Рішення № 74688947, 07.05.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10508/17

Провадження №2-а/760/1686/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря - Гаєвської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 5 батальйону 4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Горбатенка Олександра Миколайовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції роти №5 батальйону №4 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України в м. Києві сержанта поліції Горбатенко О.М. від 15.05.2017 р. серії АР №607100 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн.; провадження по адміністративній справі закрити.

Свої вимоги мотивував тим, що 15.05.2017 р. в м. Києві інспектор патрульної поліції роти №5 батальйону №4 УПП ДПП України в м. Києві сержант поліції Горбатенко О.М. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №607100 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, інспектор виходив з того, що 15.05.2017 р. о 08-10 год. в м. Києві по вул. Героїв Дніпра (4) 30 В, керуючи автомобілем марки «Toyota RAV 4», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 здійснив розворот ліворуч при цьому перетнув подвійну суцільну горизонтальну дорожню розмітку поділяючу транспортні потоки, чим порушив п.п. 1.3. д.2 ПДР України, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Встановлені відповідачем у оскаржуваній постанові обставини, які стали підставою для висновку про порушення ним вимог ПДР України не відповідають дійсності.

Позивач зазначає, що він керуючи автомобілем марки «Toyota RAV 4», номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Героїв Дніпра в напрямку вул. Богатирської, на колі біля метро Героїв Дніпра, почув повідомлення з гучномовця про необхідність зупинитися транспортному засобу біля світлофору. Побачивши у дзеркало заднього виду поліцейський авто, яка рухалась в напрямку позивача, але знаходилась позаду через 4-5 автомобілів, він здійснив зупинку у вказаному місці. Інспектор повідомив, що позивач нібито здійснив розворот ліворуч, при цьому перетнув подвійну суцільну горизонтальну дорожню розмітку, поділяючу транспортні потоки.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення та мотиви відхилення пояснень водія та пояснень свідка ОСОБА_5

Позивач зазначає, що наведене вище вказує, що при винесенні постанови від 15.05.2017 р. посадова особа патрульної служби м. Києва роти №5 батальйону №4 припустилась припущень, тому дана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Департамент патрульної поліції.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позові. Пояснив, що 15.05.2017 р. по вул.. Героїв Дніпра в напрямку вул. Богатирської в м. Києві він дійсно керував транспортним засобом, але правила дорожнього руху не порушував.

Відповідач інспектор патрульної поліції роти №5 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержант поліції Горбатенко О.М. та представник третьої особи Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавали, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2017 року інспектором роти №5 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП сержантом поліції Горбатенко О.М. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР №607100, відповідно до змісту якої 15.05.2017 р. о 08-10 год. в м. Києві по вул. Героїв Дніпра (4) 30В водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Toyota RAV 4», номерний знак НОМЕР_1, здійснив розворот ліворуч при цьому перетнув подвійну суцільну горизонтальну дорожню розмітку поділяючу транспортні потоки, чим порушив п.п. 1.3 д2 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно вимог 1.1 Дорожньої розмітки ПДР України, 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Відповідно до п. 1.3 Дорожньої розмітки ПДР України визначено, що горизонтальна розмітка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що 15.05.2017 р. вона в якості пасажира разом з позивачем ОСОБА_1 рухалися транспортним засобом «Toyota RAV 4», номерний знак НОМЕР_1 з вул. Прирічної в м. Києві по вул. Героїв Сталінграда біля метро Героїв Дніпра. Зупинив їх інспектор поліції та пояснив, що вони порушили ПДР, а саме, що ОСОБА_1 перетнув подвійну суцільну горизонтальну дорожню розмітку поділяючу транспортні потоки, чим порушив п.п. 1.3 д2 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначила, що позивач не перетинав суцільну подвійну смугу. Відповідач роз'яснив позивачу, що він може подати адміністративний позов за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідач та представник третьої особи в судовому засіданні, всупереч вимогам ст. 77 КАС України не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах справи відсутні матеріали фото-чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 15.05.2017 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Представником відповідача та третьої особи подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з пропуском 10-ти денного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що позивач звернувся 23.05.2017 р. з позовною заявою про скасування постанови до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 31.05.2017 р. повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №5 батальйону №4 УПП ДПП України в м. Києві сержанта поліції Горбатенко О.М. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачеві у зв'язку із тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва як місцевому адміністративному суду.

До Солом'янського районного суду м. Києва позивач звернувся 16.06.2017 р. після отримання ухвали Оболонського районного суду м. Києва.

В судовому засіданні було доведено поважність причин пропуску для звернення до суду, за таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений строк для звернення до суду.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР №607100 від 15.05.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 122, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти 5 батальйону 4 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Горбатенка Олександра Миколайовича, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР №607100 від 15.05.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Кушнір С.І.