Рішення № 74685208, 07.06.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 07.06.2018

Справа № 334/6697/17

Провадження № 2/334/1297/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2017 року представник ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 17 січня 2014 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № IKCASHVG.162873.007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 10300,00 грн. на споживчі потреби, строком до 16 січня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 12 % річних, комісії за надання фінансового інструменту в розмірі 300,00 грн. та комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі - 1,00% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати, а відповідач зобов'язався щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості у розмірі встановленого графіком погашення, зазначеного в п. 2.5. Кредитного договору. Оскільки зобов'язання за договором позичальник належним чином не виконує, станом на 29.09.2017 року має заборгованість у розмірі 12715,41 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 1654,19 грн., простроченої заборгованості по процентам у розмірі 3082,65 грн. та заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором у розмірі 7978,57 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12715,41 грн. та судовий збір.

Під час судового розгляду, було встановлено, що 10.01.2018 року, реалізовано активи (майно) ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», а саме: кредитний портфель у кількості 13675 шт., в тому числі і право на вимогу за кредитним договором № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року, у зв'язку із чим, ухвалою суду від 02.04.2018 року, первинного позивача, було замінено його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з доводами позовної заяви з наступних підстав: позивач надав розрахунок заборгованості, який вважає належним доказом по справі, проте даний розрахунок є необґрунтований та незрозумілий, та не відповідає дійсним обставинам справи. Відповідач повність сплатив, заборгованість та тілом кредиту ще у вересні 2014 року. Крім того, розмір заборгованості по процентах за користування кредитом є безпідставним та таким, що не відповідає умовам договору оскільки відповідач отримала кредит під 12% річних. Згідно п.п. 6.1 п. 6 кредитного договору - за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк мав право нараховувати проценти у розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості. Однак, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, позивачем була зазначена процентна ставка у розмірі 72 %. Також, враховуючи те, що згідно з умовами договору, відповідач мав погашати отриманий кредит шляхом внесення щомісячних періодичних платежів, то, позовна давність в даному спорі мала розраховуватися окремо щодо кожного періодичного платежу. Водночас, позовна давність за тілом кредиту не переривалась, а ті кошти, які були внесені відповідачем зараховувались в рахунок погашення процентів та періодичних платежів в хронологічному порядку. Таким чином, у зв'язку зі спливом строків позовної давності банк втратив право щодо всіх періодичних платежів, які мали бути здійсненні. Отже, з огляду на вищевикладене відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.58).

Позивачем відповідь на відзив у встановлені законом строки не надано.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року, явка представника позивача у судове засіданні визнання обов'язковою, а також зобов'язано надати суду детальний розрахунок заборгованості кредитним договором № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року. Вказана ухвала була отримана позивачем, про що свідчить поштове повідомлення від 15.05.2018 року (а.с.69).

Ігноруючи вимоги суду у судове засідання представник позивача не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з відстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що 17 січня 2014 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № IKCASHVG.162873.007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 10300,00 грн. на споживчі потреби, строком до 16 січня 2017 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 12 % річних, комісії за надання фінансового інструменту в розмірі 300,00 грн. та комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі - 1,00% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати, а відповідач зобов'язався щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості у розмірі встановленого графіком погашення, зазначеного в п. 2.5. Кредитного договору (а.с.17-19).

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору щодо погашення кредиту, вказав на виниклу заборгованість, яка складається з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 1654,19 грн., простроченої заборгованості по процентам у розмірі 3082,65 грн. та заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором у розмірі 7978,57 грн.

На підтвердження позовних вимог посилався на розрахунок заборгованості від 29.09.2017 року за кредитним договором № ICKGMCUI/162873/003 від 09.09.2013 року (а.с. 4-16) та виписку по особовому рахунку (а.с. 31-36). Аналогічна виписка по особовому рахунку надана представником позивача повторно 05.03.2018 року (а.с.86-91). Відповідно до розрахунку заборгованості утворилась за період з 21.10.2013 року по 28.09.2017 року.

Позивач уклав кредитний договір IKCASHVG.162873.007, невиконання умов якого стало підставою звернення позивача до суду 17.01.2014 року. Тобто, розрахунок надано до іншого договору за інший період.

Вимога суду про надання розрахунку заборгованості кредитним договором № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року, викладена в ухвалі від 17.01.2018 року представником позивача не виконана, надана представником позивача виписка по особовому рахунку з 09.09.2013 по 29.09.2017 не є розрахунком заборгованості.

Відповідачем надано докази погашення заборгованості за кредитним договором № IKCASHVG.162873.007, а саме копія квитанції № 741825 від 08.09.2014р. про сплату відповідачем заборгованості за кредитом згідно договору № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року в розмірі 300,00 грн.; копія квитанції № 598013 від 21.03.2014р. про сплату відповідачем заборгованості за кредитом згідно договору № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року в розмірі 450,00 грн.; копія квитанції № 628748 від 22.04.2014р. про сплату відповідачем заборгованості за кредитом згідно договору № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року в розмірі 468,44 грн. (а.с. 60-62).

Аналізуючи надані позивачем аргументи та докази на їх підтвердження, суд відзначає, що відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано розрахунку заборгованості за кредитним договором № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року укладеним між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 Розрахунок наданий позивачем стосується кредитного договору № ICKGMCUI/162873/003 від 09.09.2013 року, не відповідає дійсним обставинам справи та не може бути достатнім доказом для встановлення обставин, що мають значення для справи.

З цих підстав суд приймає рішення на підставі наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За викладених обставин, на думку суду наявність заборгованості за кредитним договором № IKCASHVG.162873.007 від 17.01.2014 року у розмірі 12715,41 грн. не доведена а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 червня 2018 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.