Рішення № 74683847, 13.06.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1939/18

2/243/1116/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Сидоренко І.О.,

при секретарі – Хміль О.М.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.01.2018 року рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. Під час спільного життя у них з відповідачем народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини та на утримання позивача добровільно не надає. Аліменти відповідач нікому не платить. Позивачу необхідна матеріальна допомога на своє утримання, оскільки на даний час вона знаходиться у декретній відпустці та догляду не має. Просить стягнути з відповідача аліменти на свої утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років.

Відповідно до наданого до суду відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнає, зазначає, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1, оскільки 28.02.2018 року був винесений судовий наказ, згідно з яким він повинен сплачувати аліменти на утриманні дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини його заробітку до досягнення дитиною повноліття. Також, на теперішній час він є інвалідом третьої групи (довічно), переніс операцію з приводу папілярного раку щитоподібної залози та радіойодтерапії важкого перебігу, тому у нього є потреба постійного прийому медичних препаратів, проходження медичного дослідження тощо. Крім того, відповідач не має нерухомого майна на праві особистої власності. Він зареєстрований у м. Слов’янську, а фактично проживає у м. Києві, де працює в ДНДЕКЦ МВС України, у зв’язку з цим вимушений орендувати житло у м. Києві, що складає значну частину його заробітку.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, пояснила, що ствердження відповідача щодо того, що він орендує квартиру може не відповідати дійсності, оскільки згідно з витягом з реєстру речових прав квартири з адресою, зазначеної в договорі у м. Києві не існує. Мати відповідача має нерухомість у м. Києві та ймовірно відповідач проживає разом з нею. Відповідач дійсно хворів онкологічне захворювання, йому була видалена щитоподібна залоза, однак на теперішній час його стан здоров’я задовільний та він не потребує коштовного лікування.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, пояснила, що відповідач переніс операцію, в нього було виявлене онкологічне захворювання щитоподібної залози, у зв’язку з чим він вимушений придбати ліки протягом життя для підтримки нормальної життєдіяльності. Та обставина, що у відповідача не виявлено метастаз – жодним чином не свідчить про те, що він є абсолютно здоровою людиною та не потребує подальшого лікування.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2018 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був розірваний. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на дошлюбне «Мержоєва».

Відповідно до Свідоцтва про народження серії І-НО № 737309, виданого Слов’янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 25.01.2017 року, ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_1 – матір’ю, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач та відповідач мають дитину, яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що не заперечується відповідачем.

Виникли правовідносини регулюються ч.ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України, відповідно до якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитини трьохрічного віку. Право на утримання дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо того, чи має відповідач можливість надавати матеріальну допомогу суд приймає до уваги наступні обставини.

Згідно з Випискою з історії хвороби № 1959 від 10.05.2017 року Київської міської лікарні клінічної лікарні № 3 Київського міського центру ендокринної хірургії, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 24.04.2017 року поступив у хірургічне відділення з діагнозом папілярна карцинома щитоподібної залози, хронічний гастит в стадії ремісії. 26.04.2017 року проведена операція: тиреоїдектомія.

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6880 від 27.07.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходився на стаціонарному лікуванні в Ендокринологічному відділенні Центрального госпіталю Міністерства внутрішніх справ України з 07.07.2017 року по 27.07.2017 року з діагнозом папілярного раку щитоподібної залози та радіойдотерапії важкого перебігу. 26.04.2017 року проведено тиреоїдектомію з приводу папілярного раку щитоподібної залози з послідуючою радіойдотерапією у травні 2017 року.

Відповідно до Довідки Національного інституту рака від 29.05.2017 року, ОСОБА_4 рекомендований прийом медичних препаратів, проходження повторного медичного дослідження.

Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0443985 від 03.10.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, має третю групу інвалідності довічно. Рекомендовано «Д» нагляд, лікування.

Відповідно до Направлення № 1858 Центральної поліклініки МВС України від 04.06.2018 року, ОСОБА_4 направляється на стаціонарне лікування у Ендокринологічне відділення Центрального госпіталю Міністерства внутрішніх справ України з приводу продовження лікування.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 має важке захворювання, є інвалідом третьої групи довічно, переніс операцію, потребує подальшого лікування.

Як зазначає у своєму відзиві відповідач, на даний час він працює в ДНДЕКЦ МВС України, проживає у м. Києві де орендує житло.

Відповідно до наданого до суду Договору суборенди житлового приміщення від 18.01.2018 року, ОСОБА_4 орендує в м. Києві квартиру АДРЕСА_1. Плата за користування приміщення, що орендується, складає 5200,00 грн. за місяць.

Суд критично ставиться до ствердження позивача щодо відсутності у місті Києві квартири, зазначеної в Договорі оренди житла, оскільки невнесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підтверджує факту не існування вищезазначеної квартири та не спростовує доводи відповідача щодо оренди ним квартири у м. Києві. Також, доводи відповідача не спростовують наявність в м. Києві квартири, зареєстрованої на ім’я ОСОБА_7

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.02.2018 року, відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить 1/4 частка квартири АДРЕСА_2. Однак, суд приймає також до уваги і той факт, що на даний час місто Донецьк, згідно Розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що є загальновідомим фактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Як зазначено у ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Проаналізувавши обставини справи, у зв’язку з тим, що дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом з матір’ю – позивачем по справі та знаходяться на її утриманні, а відповідач є батьком дитини, приймаючи до уваги матеріальне становище відповідача, його стан здоров’я, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку.

Відповідно до ст. 264 п. 7 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в один місяць.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп., оскільки позивач, при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 7, кв. 5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 112, кв. 201, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 43, кв. 37, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх його видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 14 березня 2018 року до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 26.12.2019 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 7, кв. 5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 112, кв. 201, судовий збір на користь держави у розмірі 704,80 грн. на рахунок отримувача: 31215256700001; стягувач: ДСА України; отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: ГУ ДКС України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Повний текст рішення виготовлений 14 червня 2018 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_8