Рішення № 74687241, 28.03.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/4/2018

Справа № 679/1478/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Базарника Б.І.,

при секретарі Лисюк О.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин адміністративну справу №679/1478/16-а за позовом ОСОБА_3 (паспорт серії НА №359601, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 14149763, адреса місцезнаходження: 30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Козацька, 2) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії та подальшу виплату пенсії по інвалідності з врахуванням довідки про заробітну плату № 15 від 03.09.1998 року, виданою Військовою частиною № 3042, а також зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної і додаткової пенсій інваліду II групи Чорнобильської катастрофи ОСОБА_3 згідно вимог Постанови Кабміну України №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року на підставі даних довідки Військової частини №3042 за №15 від 03.09.1998 року, починаючи з 01.01.2012 року, а також виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично проведеними виплатами.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 07.10.2016 року з дотриманням вимог ст.ст.17 – 20, 105 – 107, 109 КАС України (в редакції чинній станом на момент відкриття провадження у справі) відкрито провадження у даній справі.

В ході розгляду справи судом з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Частиною 2 цієї статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Разом з тим, на момент відкриття судом провадження у справі ухвалою Нетішинського міського суду від 07.10.2016 року п.4 ч.1 ст.18 КАС України (в редакції чинній станом на момент відкриття судом провадження у справі) було передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У зв’язку з вказаним, адміністративна справа за вищенаведеним позовом на момент відкриття провадження у справі була підсудна Нетішинському міському суду Хмельницької області як місцевому загальному суду як адміністративному суду, проте із набранням чинності 15.12.2017 року законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року така адміністративна справа стала підсудна окружним адміністративним судам.

Частиною 3 статті 30 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року) встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Зважаючи на вищенаведені обставини та положення законодавства, суд вважає, що наявні передбачені КАС України підстави для продовження розгляду Нетішинським міським судом Хмельницької області як адміністративним судом даної адміністративної справи №679/1478/16-а.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на наступне.

ОСОБА_3 вказує на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 року, в зв’язку з чим визнаний особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-і категорії, що підтверджується посвідченням серії А №080495, виданим 24.09.1998 року. Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач приймав на посаді прапорщика - контролера 3 спеціальної комендатури у складі військової частини №3561, яка відрядила його в район Чорнобильської АЕС для виконання службово - боєвих завдань на період з 16 липня 1986 року по 23 серпня 1986 року (Наказ командира військової частини №3561 МВС СРСР від 05.12.1986 року за №318 (по строєвій частині). На підставі Наказу МВС України №027 від 30.04.92 року військова частина №3561 була перейменована у військову частину №3042. Через захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1998 року позивача було визнано інвалідом ІІІ групи довічно (останній переогляд відбувся 28.08.2008 року), а в серпні 2011 року йому була встановлена довічно 2 група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ №234386, виданої на підставі акту №2173 від 26.08.2011 року. У зв'язку з цим з жовтня 1998 року позивач отримує пенсію як інвалід за захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків в/с по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням серії АД №284131, виданим 13.01.2004 року (пенсійна справа №201184). Розмір пенсії позивачу був розрахований на підставі довідки №15 від 03.09.1998 року, яку видала Військова частина № 3042 на підставі первинних документів.

У січні 2012 року, в зв’язку з прийняттям Кабінетом міністрів України 23.11.2011 року Постанови №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно якого визначено новий механізм обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсія позивача була перерахована.

В грудні 2013 року позивач дізнався про те, що розмір його пенсії в січні 2012 року був зменшений, внаслідок того, що був перерахований на підставі нової довідки Військової частини №3042 від 06.02.2012 року за №9. Згодом з’ясувалося, що з незрозумілих причин та підстав у січні 2012 року управління ПФУ м.Нетішина витребувало з Військової частини №3042 нову довідку про заробіток позивача за період виконання ним обов'язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Військова частина №3042 надала довідку №9 від 06.02.2012 року, яка суттєво відрізнялася від попередньої як кількістю днів знаходження у зоні відчуження Чорнобильської АЕС так й розміром заробітної плати. Про ці дії позивача ніхто не попередив, а розмір його пенсії був суттєво зменшений.

Не погодившись з даними, які були вказані у довідці №9 від 06.02.2012 року, а саме щодо кількості днів знаходження у зоні відчуження Чорнобильської АЕС та розміром нарахованої за ці дні заробітної плати, в лютому 2014 року позивач звернувся до Нетішинського міського суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військової частини №3042 ВВ МВС України, в якому просив встановити факт його перебування 16, 17 липня 1986 року та 21, 22 серпня 1986 року у зоні №3 підвищеної радіаційної небезпеки Чорнобильської атомної електростанції, а 23 серпня 1986 року у селі Рудня Вересня (зона №1 підвищеної радіаційної небезпеки), у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м.Нетішин Хмельницької області щодо відмови по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та зобов'язати усунути допущені порушення шляхом здійснення перерахунку та виплати всіх видів пенсійних виплат з урахуванням перебування позивача на територіях, забруднених радіацією, у період з «16» липня по «23» серпня 1986 року включно, у зв'язку з виконанням службових обов'язків. В період розгляду вищевказаної справи у суді, з’ясувалося, що Військова частина №3042 надала УПФУ м.Нетішин ще одну довідку (оновлену) за №15 від 20.02.2014 року в якій також була невірно вказана кількість днів перебування позивача у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (різниця склала 2 дні), відповідно й розмір заробітної плати за весь період такого перебування був обрахований не правильно.

Крім того, в обох довідках, які надала Військова частина №3042, а саме: №9 від 06.02.2012 року та №15 від 20.02.2014 року, не має вказівок з яких платіжних документів були взяти дані про розмір отриманої позивачем заробітної плати за період перебування на територіях, забруднених радіацією, у період з 16 липня по 23 серпня 1986 року включно, у зв'язку з виконанням службових обов'язків, що є прямим порушенням вимог діючого законодавства про пенсійне забезпечення.

Постановою Нетішинського міського суду від 23 квітня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3 з цього приводу.

19 березня 2015 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області задоволено частково, а постанову Нетішинського міського суду від 23 квітня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин щодо відмови по нарахуванню йому пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом другої групи з урахуванням його перебування 16, 17 липня 1986 року та 21 серпня 1986 року на радіаційних забруднених територіях ЧАЕС, у зв'язку з виконанням службових обов'язків; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду II групи, виходячи з розміру, передбаченого Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням перебування позивача на територіях, забруднених радіацією, 16, 17 липня 1986 року та 21 серпня 1986 року, у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Позивач вважає, що фактично цією постановою суду було визнано факт невідповідності даних, які були вказані у довідках Військової частини №3042, а саме: №9 від 06.02.2012 року та №15 від 20.02.2014 року, дійсним обставинам, тому в подальшому управління ПФУ

м.Нетішин не мало права використовувати їх для обрахунку розміру його пенсії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від «30» квітня 2015 року управлінню ПФУ м.Нетішин відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від «19» березня 2015 року.

Таким чином, постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року є чинною і підлягає примусовому виконанню на всій території України усіма підприємствами, установами, організаціями.

11 червня 2015 року позивач звернувся до управління ПФУ м.Нетішин з заявою про перерахунок пенсії згідно рішення суду по справі №2-а/679/69/2014. ОСОБА_3 було повідомлено, що його пенсія була перерахована з врахуванням вимог вказаної постанови суду та з урахуванням днів його перебування на територіях, забруднених радіацією та на підставі довідки №15 від 20.02.2014 року, яку надала Військова частина №3042 для управління ПФУ м.Нетішин в період розгляду адміністративного позову в суді.

Позивач посилається на те, що згідно з п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (в редакції постанови від 25 листопада 2005 року, далі за текстом - Порядок №22-1), довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших первинних документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Тому, на думку позивача, Військова частина №3042 повинна була видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі або платіжної відомості за відповідний період. При цьому, в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної ним суми у зазначений період.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно здійснив новий розрахунок його пенсії, виходячи з даних довідки №9 від 06.02.2012 року, а потім №15 від 20.02.2014 року, виданих Військовою частиною №3042.

На думку ОСОБА_3, з чинних правових норм вбачається, що органи Пенсійного фонду призначають і здійснюють перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату, виданих підприємствами, установами, організаціями, де працювала особа, або архівними установами, маючи лише повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі. Проте, Порядок №22-1 набув чинності лише 11.01.2006 року, а тому в управління ПФУ м.Нетішин не було підстав для перевірки довідки, виданої 03.09.1998 року Військовою частиною №3042 за №15.

