Ухвала суду № 74688087, 11.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2825/2018 Головуючий у 1-й інстанції:Світлицька В.М.

Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Присяжнюка О.Б., Паленика І.Г.

за участі секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Тищенко М.А.

захисника ВоронцоваВ.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника Божка Михайла Івановича, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000283 від 17.04.2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання ст. слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Розумного М.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08липня 2018 року включно.

Одночасно підозрюваному визначено заставу у межах 300розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 528 600,00 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя погодився з його доводами про достатність доказів обґрунтованої підозри та дійшов висновку, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ймовірності переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню, впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник Божко М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Зазначає, що матеріали що обґрунтовують клопотання, не містять належних доказів, що вказують на наявність в поведінці ОСОБА_4 ризиків, на які вказує сторона обвинувачення. Апелянт також додає, що стороною обвинувачення не було доведено неможливість застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням його під вартою.

Захисник зазначає, що до підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосовано інший, більш м'який запобіжний захід, з урахування даних що характеризують його особу, зокрема те, що останній має міцні соціальні зв'язки, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має тяжке захворювання, утримує свою дружину, яка інваідом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у даному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Київській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110000000283 від 17.04.2018 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

11 травня 2018 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Розумний М.О. за погодженням з прокурором Київської області Іванчуком А.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначив заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 528 600,00 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, зокрема ймовірності підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливу на свідків та інших підозрюваних у справі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначивши альтернативний запобіжний захід - заставу, слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, визначені в ст. 178 КПК України а саме, стан здоров'я підозрюваного,його вік, майновий стан та сімейний стан.

Як вбачається з наданої відповіді на адвокатський запит головним лікарем Богуславської ЦРЛ, підозрюваний ОСОБА_4 маючи діагноз рак правої нирки, був оперований в КЗ КЩЗ «Київський обласний онкологічний диспансер». На даний час ОСОБА_4потребує постійного медичного огляду та обстеження у лікаря онколога, а також потребує обстеження нейрохірургічного напрямку (КТ, МРТ,енцефалографія та ін.).

За наведеного, застава в розмірі 528 600,00 гривень є явно непомірною для підозрюваного, при цьому суддя не навів виключних обставин, за яких необхідно визначити заставу в розмірі що перевищує визначений законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень.

На підставі викладеного, саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає.

При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково в межах заявлених вимог, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб відносно підозрюваного ОСОБА_4, задовольнити, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави з урахуванням вимог КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Божко М.І. - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2018 року, якою задоволено клопотання ст. слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Розумного М.О. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 липня 2018 року включно, з визначенням застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 528 600,00 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання ст. слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Розумного М.О. - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного за ч. 3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 липня 2018 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 140 960,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 02894757, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850) протягом строку дії ухвали.

У випадку внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до визначеної службової особи органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, а саме: місто Богуслав без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано інший більш суворий запобіжний захід, а застава звернута на користь держави.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

Суддя: Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б. Паленик І.Г.

.