Постанова № 74688166, 30.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Київ

Справа № 22-4570 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Васильченко О.В.

Унікальний № 758/12194/17 Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Телятник І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII &qu№ ;Про судоустрій і статус суддів&q?та; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?ня;Голос України&q?ло; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII &quро;Прикінцеві та перехідні положення&q?ні; Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII &q? 1;Про судоустрій і статус суддів&q?та; апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII &q?оз;Перехідні положення&q?і ; ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У вересні2017 року ОСОБА_1 звернуласьдо суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (далі - ПрАТ «Трест Київспецбуд») про зобов'язання вчинити дії.

Просила зобов'язати ПрАТ «Трест Київспецбуд» видати позивачу уточнюючу (пільгову) довідку про підтвердження періоду роботи протягом повного робочого дня ізолювальником з термоізоляції з 13.05.1985 р. до 21.08.1992 р., з 24.11.1994 р. по 11.05.2009 р. та з 13.05.2009 р. до 13.05.2014 р., як такої, що за результатами атестації робочих місць відноситься до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що передбачено розділом ХХVІІ, пункт «а», позиція 27а «ізолювальники з термоізоляції, у тому числі зайняті ремонтом та виготовленням устаткування», Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, зазначивши зайнятість протягом повного робочого дня за вказаною професією, характер виконуваної роботи, Список №2, підставу видачі довідки (накази, відомості нарахування заробітної плати, особова картка ф. Т-2) та стягнути на її користь з відповідача судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у періоди з 13.05.1985 р. по 30.06.2000 р. та з 03.07.2000 р. по 16.08.2017 р. працювала в Будівельно-монтажному управлінні №3 тресту «Київспецбуд», який в подальшому було перейменовано в ПрАТ «Трест Київспецбуд», на посаді «ізолювальника», «ізолювальника з термоізоляції».

02.08.2017 р. вона звернулась до ПрАТ «Трест Київспецбуд» з заявою про надання уточнюючої (пільгової) довідки про підтвердження пільгового стажу з зазначенням повної зайнятості в шкідливих умовах праці, з наданням первинних документів, наказів про проведення атестації робочих місць та результати такої атестації, довідку про заробітну плату за період з 01.01.1985 р. по 30.06.2000 р. та копії особових рахунків, з метою подальшого звернення до Пенсійного фонду України для призначення пільгової пенсії за Списком №2, оскільки записи наявні в її трудовій книжці не містять відомостей про характер виконуваної роботи, список, що чинний на період роботи особи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, та підтвердження факту роботи повний робочий день.

Листом ПрАТ «Трест Київспецбуд» від 04.09.2017 р. №287 позивачу було повідомлено про неможливість видачі затребуваної довідки через відсутність первинних документів та оригіналів документів проведення атестації та/або результатів атестації робочих місць.

Наполягала на тому, що відсутність необхідних записів в трудовій книжці та відсутність оригіналів документів у відповідача не позбавляє її права на отримання пільгового пенсійного забезпечення, оскільки займана нею посада в періоди з 13.05.1985 р. по 30.06.2000 р. та з 03.07.2000 р. по 16.08.2017 р.входить до категорії посад визначених Списком №2, а відповідальність за проведення атестації покладається на керівника підприємства/організації.

Вважала, що твердження відповідача щодо неможливості видачі затребуваної довідки з підстав відсутності оригіналів документів спростовуються листом Головного управління держпраці Київської області, в якому зазначено про надання адміністрацією ВАТ «Трест Київспецбуд» матеріалів атестації робочих місць ізолювальника з термоізоляції, протоколів засідання комісії по атестації робочих місць та наказів за результатами проведення відповідних атестацій за 1999 рік, 2004 рік та 2009 рік, за результатами розгляду яких Головним управлінням держпраці Київської області було прийнято рішення про встановлення (підтвердження) права ізолювальника термоізоляції ВАТ «Трест Київспецбуд» на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку №2.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року позов було задоволено.

Зобов'язано ПрАТ «Трест Київспецбуд» надати ОСОБА_1 уточнюючу (пільгову) довідку про підтвердження періоду роботи на посаді ізолювальниці з термоізоляції за періоди з 13.05.1985 р. до 21.08.1992 р., з 24.11.1994 р. по 11.05.2009 р. та з 13.05.2009 р. до 13.05.2014 р. як такої, що відносить до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що передбачено розділом ХХVІІ, пункт «а», позиція 27а «ізолювальники з термоізоляції, у тому числі зайняті ремонтом та виготовленням устаткування», Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36.

Стягнуто з ПрАТ «Трест Київспецбуд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Трест Київспецбуд» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог, посилалось на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та не надав належну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.

