Постанова № 74686009, 30.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/5804/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/7344/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Крайник Н.П., Ніткевича А.В.,

секретаря – Юзефович Ю.І.,

з участю: прокурора Панькевича Р.В., представника

ОСОБА_2 міської ради – ОСОБА_3, представника

ОСОБА_4 – ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 –

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 місцевої прокуратури №2 в інтересах ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_6, обласного комунального підприємства ОСОБА_2 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи: Залізнична районна адміністрація ОСОБА_2 міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсними договорів, скасування реєстрації права на нерухоме майно, звільнення земельних ділянок,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27.10.2017 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними:

договір купівлі-продажу будівлі магазину, загальною площею 30 кв.м., що знаходиться на вул. Суботівській, 11б, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, від 10.04.2012 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №178;

договір купівлі-продажу будівлі магазину, загальною площею 21,6 кв.м., що знаходиться на вул. Повітряній, 22а, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, від 10.04.2012 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №175;

договір купівлі-продажу будівлі магазину загальною площею 50,7 кв.м., що знаходиться на вул. Широкій, 72а, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, від 10.04.2012 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №181.

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на:

нежитлову будівлю магазину по вул. Суботівській, 11б у м. Львові, площею 30,0 кв.м., реєстраційний номер майна 36367993, дата прийняття рішення про державну реєстрацію – 10.05.2012;

нежитлову будівлю магазину по вул. Повітряній, 22а у м. Львові, площею 21,6 кв.м., реєстраційний номер майна 36369164, дата прийняття рішення про державну реєстрацію – 10.05.2012;

нежитлову будівлю магазину по вул. Широкій, 72а у м. Львові, площею 50,7 кв.м., реєстраційний номер майна 36368742, дата прийняття рішення про державну реєстрацію – 10.05.2012;

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2 місцевої прокуратури №2 сплачений судовий збір в сумі 6201 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 місцевої прокуратури №2 сплачений судовий збір в сумі 2067 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_4, просить його скасувати в частині задоволених вимог з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що він є добросовісним набувачем спірних будівель, оскільки, укладаючи оспорювані договори купівлі-продажу, він не знав і не міг знати про те, що відповідач ОСОБА_6 не мала права їх відчужувати. Крім того, звертає увагу, що до набуття ОСОБА_6 права власності на спірні приміщення, вони належали його дружині – ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 07.06.2010 року, а тому позивач ОСОБА_2 міська рада не була попереднім власником спірного майна перед відчуженням і не вправі його витребовувати від апелянта в порядку ст. 388 ЦК України.

Вказує, що суд безпідставно не застосував наслідки спливу позовної давності, оскільки про оспорювані правочини прокуратурі та ОСОБА_2 міській раді було відомо ще у квітні 2013 року, що підтверджується текстом позовної заяви від 01.04.2013 року (Справа №462/2854/13-ц), однак, позивач звернувся з позовом 31.10.2016 року, тобто з пропущенням трирічного строку позовної давності. Вважає неправильним висновок суду про переривання позовної давності, оскільки позов у справі №462/6297/15-ц залишено без розгляду, а в розумінні частини першої статті 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не перериває строків позовної давності. Крім того, зазначає, що в порушення вимог процесуального закону суд без клопотання позивача залучив ОСОБА_6 до участі у справі як співвідповідача, а тому, ухваливши оскаржуване рішення, вийшов за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 в підтримання апеляційної скарги, заперечення інших учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є приміщення магазинів по вул. Повітряна, 22а, площею 21,6 кв.м., по вул. Суботівська,11б, площею 30 кв.м., та по вул. Широка,72а, площею 50,7 кв.м., у м.Львові.

Вказані споруди не є об’єктами нерухомого майна, оскільки у них відсутній фундамент, а є тимчасовими спорудами – торговими павільйонами без влаштування фундаменту, виготовленими з полегшених конструкцій (сендвіч-панелей).

Даний тип споруд підпадає під визначення тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності (мала архітектурна форма – МАФ), відповідно до ухвали ОСОБА_2 міської ради від 23.04.2015 року №4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові» (раніше, станом на 2010 – 2012 роки, – відповідно до ухвали ОСОБА_2 міської ради від 27.12.2007 року №1470 «Про затвердження Правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові і порядку надання дозволів на розміщення об’єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах і схем та переліків розміщення малих архітектурних форм на території м.Львова».

