Ухвала суду № 74684896, 11.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 331/3633/17

Пр. №1-кп/333/101/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді: Наумової І.Й., суддів Кулик В.Б., Круглікової А.В., за участю секретаря судового засідання Кунець В.В., прокурора Бондаренко О.М., захисників обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, перекладача ОСОБА_11, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, з тримання під вартою на домашній арешт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

-ОСОБА_7, ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 258-5; ч. 3 ст. 258-5 КК України;

-ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч.3 ст.258-5; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України;

-ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3; ч. 3 ст. 258-5 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6, на задоволенні якого наполягав.

В даному клопотанні прокурор зазначає, що є підстави для продовження даним обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, злочином завдано шкоди інтересам держави у розмірі 698 565 грн. 77 коп. Також, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду, оскільки останні є мешканцями м. Макіївка Донецької області, яке на даний час не підконтрольне державній владі України. Окрім цього у обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, відповідно до протоколів ОТЗ, є зв’язки з особами, які знаходяться у пунктах пропуску осіб на тимчасово неконтрольовану територію, тому останні без паспорта та посвідчення, яке посвідчує їх особу, можуть виїхати до зони АТО. Крім того обвинувачені можуть незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час з матеріалів кримінального провадження вбачаються дані щодо тиску на свідків у кримінальному провадженні, на показання інших учасників злочинної організації, у частині свідчень осіб, які дають викривальні покази щодо обвинувачених, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_4 звернулась до суду з письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу її підзахисному з тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи своє клопотання наступним, що ОСОБА_12 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На цей час нею як захисником в інтересах ОСОБА_12 укладено договір найму житла, а саме квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_12 є інвалідом 3-ї групи у зв’язку із професійним захворюванням (хронічна вертеброгенна пояснично-крестцова радікулопатія з враженним синдромом). Відповідно до рекомендацій МСЕК рекомендовано нагляд невролога, профпатолога, періодичне лікування, санаторно-курортне лікування. Категорично заборонені переохолодження, стато-динамічні навантаження. ОСОБА_12 є пенсіонером та отримує пенсію у зв’язку із інвалідністю. Він одружений, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 Під час знаходження у СІЗО у нього померла мати - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мала діагноз синдром пустого турецького сідла та психічні захворювання та потребувала сторонньої допомоги. Ризики відповідно до ст.177 КПК України щодо ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні відсутні або низькі. Враховуючи стан здоров’я, наявність постійного місця проживання, наявність непрацездатних батьків, неповнолітньої дитини (тобто міцність соціальних зв’язків), а також відсутність будь-яких порушень за час досудового слідства та раніше обов’язків як підозрюваного, обвинуваченого, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування ОСОБА_6 від правосуддя. Усі речові докази та документи по справі зібрані, оскільки досудове розслідування закінчене, тому ризики знищення доказів відсутні. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає. Усі експертизи на користь обвинувачення проведені, і тому немає підстав передбачати вплив на експертів, спеціалістів. Конкретних підстав передбачати перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню немає. ОСОБА_6 не судимий та ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. Вважає, що є підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м’якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки положення ч. 5 ст. 176 ЦПК України суперечать Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає його необґрунтованим, посилалась, що підстави зазначені в ньому є дискредитацією обвинуваченого ОСОБА_6 за територіальною ознакою.

Захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 заперечували відносно задоволення клопотання прокурора, оскільки вважають його необґрунтованим, клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 – підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та задовольнити клопотання його захисника. Зазначив, що його сім’я готова переїхати до Запоріжжя, але це не можливо зробити, оскільки дружина не може вивезти дитину з непідконтрольної Україні території без його згоди, яку він не може оформити у зв’язку з перебуванням в слідчому ізоляторі.

Обвинувачений ОСОБА_14 в задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, клопотання захисника ОСОБА_4 підтримав.

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 заперечували відносно задоволення даного клопотання, клопотання захисника ОСОБА_4 – підтримали.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідив матеріали справи, приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2016 року обвинуваченому ОСОБА_7 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2016 року обвинуваченому ОСОБА_6 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2017 року обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою строком до двох місяців (60 днів). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.07.2017 року обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до двох місяців (60 днів), а саме по 29.09.2017 р. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.09.2017 року обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до двох місяців (60 днів), а саме по 25.11.2017 р. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2017 року обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до двох місяців (60 днів), а саме: по 12.01.2018 р. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2017 р. обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 продовжено строк даного запобіжного заходу до 16.02.2018 р. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2018 р. обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 продовжено строк даного запобіжного заходу до 14.04.2018 р. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2018 р. – до 11.06.2018 р.

У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спливає 11.06.2018 року, на теперішній час кримінальне провадження не розглянуто.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч. 5 ст. 176 КПК України забороняється застосування до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов’язання, особистої поруки, застави.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Постійне місце проживання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 є м. Макіївка Донецької області, яке на даний час не підконтрольна державній владі України. З пояснень обвинувачених вбачається, що їх сім’ї на теперішній час постійно мешкають в м. Макіївка Донецької області. Таким чином існує ризик, що обвинувачені, враховуючи тяжкість покарання за злочини, в яких вони обвинувачуються, наявність сталих зв’язків на тимчасово окупованій території, можуть виїхати на непідконтрольну державній владі України територію та переховуватись від суду.

На даний час обвинувачені, представник потерпілого, свідки не допитані в судовому засіданні, докази по справі не досліджені. З матеріалів кримінального провадження, які є в суді на даний час, не можливо встановити про наявність на теперішній час ризиків, заявлених прокурором в клопотанні, щодо незаконного впливу обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_6 на свідків та інших обвинувачених. а також вчинення ними іншого злочину чи продовження злочинної діяльності.

З довідок Запорізького слідчого ізолятору вбачається, що стан здоров’я обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 на теперішній час задовільний.

Захисник ОСОБА_4 просить змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

З матеріалів справи вбачається, що місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 37, кв. 21, як особи переміщеної з тимчасово окупованої території. З пояснень обвинуваченого вбачається, що він за місцем реєстрації фактично не мешкає. Доказів, що він є власником даного житла чи членом сім’ї власника суду не надано. Також не надано суду підтвердження, що власник житла за вищезазначеною адресою не заперечує відносно перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом за даною адресою.

На обґрунтування вищевказаного клопотання захисником ОСОБА_4 зазначено, що нею, від імені її підзахисного, укладений договір найму квартири у м. Запоріжжі за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Воронезька, б. 34. В судовому засіданні встановлено, що даний договір найму житлового приміщення не зареєстрований у порядку встановленому ст. 158 ЖК УРСР, таким чином він не оформлений у відповідності до вимог законодавства і не може бути взятий судом до уваги.

Місце фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_6 знаходиться на території непідконтрольній державній владі України, в зв’язку з чим, у випадку зміни запобіжного заходу на домашній арешт, не можливо забезпечити дотримання вимог ч.ч. 4, 5 ст. 181 КПК України відносно здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт не обґрунтоване належним чином, в зв’язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки саме даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, а також зможе запобігти їх спробам переховуватись від суду.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вигляді тримання під вартою, продовжити до двох місяців (60 днів), а саме: з 11.06.2018 р. по 10.08.2018 р. включно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вигляді тримання під вартою, продовжити до двох місяців (60 днів), а саме: з 11.06.2018 р. по 10.08.2018 р. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду оголошено 13.06.2018 р.

Головуючий суддя І.Й. Наумова

Судді В.Б. Кулик

ОСОБА_15