Ухвала суду № 74684050, 14.06.2018, Селидівський міський суд Донецької області

№ 242/1449/18

№ 1-кп/242/476/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Владимирської І.М., суддів Капітонова В.І., Черкова В.Г., за участю прокурора Пономарьова С.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050000000532 від 04.12.2017 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкав за адресою: Донецька область, м. Красногорівка, вул. Кірова, 31/21,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 д, мешкав за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 55/57, обвинувачених за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України,

В с т а н о в и в :

До Селидівського міського суду Донецької області 07.05.2018 року надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначив, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття кримінального провадження немає, кримінальне провадження підсудне Селидівському міському суду Донецької області, а тому можливо призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом в судове засідання учасників судового провадження.

Обвинувачені та їх захисники з приводу можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду заперечували , просили повернути прокурору обвинувальний акт з підстав невідповідності КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Суд, перевіривши надані матеріали кримінального правопорушення, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає поверненню прокурору у зв’язку з наступним.

Згідно ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з положень ст. 22 КПК України суд повинен створити умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органами досудового розслідування обвинувачуються у вчиненні, зокрема, в готуванні до злочину, а саме нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, поєднаним з проникненням у житло, вчиненим організованою групою (розбій), що передбачено ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187 КК України.

Суд звертає увагу, що розбій відноситься до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів, який посягає одразу на два об’єкти: право власності та людину (його життя та здоров’я).

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 готувалися до злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, об’єктом якого є майно ОСОБА_5, а також його життя та здоров’я.

Згідно обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів кримінального провадження органами досудового розслідування до кримінального провадження ОСОБА_5 не залучений чи то у якості потерпілого, чи то у якості свідку, що на думку суду є грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки останній був позбавлений можливості реалізувати свої права передбачені ст. 56 КПК України та 66 КПК України.

Слід також зауважити, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження не містить відомостей з приводу того, що ОСОБА_5 взагалі відомо про готування відносно нього та його майна злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Стаття 28 КПК України регламентує, що під час кримінального провадження, кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

При затверджені обвинувального акту прокурором, призначеним в кримінальному провадженні не були виконані вимоги ч. 1 п. 1 ст. 91 КПК України, а саме у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Суд звертає увагу, що виклад інкримінованих обвинуваченим діянь має бути гранично конкретизований, це означає, що у формулюванні кримінального правопорушення повинні включатися всі ті дії (бездіяльність), які відповідають опису об'єктивної сторони кримінального правопорушення в кримінально-правовій нормі, в якій передбачена відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 КК України виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. Організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, які вчинено ними в складі організованої групи.

Слід зазначити, що діяння організатора, а також інших учасників організованої групи у випадках, коли така група передбачена в законі як кваліфікуюча ознака конкретного злочину, слід кваліфікувати за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК України.

Натомість при формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 121 КК України, яка не містить кваліфікуючої ознаки вчинення злочину організованою групою, прокурором в порушення вимог ст. 29 КК України не зазначено відповідної частини ст. 27 КК України щодо форми співучасті обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, тобто не виконано вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України і фактично не надано повної правової кваліфікації діям обвинуваченого.

Суд також хоче звернути увагу на те, що ознаки зазначені в ч. 3 ст. 27 КК України фактично є юридичним об’єднувачем дій організатора та виконавця в рамках інституту співучасті. Це зокрема обумовлено тим, що з одного боку, організатор, як правило, сам безпосередньо не виконує об’єктивної сторони злочину, а з другого, цих ознак недостатньо для визначення характеру та ступеню участі вказаних співучасників у вчиненні злочину.

Виходячи зі змісту пред’явленого обвинувачення, ОСОБА_3 не приймав безпосередньої участі у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 121 КК України у якості співвиконавця, тому на думку суду, правова кваліфікація за відповідною частиною ст. 27 КК України за вищевказаний злочин є обов’язковою.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог п. 3, 5 ст. 291 КПК України, у зв’язку з чим, вважає що його слід повернути прокурору для усунення вищезазначених недоліків.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 291, 293, 314, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017050000000532 від 04.12.2017 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, повернути прокурору для оформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя

Судді