Первинно, спірні об’єкти, відповідно до вказаної вище ухвали ОСОБА_2 міської ради від 27.12.2007 року №1470 та ухвали ОСОБА_2 міської ради від 16.12.2010 року №19, якою було внесено зміни у додатки до ухвали ОСОБА_2 міської ради від 18.12.2008 року №2311 «Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини програми комплексного благоустрою міста», використовувались як малі архітектурні форми (МАФи) суб’єктом підприємницької діяльності (СПД) ОСОБА_10А (а.с.45-46).

Для розміщення та обслуговування малих архітектурних форм суб’єктам підприємницької діяльності надавились в користування земельні ділянки на підставі договорів оренди, які укладались між СПД та ОСОБА_2 міською радою.

Згідно Додатку 7-ЗМ до ухвали ОСОБА_2 міської ради від 16.12.2010 року №19, СПД ОСОБА_10 було замінено на ФОП ОСОБА_9 (дружину відповідача ОСОБА_4Я.).

14.07.2011 року між ОСОБА_2 міською радою (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_9 (орендарем) було укладено три договори оренди земельних ділянок для обслуговування малих архітектурних форм (пізніше, з 2015 року – тимчасових споруд): про оренду земельної ділянки по вул. Суботівська (кінцева зупинка тролейбуса №6) – строком на п’ять років (до 18.12.2013 року), термін дії якого додатковою угодою від 15.12.2014 року продовжено до 30.12.2014 року, а додатковою угодою від 02.11.2015 року – до 30.12.2016 року (а.с.25-28); про оренду земельної ділянки по вул. Повітряна, 22 – строком на п’ять років (до 18.12.2013 року), термін дії якого продовжено додатковою угодою від 15.12.2014 року до 30.12.2014 року (а.с.29-31); про оренду земельної ділянки по вул. Широка, 72 – строком на п’ять років (до 18.12.2013 року), термін дії якого продовжено додатковою угодою від 15.12.2014 року до 30.12.2014 року (а.с.32-35).

Отже, спірні об’єкти – тимчасові споруди (торгові павільйони) розміщені на землях комунальної власності територіальної громади міста Львова, земельні ділянки під розміщення та для обслуговування яких надавались власникам малих архітектурних форм в строкове платне користування на підставі договорів оренди, дія яких вже закінчилась.

Первинно право власності на вказані об’єкти, як на об’єкти нерухомого майна, було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_6 04.04.2012 року обласним комунальним підприємством ОСОБА_2 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Підставою для реєстрації за відповідачем ОСОБА_6 права власності на будівлю магазину, загальною площею 26,1 кв.м., по вул. Повітряна, 22а у м.Львові вказано рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.03.2012 року у справі №2а-2147/12 (а.с.42-44).

Підставою для реєстрації за відповідачем ОСОБА_6 права власності на будівлю магазину, загальною площею 50,7 кв.м., по вул. Широка,72а у м. Львові вказано рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.03.2012 року у справі №2а-2145/12 (а.с.36-38).

Підставою для реєстрації за відповідачем ОСОБА_6 права власності на будівлю магазину, загальною площею 30,0 кв.м., по вул. Суботівська,11б у м. Львові вказано рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16.03.2012 року у справі №2а-2149/12 (39-41).

Через шість днів після реєстрації права власності на спірні об’єкти, 10.04.2012 року відповідач ОСОБА_6 уклала з відповідачем ОСОБА_4 оспорювані договори купівлі-продажу (а.с.13-14, 17-18, 21-22), посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8Ю, відповідно до яких відповідач ОСОБА_6 продала відповідачу ОСОБА_4 вказані вище три будівлі магазинів: площею 21,6 кв.м. по вул. Повітряна, 22а у м. Львові (реєстраційний номер об’єкта – 36369164); площею 30 кв.м. по вул. Суботівська, 11б у м. Львові (реєстраційний номер об’єкта – 36367993) та площею 50,7 кв.м. по вул. Широка,72а у м. Львові (реєстраційний номер об’єкта – 36368742).

На підставі цих договорів, 10.05.2012 року обласним комунальним підприємством ОСОБА_2 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за відповідачем ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вказані об’єкти будівель магазинів (а.с.15, 19, 23).

