Рішення № 74686065, 13.06.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/541/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року

м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої Зушман Г. І.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Панівецької сільської ради, третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 від імені позивача ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання за позивачем права власності, як за спадкоємцем за заповітом, на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, що належало її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також на земельну ділянку площею 0, 96 га, що розташована на території Панівецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області та належала на підставі Державного акту серії НОМЕР_2 її покійній матері ОСОБА_4, посилаючись на те, що при зверненні в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини на вказане майно їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, виданих на ім'я спадкодавця та у зв'язку з розбіжностями в написанні прізвища та імені померлої матері у правовстановлюючих документах.

Представники позивача ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_5 у підготовче засідання не прибули, від них поступили письмові заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутності, позов підтримують.

Представник Панівецької сільської ради у підготовче засідання не прибув, в поданій суду письмовій заяві позов визнає та просить розглянути справу за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 у підготовче засідання не з'явився, від нього поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

Борщівська державна нотаріальна контора 30 березня 2018 року листом №308/02-14 відмовила ОСОБА_2, яка діє від імені позивача, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, що належало його матері ОСОБА_4 особисто у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0, 96 га, що розташована на території Більче - Панівецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області та належала їй на підставі Державного акту серії НОМЕР_3 у зв'язку з розбіжностями, а саме відповідно до повного витягу з ДРАЦСН щодо актового запису про народження від 30.03.2018 року НОМЕР_7, матір»ю ОСОБА_1 була «ОСОБА_4», тоді як відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4, спадкодавець ОСОБА_4. Також згідно Повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про шлюб від 30 березня 2018 року НОМЕР_5, ОСОБА_6 після шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_4», тоді як згідно паспорта серія НОМЕР_6, її прізвище «ОСОБА_4».

Крім того, за даними Борщівської державної нотаріальної контори до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 заведено спадкову справу за №1258/2008 від 20 листопада 2008 року на підставі заяви позивача про прийняття спадщини. Крім того в матеріалах спадкової справи є заява про відмову від спадщини від імені сина спадкодавця ОСОБА_3. По даній справі нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Рішенням десятої сесії двадцять другого скликання Панівецької сільської ради №12 від 19 грудня 1997 року, ОСОБА_4 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0, 60 га, з них 0, 09 га для обслуговування житлового будинку та 0, 51 га для ведення особистого підсобного господарства. Наведене вбачається з виписки з вказаного рішення та з довідки Панівецької сільської ради №23/02-14 від 23.01.2018 року.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, виготовленої СПД ФОП ОСОБА_7 26 грудня 2017 року, інвентаризаційна вартість будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 становить 228244 грн., житловий будинок побудовано у 1979 році.

З довідки Панівецької сільської ради від 14 березня 2018 року №74/02-14 та доданих до матеріалів справи копій особового рахунку з погосподарських книг АДРЕСА_1 за 1991-1995 рр., вбачається, що двір по АДРЕСА_1, де проживала та була зареєстрована ОСОБА_4, відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_4 як член колгоспного двору є такою, що не втратила права на частку в колгоспному дворі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, ОСОБА_4, як єдиному члену колгоспного двору, належало право власності на ціле спірне домоволодіння.

Згідно наявного в матеріалах справи Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 виданого 25 грудня 2000 року Панівецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області, на підставі рішення XIV сесії 23 скликання Панівецької сільської ради від 05.04.2000 року №97, померлій ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 96 га на території Панівецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №95.

Як вбачається з інформаційної довідки відділу у Борщівському районі Головного управління Держгеокадастру від 23.04.2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що належала ОСОБА_4 становить 22947, 21 грн.

Крім того, належність вищевказаного майна ОСОБА_4, підтверджується довідкою виконавчого комітету Панівецької сільської ради №22/02-14 від 22.01.2018 року, з якої вбачається, померлій ОСОБА_4, яка до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1, на праві приватної власності належали житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) площею 0, 96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Панівецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області.

10 січня 2008 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Панівецької сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 25, яким усе належне їй на день смерті майно заповіла позивачу ОСОБА_1

ОСОБА_8 Данилівна померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4, видане 02 вересня 2008 року Панівецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області).

Позивач ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4, що підтверджується листом Борщівської державної нотаріальної контори від 30.03.2018 року №308/02-14.

Інших спадкоємців, які б заявили свої права на спадкове майно, немає.

Крім того судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася 08.05.1949 року і її батьками згідно свідоцтва про її народження серія НОМЕР_9 є ОСОБА_9 та ОСОБА_4. Проте, при написанні імені її матері, замість ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_4, що не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з копій погосопдарських книг с.Панівці Борщівського району за 1955-1957 роки, 1983-1984 роки, у колгоспному дворі проживала та була зареєстрована саме ОСОБА_4. Наведене також вбачається з довідок Панівецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області №89/02-14 від 02.04.2018 року, №119/02-14 від 14.05.2018 року.

Також встановлено, що позивач ОСОБА_6 28 січня 1969 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 і після реєстрації шлюбу їм обом присвоєно прізвище ОСОБА_11. (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_10). У шлюбі у них 03.06.1970 року народилася дочка ОСОБА_12, що також вбачається з свідоцтва про її народження серія НОМЕР_11.

Згідно довідки виконавчого комітету Панівецької сільської ради №90/02-14 від 02.04.2018 року, громадянка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає в АДРЕСА_1. Громадянка з прізвищем ОСОБА_13 на території сільської ради не зареєстрована та не проживає і іншої такої людини на території сільської ради не має.

Таким чином, родинні відносини позивача із спадкодавцем повністю встановлено, а розбіжності що містяться у документах виданих на їх ім»я, допущені посадовими особами органів місцевого самоврядування при їх оформленні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на наведене суд вважає, що позов слід задовольнити і визнати за позивачем як за спадкоємцем за заповітом, право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, що належала померлій матері ОСОБА_4 та право власності на земельну ділянку площею 0, 96 га, що знаходиться на території Панівецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8, виданого 25 грудня 2000 року.

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1218, 1223 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 263, 265, п.15.5) перехідних положень ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 Тернопільської області, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на земельну ділянку площею 0, 96 га, що знаходиться на території Панівецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8, виданого 25 грудня 2000 року.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 13 червня 2018 року.

Головуюча: