суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства « ОСОБА_4 Поюс» – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає с.В.Балаклія вул.Бубліченко, 2 Шевченківського району Харківської області інд. код НОМЕР_1, є приватним підприємцем; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 інд. код НОМЕР_2 на користь приватного підприємства «ОСОБА_4 Плюс», код 37126733, розташованого в с. Сподобівка по вул.Кропивницького, 36, матеріальну шкоду у розмірі 165.088.00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає с.В.Балаклія вул.Бубліченко, 2 Шевченківського району Харківської області інд. код НОМЕР_1, є приватним підприємцем; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 інд. код НОМЕР_2 на користь приватного підприємства «ОСОБА_4 Плюс», код 37126733, розташованого в с. Сподобівка по вул.Кропивницького, 36, судові витрати в розмірі 1 650 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