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2014 року, яке набрало законної сили (а.с.10-12), у Справі №462/3058/14-ц за позовом прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах ОСОБА_2 міської ради та Залізничної районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_6, обласного комунального підприємства ОСОБА_2 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6, проведену обласним комунальним підприємством ОСОБА_2 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 04.04.2012 року №36369164 на нежитлове приміщення по вул. Повітряній, 22а у м. Львові, площею 21,6 м. кв.; від 04.04.2012 року №36368742 на нежитлове приміщення по вул. Широкій, 72а у м. Львові, площею 50,7 м. кв.; від 04.04.2012 року №36367993 на нежитлове приміщення по вул. Суботівській, 11б у м. Львові, площею 30,0 м. кв.

Цим рішенням суду встановлено, що відповідач ОСОБА_6 не набула право власності на спірні об’єкти по вул. Широкій, 72а, вул. Повітряній, 22а та вул. Суботівській, 11б у встановленому законом порядку та у неї були відсутні підстави для державної реєстрації права власності на зазначені об’єкти, оскільки право власності за нею на спірні об’єкти було зареєстровано на підставі неіснуючих рішень суду.

Отже, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2014 року встановлено факт незаконності набуття права власності відповідачем ОСОБА_6 на спірні об’єкти – факт відсутності правової підстави для набуття такого права, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання недійсними укладених нею з відповідачем ОСОБА_4 договорів купівлі-продажу від 10.04.2012 року та скасування реєстрації права власності на ці об’єкти за новим власником ОСОБА_4, оскільки відповідач ОСОБА_6, не будучи законним власником спірних об’єктів, не мала права їх відчужувати.

Враховуючи те, що спірні об’єкти знаходяться на земельних ділянках, які є комунальною власністю територіальної громади міста Львова, що перешкоджає власнику цих земельних ділянок – ОСОБА_2 міській раді вільно володіти, користуватись та розпоряджатись ними у встановленому законом порядку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що лише в обраний позивачем спосіб захисту – шляхом визнання недійсними оспорюваних договорів та скасування державної реєстрації права власності за останнім власником цих об’єктів (тимчасових споруд) – відповідачем ОСОБА_4, позивач зможе відновити своє порушене право власності на землю, а не на спірні об’єкти, як помилково вважає апелянт, оскільки реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна є підставою для переходу права власності на земельну ділянку (права користування земельною ділянкою), на якій знаходиться цей об’єкт.

Правильними є й висновки суду в частині відсутності правових підстав для застосування наслідків спливу трьохрічного строку позовної давності, оскільки, починаючи з квітня 2013 року, прокурор неодноразово, у травні 2014 року та у вересні 2015 року (а.с.10-12, 79-90, 111), звертався до суду з позовами в інтересах ОСОБА_2 міської ради, які стосувались того ж предмету спору – спірних об’єктів магазинів (торгових павільйонів), однак, предметом позовів була лише частина вимоги, право на яку мав позивач, і, окрім того, про порушене право ОСОБА_2 міської ради, як власника земельних ділянок, на яких розміщені спірні об’єкти, прокурор та позивач дізнались з рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2014 року у Справі №462/3058/14-ц за позовом прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах ОСОБА_2 міської ради та Залізничної районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_6, обласного комунального підприємства ОСОБА_2 обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання недійсною та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, яким було встановлено факт реєстрації за відповідачем ОСОБА_6 права власності на спірні об’єкти магазинів на підставі неіснуючих рішень, без відповідної правової підстави, оскільки досудове розслідування в межах кримінальних проваджень на підставі внесених 06.03.2013 року прокуратурою Залізничного району м. Львова відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358 КК України, на даний час ще не завершене.

Цей факт також було встановлено й рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17.04.2014 року, яке набрало законної сили (а.с.86-90), у Справі №462/2854/14-ц за позовом прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах ОСОБА_2 міської ради та Залізничної районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, визнання недійсними договорів, однак вимоги про визнання недійсною та скасування реєстрації права власності ОСОБА_6 на спірні об’єкти прокурором в інтересах ОСОБА_2 міської ради до відповідачів не пред’являлось. Власне, саме з цієї підстави прокурору було відмовлено у задоволені пред’явлених до ОСОБА_4 вимог у справі №462/2854/14-ц).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які є в матеріалах справи, дотримався норм матеріального права, які правильно застосував до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов’язковою підставою для скасування рішення суду, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 01 червня 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_11