Вирок № 74686416, 13.06.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2018 Справа №607/9908/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010001007 від 23 березня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

- вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 30 жовтня 1995 року за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції кодексу 1960 року) до 2 років позбавлення волі;

-вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 14 січня 1998 року за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції кодексу 1960 року) до 2 років позбавлення волі;

- вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2001 р. за ч. 2 ст.140 КК України (в редакції кодексу 1960 року) до 1 років 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 03 березня 2003 року за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі;

- вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 29 січня 2004 року за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2005 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі;

-вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2006 року за ч.2 ст.186, ст. ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2009 року за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2014 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту;

- вироком Тернопільського міськрайонного суду від 04 грудня 2017 року за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора Галас Н.В.

потерпілого ОСОБА_2

захисника адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4, 23 березня 2017 року близько 00.30 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що поблизу будівлі за адресою вул. Острозького, 4 в м. Тернополі, шляхом обману потерпілого ОСОБА_2, під приводом здійснення телефонного дзвінка, взяв у потерпілого належний йому мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 SM-J120H\DS(SEK)», ІМЕІ1:355639077578181, ІМЕІ2:355640077578189, чорного кольору, вартістю 1135 грн. із сім картою оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 грн.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_4, імітуючи телефонну розмову, відійшов в сторону та, побачивши, що потерпілий ОСОБА_2 за ним не спостерігає, із належним йому мобільним телефоном втік з місця злочину у напрямку вул. Руської в м. Тернополі, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1160 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

30 травня 2017 року між потерпілим ОСОБА_2та обвинуваченим ОСОБА_4укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_4беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4, а саме за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн. Вказаною угодою також визначено, що на підставі ст. ст. 70, 72 КК України, покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном на 1 рік і покарання за даним вироком – виконувати самостійно.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_2та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речовий доказ мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 SM-J120H\DS(SEK)», ІМЕІ1:355639077578181, ІМЕІ2:355640077578189, який згідно розписки від 30 травня 2018 року повернутий потерпілому ОСОБА_2, суд вважає, слід залишити у власності потерпілого, після вступу вироку в законну силу.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-332/18 від 11 травня 2018 року в сумі 572, 00 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв’язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев’яносто) гривень.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України яким призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 КК України та даний вирок – виконувати самостійно.

Речовий доказ мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 SM-J120H\DS(SEK)», ІМЕІ1:355639077578181, ІМЕІ2:355640077578189, який згідно розписки від 30 травня 2018 року повернутий потерпілому ОСОБА_2 - залишити у його власності, після вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-332/18 від 11 травня 2018 року в сумі 572, 00 грн. (п’ятсот сімдесят дві гривні) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_5