Крім того, на даний час позивачу стало відомо про зміст нормативно-правових актів СРСР та УРСР, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з яких було знято гриф «секретно» та які стали загальнодоступними. Так, зіставивши положення постанов та розпоряджень Ради Міністрів СРСР та УРСР, які стосувалися умов оплати праці ліквідаторів аварії на ЧАЕС, та зміст довідок про грошове забезпечення №9 від 06 лютого 2012 року та №15 від 20.02.2014 року, позивачем були виявлені помилки, допущені Військовою частиною № 3042 у цих довідках, що призвели до заниження розміру його грошового забезпечення, а в наслідок цього й заниження розміру його пенсії.

30 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з письмовою заявою до управління ПФУ м.Нетішин щодо виправлення помилки у розрахунку його пенсії та просив здійснити перерахунок його пенсії, як інваліду II групи Чорнобильської катастрофи, як державної так і додаткової пенсій, згідно вимог Постанови Кабміну України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі даних довідки Військової частини №3042 від 03.09.1998 року за №15, починаючи з 01.01.2012 року (з часу коли управління ПФУ м.Нетішин, на думку позивача внаслідок своїх протиправних дій здійснило перерахунок його пенсії на підставі довідки № 9 від 06.02.2012р. та в подальшому довідки №15 від 20.02.2014 року) та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично отриманою позивачем пенсією.

Своїм листом за №48/Л-10 від 09.09.2016 року відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії вказавши, що його пенсія була призначена відповідного до вимог діючого законодавства.

Крім того, ОСОБА_3, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_5 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії», «Федоренко проти України», «Суханов та Ільченко проти України» (CASE OF SUKHANOV AND ILCHENKO v. UKRAINE), «Копецький проти Словаччини», вказує на те, що у даному випадку має місце ситуація, за якої він мав «законне сподівання» на здійснення перерахунку своєї пенсії у січні 2012 року з дотриманням положень національного законодавства, а посилання відповідача на здійснення перерахунку на підставі нової довідки №9 від 06.02.2012 року та в подальшому довідки №15 від 20.02.2014 року, які були надані Військовою частиною №3042 для відповідача на його вимогу, є необґрунтованими.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог, надала суду усні пояснення по суті спору, які є аналогічними до викладених позивачем у позовній заяві.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 28.03.2018 року здійснено заміну відповідача в даній справі з управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області на Славутське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області ОСОБА_2 адміністративний позов ОСОБА_3 не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечувала, оголосила та надала суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому вказує на те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності військовослужбовцям внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманого в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – інвалідам ІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків, розмір якої обчислюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні – 5, ІІ – 4, І – 3). Розмір відшкодування фактичних збитків визначається для пенсії по інвалідності як відсоток втрати працездатності, визначеної органами медико-соціальної експертизи.

У своєму відзиві на позов відповідач також посилається на те, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року по справі №2-а/679/69/2014, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 здійснено перерахунок та виплату пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та є інвалідом ІІ групи, виходячи з розміру передбаченого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням його перебування на територіях, забруднених радіацією, 16-17 липня та 21 серпня 1986 року у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків (розпорядження №201184 від 30.04.2015 року в сумі 2850,51 грн. з 19.03.2015 року).

У зв’язку з наведеним, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх письмові пояснення та заперечення, а також здобуті в ході розгляду справи судом докази, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову, зважаючи на наступні обставини, встановлені судом в ході судового розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 від 28.02.1991(далі Закон №796-XII).

Статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами; видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку ОСОБА_4 об’єднаного управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії по інвалідності військовослужбовцям внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманого в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – інвалідам ІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків, розмір якої обчислюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З жовтня 1998 року розмір пенсії позивача був розрахований та виплачувався з урахуванням та на підставі довідки №15 від 03.09.1998 року про роботу та заробітну плату, яку видала Військова частина №3042 на підставі наявних первинних документів.

У січні 2012 року пенсія позивача була перерахована відповідачем, у зв’язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно якого визначено новий механізм обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання.

В грудні 2013 року позивач дізнався про те, що розмір його пенсії в січні 2012 року був зменшений, внаслідок того, що розмір пенсії був перерахований на підставі нової довідки про заробіток позивача за період виконання ним обов'язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 року, виданої Військовою частиною №3042 за №9 від 06.02.2012 року. Зазначена довідка №9 від 06.02.2012 року суттєво відрізняється від попередньої довідки №15 від 03.09.1998 року як кількістю днів знаходження у зоні відчуження Чорнобильської АЕС так й розміром заробітної плати.