Видача довідок, які підтверджують пільговий стаж відповідної категорії працівників можливе лише на підставі первинних документів до 21.08.1992 р. документів відповідних умов праці за час виконання роботи, а з 21.08.1992 р. документів за результатами проведення атестації робочих місць. В результаті проходження атестації працівнику видається карта умов праці та здійснюються необхідні записи в трудовій книжці, проте таких відомостей трудова книжка позивача не містить, а в архівах апелянта відсутні відомості щодо проведення атестації робочого місця колишнього працівника ОСОБА_1

Апелянт наполягав, що відсутність в його архівах первинних документів про роботу позивача позбавляє її можливості на реалізацію свого права на пільгове пенсійне забезпечення та можливості видачі самим апелянтом відповідної довідки на підставі якої здійснюється розрахунок.

Твердив, що відомості які містяться в трудовій книжці позивача щодо категорії займаної нею, у певний період, посади, не відповідають заявленим позовним вимогам, оскільки безпосередньо посаду «ізолювальника з термоізоляції, у тому числі зайняті ремонтом та виготовленням устаткування» ОСОБА_1 за весь час роботи на підприємстві не займала.

Надані позивачем копії наказів містять відомості про різні професії, кожна з яких міститься окремим пунктом в Списку №2.

Наполягав на відсутності підстав у ПрАТ «Трест Київспецбуд» для видачі ОСОБА_1 пільгової довідки, доводи позивача документально не підтверджені та не відповідають дійсності.

23.05.2018 р. представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 27.08.1982 року по 16.08.2017 року працювала у тресті «Київспецбуд», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» та у період з 13.05.1985 року по 30.06.2000 року, з 03.07.2000 року по 16.08.2017 року працювала на посаді ізолювальниці та ізолювальниці на термоізоляції (а.с.13-16)

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Трест Київспецбуд» з заявою про надання уточнюючої довідки для підтвердження пільгового стажу за відсутності записів у трудовій книжці, які надають право для оформлення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.17), однак листом від 04 вересня 2017 року підприємство повідомило, що оригінали документів про проведення атестації та/або результати атестації у нього відсутні, а тому підстав для видачі довідки немає (а.с.18)

На підприємстві на протязі 1993, 1999, 2004, 2009 років проводилась атестація робочого місця ізолювальника з термоізоляції, матеріали яких надавались до Головного управління Держпраці у Київській області Державної служби України з питань праці з метою опрацювання та надання правового висновку щодо законності проведених атестацій робочих місць.

Згідно з листом Головного управління Держпраці в Київській області Державної служби України з питань праці, надані ВАТ «Трест Київспецбуд» матеріали атестації робочого місця ізолювальника з термоізоляції відповідають Порядку проведення атестації, Методичним рекомендаціям (а.с.19-20)

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки посада ізолювальника з термоізоляції входить до переліку посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, атестація робочих місць відбувалась на підставі наказів ВАТ «Трест Київспецбуд»від 24.11.1999 року, 11.05.2004 року та 13.05.2009 року відповідно, а в трудовій книжці позивача відсутні відповідні відомості, наявні підстави для видачі уточнюючої довідки.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішенням, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає повністю, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно визначився з виниклими правовідносинами сторін, забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів та в межах заявлених вимог і ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з правильним застосуванням норм матеріального законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з трестом «Київспецбуд».

З 27.08.1982 року працювала у його структурному підрозділі Будівельно-монтажному управлінні №6, а з 12.01.1984 року - в Будівельно-монтажному управлінні №3.

У 1992 році Будівельно-монтажне управління №3 треста «Київспецбуд» було реорганізовано в Будівельно-монтажне управління №3 фірми «Київспецбуд».

У 1995 році на базі фірми «Київспецбуд» було створено Відкрите акціонерне товариством «Трест Київспецбуд»

У 2011 році Відкрите акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» на підставі рішення загальних зборів акціонерів перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд».

У 2017 році Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд». (а.с.13-16, 39)

Дані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 вона працювала на наступних посадах:

з 27.08.1982 року - зарахована на посаду комплектувальниці другого розряду Будівельно-монтажного управління №6 треста «Київспецбуд» Головкиївміськбуду;

з 27.08.1982 року - переведена на посаду секретаря-машиніста Будівельно-монтажного управління №6 треста «Київспецбуд» Головкиївміськбуду;

з 12.01.1984 року - звільнена на підставі п.5 ст.36 КЗпП УССР за переведенням до Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 12.01.1984 року - прийнята на посаду слюсарем-комплектувальником третього розряду Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 27.03.1984 року - переведена на посаду техніка ПСГ Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 13.05.1985 року - переведена ізолювальницею першого розряду на ділянку ізоляції Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 01.11.1985 року - присвоєний другий розряд ізолювальниці Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 01.07.1986 року - присвоєний третій розряд ізолювальниці Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 01.10.1987 року - у зв'язку з переходом Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд» на нові умови оплати праці у відповідності до Постанови Ради Міністрів СССР №1115 від 17.09.1986 року присвоєний третій розряд ізолювальниці;

з 01.06.1988 року - присвоєний четвертий розряд ізолювальниці по термоізоляції Будівельно-монтажного управління №3 треста «Київспецбуд»;

