Ухвала суду № 74683647, 14.06.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-м/243/5/2018

243/1996/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого судді – Сидоренко І.О.,

при секретарі – Хміль О.М.,

за участю:

прокурора – Лень М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 18, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2018 року Міністерство юстиції України звернулось до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про приведення вироку суду Російської Федерації у відношенні ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України. У клопотанні зазначено, що 26 лютого 2018 року наказом № 506/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючись статтею 606 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 02.11.2017 за №06-136581/17.

ОСОБА_1 засуджено вироком Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 111 (умисне заподіяння важкої шкоди здоров’ю) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Бєлгородській області»; кінець відбуття строку покарання - 22.06.2026 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Донецька область, м. Горлівка, вул. Молдованська, буд.18.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, просять визначити норми (статті, частини статей) КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року.

В судовому засіданні прокурор висловив думку про задоволення клопотання, оскільки є всі підстави для цього та вважає за необхідне привести вирок Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1, визначивши, що стаття та частина КК РФ, за якими засуджено останнього у РФ відповідає ч. 2 ст. 121 КК України, та відповідно покарання, до якого його вважати засудженим слід визначити за ч. 2 ст. 121 КК України до 10 років позбавлення волі.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився. В клопотанні просив справу розглянути за відсутності представника.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 603 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається протягом одного місяця з дня його отримання судом першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р м. Горлівка Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 27/0/38-14 відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», розгляд справ, підсудних Центрально-Міському районному суду м. Горлівки, здійснюється Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.

В клопотанні зазначено, що 26 лютого 2018 року наказом № 506/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із матеріалів, представлених суду, видно, що за вироком Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК РФ (умисне заподіяння важкої шкоди здоров’ю) та призначено покарання у вигляді 11 років позбавлення волі, з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк покарання обчислювати з 23 червня 2015 року.

Вирок Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року у відношенні ОСОБА_1 набрав законної сили 16.02.2016 року.

ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Белгородській області», кінець відбуття строку покарання – 22.06.2026 року.

Згідно з наданої з виправної установи характеристики, ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони.

Згідно з медичною довідкою від 02.10.2017 року, стан здоров’я засудженого ОСОБА_1 задовільний.

Відповідно до паспорту громадянина України серії ВК № 702068, виданого Центрально-Міським РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області 30.03.2010 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2.

Листом Державної міграційної служби України від 19.12.2017 року за № 6.5-10595/6-17 зазначено, що за наявними обліками ГУДМС України в Донецькій області, ОСОБА_1 не значиться, оскільки м. Горлівка входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому провести вичерпні перевірки щодо належності до громадянства України ОСОБА_1 не вбачається можливим. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Донецька область, м. Горлівка, вул. Молдованська, б. 18.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується письмовою заявою засудженого.

Отже, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК РФ (умисне заподіяння важкої шкоди здоров’ю), що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, а саме, ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).

Відповідно до довідки про відбуття (невідбуття) строку покарання ОСОБА_1, станом на 02.10.2017 року, відбута частина покарання склала – 2 роки 3 місяці 9 днів; невідбута частина покарання склала – 8 років 8 місяців 21 день.

Здійснюючи процедуру приведення вироку Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України, вироксуду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України. При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно до діючого Кримінального кодексу України умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілогокваліфікується за ч. 2 ст. 121 КК України. Санкція за цей злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.

Санкція ч. 4 ст. 111 КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років з обмеженням волі на строк до двох років або без такої.

Таким чином, за умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України, дії засудженого ОСОБА_1 мали бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).

Відповідно до частини 3 статті 603 КПК України, при розгляді клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи. З огляду на викладене, з метою недопущення погіршення становища засудженого ОСОБА_1 його дії, які полягали в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, відповідно до законодавства України, мають бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, що призначене засудженому ОСОБА_1 за вироком Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року, покарання за своїм видом є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими КК України за вчинення аналогічних винних діянь, суд вважає можливим привести у відповідність із законодавством України вирок Відновського міського суду Московської області Російської Федерації від 16.12.2015 року щодо ОСОБА_1 та визначити, що статті закону Російської Федерації – ч. 4 ст. 111 КК РФ відповідають ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Статтею 10 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року зазначено, що покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Тому, враховуючи, що строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначений вироком Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року, є більшим, ніж максимальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 121 КК України та відповідно до ст. 610 КПК України, суд дотримується строку, передбаченого кримінальним законом України.

Отже, слід вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України до 10 років позбавлення волі.

Строк відбуттяпокарання ОСОБА_1, відповідно до вироку Відновського міського суду Московської області від 16.12.2015 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 23 червня 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 602, 603, 609, 610 КПК України, Конвенцією про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України щодо приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1– задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Відновського міського суду Московської області Російської Федерації від 16.12.2015 року, яким ОСОБА_1засуджено до покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму, за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111 КК РФ.

Визначити, що стаття, частина статті кримінального кодексу Російської Федерації, за якими ОСОБА_1засуджений вироком Відновського міського суду Московської області Російської Федерації від 16.12.2015 року, ч. 4 ст. 111 КК РФ відповідають ч. 2 ст. 121 КК України.

Вважати ОСОБА_1засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1, відповідно до вироку Відновського міського суду Московської області Російської Федерації від 16.12.2015 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 23 червня 2015 року.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи діб з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту її вручення.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2