Не погодившись з відомостями про кількість днів відпрацьованих позивачем у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році та розміром нарахованої заробітної плати за цей період заробітної плати, які було враховано відповідачем при проведенні перерахунку його пенсії та було зазначено у довідці №9 від 06.02.2012 року, в лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Нетішинського міського суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військової частини №3042 ВВ МВС України, в якому просив встановити факт його перебування 16, 17 липня 1986 року та 21,22 серпня 1986 року у зоні №3 підвищеної радіаційної небезпеки Чорнобильської атомної електростанції, а 23 серпня 1986 року у селі Рудня Вересня (зона №1 підвищеної радіаційної небезпеки), у зв'язку з виконанням службових обов'язків; та просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у місті Нетішині Хмельницької області щодо відмови по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відносно нарахування та здійснення перерахунку раніше призначеної основної/додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда другої групи, з урахуванням перебування позивача 16, 17 липня та 21, 22, 23 серпня 1986 року на радіаційних забруднених територіях ЧАЕС у зв'язку з виконанням службових обов'язків; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у місті Нетішині Хмельницької області усунути допущені порушення шляхом здійснення перерахунку та виплати всіх видів пенсійних виплат з урахуванням перебування позивача на територіях, забруднених радіацією, у період з «16» липня по «23» серпня 1986 року включно, у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

В ході судового розгляду справи за вказаним позовом було з’ясовано, що Військова частина №3042 надала управлінню ПФУ м.Нетішин на його вимогу ще одну довідку за №15 від 20.02.2014 року.

Зі змісту вищевказаних довідок №9 та №15 вбачається, що у них не вказано відомостей про те, з яких платіжних документів були взяті дані про розмір отриманої позивачем заробітної плати за період перебування на територіях, забруднених радіацією, у період з 16 липня по 23 серпня 1986 року включно, у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Постановою Нетішинського міського суду від 23.04.2014 року по справі №2-а/679/69/2014 позов ОСОБА_3 до відповідача задоволено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин задоволено частково та вказану постанову Нетішинського міського суду від 23.04.2014 року скасовано, по суті спору винесено нову постанову, якою визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин щодо відмови по нарахуванню ОСОБА_3 пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом другої групи з урахуванням його перебування 16, 17 липня 1986 року та 21 серпня 1986 року на радіаційних забруднених територіях ЧАЕС, у зв'язку з виконанням службових обов'язків та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду II групи, виходячи з розміру, передбаченого Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням перебування позивача на територіях, забруднених радіацією, 16, 17 липня 1986 року та 21 серпня 1986 року, у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

В ході судового розгляду справи судом також встановлено, що довідки №9 від 06.02.2012 року та №15 від 20.02.2014 року, які використані відповідачем при обрахунку пенсії позивача, були видані Військовою частиною №3042 не позивачу, а на вимогу відповідача. При цьому, зміст відомостей, зазначених у вказаних довідках щодо кількості днів перебування позивача у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році та відповідно і розмір заробітної плати за весь період такого перебування, фактично визнано недостовірними постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 року по справі №2-а/679/69/2014.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року встановлено, що Пенсійний фонд України має забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. При цьому, зазначена Постанова Кабінету Міністрів України не містить положень, які надають органам Пенсійного фонду України права та повноважень при здійснені перерахунку пенсій витребовувати від підприємств, установ та організацій будь-які уточнюючі довідки, а навпаки, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України зобов’язано органи ПФУ забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням наведеного та зважаючи на встановлені судом в ході судового розгляду обставини справи суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності своїх дій щодо витребування від Військової частини №3042 довідок №9 від 06.02.2012 року та №15 від 20.02.2014 року і використання відомостей з таких довідок при здійсненні ним перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року.

З урахуванням наведеного та передбаченого ч.2 ст.122 КАС шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню за період, починаючи з 05.04.2016 року, тобто за шість місяців перед зверненням позивача до суду із позовною завою.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних, а тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (паспорт серії НА №359601, місце проживання: 30100, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області (код ЄДРПОУ - 14149763, адреса місцезнаходження: 30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Козацька, 2) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії та подальшу її виплату по інвалідності з врахуванням довідки про заробітну плату №15 від 03.09.1998 року, виданої Військовою частиною №3042.

Зобов'язати Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 державної та додаткової пенсій як інваліду 2 групи згідно вимог Постанови КМУ України №1210 від 23.11.2011 року на підставі даних довідки про заробітну плату №15 від 03.09.1998 року, виданої Військовою частиною №3042 , починаючи з 05.04.2016 року, та виплатити різницю між перерахованою пенсією та фактично проведеними виплатами.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 02.04.2018 року.

Суддя Б.І. Базарник