з 30.06.2000 року - звільнена з Будівельно-монтажного управління №3 ВАТ «Трест Київспецбуд» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України;

з 03.07.2000 року - прийнята на посаду ізолювальниці на термоізоляції четвертого розряду Будівельно-монтажного управління №6 ВАТ «Трест Київспецбуд»;

з 01.07.2010 року - звільнена у зв'язку з переведенням в Будівельно-монтажного управління №5 ВАТ «Трест Київспецбуд» на підставі п. 5 ст.36 КЗпП України;

з 01.07.2010 року - прийнята на посаду ізолювальниці з термоізоляції четвертого розряду Будівельно-монтажного управління №5 ВАТ «Трест Київспецбуд»;

з 01.10.2010 року - звільнена з посади у зв'язку з переведенням в Будівельно-монтажного управління №6 ВАТ «Трест Київспецбуд» на підставі п. 5 ст.36 КЗпП України;

з 01.10.2010 року - прийнята на посаду ізолювальниці з термоізоляції четвертого розряду Будівельно-монтажного управління №6 ВАТ «Трест Київспецбуд»;

з 16.08.2017 року - звільнена з Будівельно-монтажного управління №6 ВАТ «Трест Київспецбуд» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України;

Відповідно до ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року, затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок застосування Списків № 1 та № 2).

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження стажу).

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці відомостей про стаж роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та їх характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її подання особою, що оформляє пенсію, відповідним органам Пенсійному фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і право особи на пенсію на пільгових умовах.

Згідно зі статтею 13 Закону України від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент розгляду справи) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, обов'язковою умовою наявності у працівника права на пенсію за віком на пільгових умовах, крім іншого, є підтвердження такого права результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації), та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації визначають, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 6-21183а13.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом була відсутність відповідних записів в трудовій книжці, що не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи в період з травня 1993 року по травень 2009 року на підприємстві проводилась атестація робочих місць за умовами праці, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1994 р., чотири рази.

За результатами проведених атестацій були прийняті відповідні накази:

- №18 від 31.05.1994 року (а.с.33), згідно з яким посада ізолювальника на термоізоляції (Список №2, розділ XXVII, шифр 2290000А-12531) відноситься до посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- №96 від 24.11.1999 року (а.с.34), згідно з додатком №1 (а.с.35) якого посада ізолювальника на термоізоляції, у тому числі зайнятих на ремонті і виготовленні устаткування відноситься до посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- №51 від 11.05.2004 року (а.с.36), згідно з додатком №1 (а.с.37) якого посада ізолювальника на термоізоляції, відноситься до посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- №75 від 13.05.2009 року (а.с.38), згідно з додатком №1 якого посада ізолювальника, відноситься до посад, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

ВАТ «Трест Київспецбуд» зверталось до Головного управління Держпраці в Київській області Державної служби України з питань праці з проханням опрацювати та надати правовий висновок щодо законності проведених атестацій робочих місць у період з 1999 по 2009 роки.

Листом Головного управління Держпраці в Київській області Державної служби України з питань праці повідомлено, що надані адміністрацією ВАТ «Трест Київспецбуд» матеріали атестації робочого місця ізолювальника з термоізоляції відповідають постановам Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»; від 11.03.1994 року №162 і від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»; Методичним рекомендаціям для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Мінпраці і МОЗ України 01.09.1992 року №41.

Наказами про результати атестації ізолювальника з термоізоляції ВАТ «Трест Київспецбуд» встановлено (підтверджено) право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку №2 (а.с.19-20)

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посада як ізолювальниці так і ізолювальниці з термоізоляції, яку обіймала ОСОБА_1 у визначений період часу, відносились до робіт із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Доводи апелянта щодо відсутності в його архівах оригіналів первинних документів, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки наявні в матеріалах справи копії наказів про затвердження результатів атестації робочих місць завірені начальником відділу кадрів ПАТ «Трест Київспецбуд» 11.07.2012 р., правонаступником якого є ПрАТ «Трест Київспецбуд», спростовують дані твердження. Документи наявні в матеріалах справи були отримані ОСОБА_1 з архівів, а тому за переконанням колегії суддів, даний факт свідчить про наявність такої можливості і у апелянта.

Посилання апелянта на відсутність належних записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з обов'язковими додатками, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відсутність таких відомостей є підставою для отримання уточнюючої довідки працівником від роботодавця або його правонаступника.

Доводи апелянта щодо відсутності в його штаті посади «ізолювальника з термоізоляції, у тому числі зайнятого ремонтом та виготовленням устаткування» та невідповідність позовних вимог займаній позивачем посаді, колегією суддів вважається необґрунтованими. Відомості, які містяться в трудовій книжці позивача свідчать про її перебування саме на посаді «ізолювальниці з термоізоляції», а власне тлумачення апелянтом окремих частин закону не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Європейський суд з прав людини в справі PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно розглянув справу.

Враховуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року є обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм законодавства.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 08 червня 2018 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль