Ухвала суду № 74682118, 13.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8796/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про надання дозволу слідчого судді на проведення обшуку особи в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040005593 від 10 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку ОСОБА_5 у м. Києві по просп. Броварський, ПКіВ «Гідропарк».

Обставини, що послужили затриманню ОСОБА_5 10 червня 2018 року о 02 год 00 хв, давали підстави вважати, що останній є причетним до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки на нього вказувала потерпіла особа.

Слідчо-оперативнагрупа ДніпровськогоУП ГУНП ум.Києві,яка прибулана місцезатримання ОСОБА_5 , у присутності двох понятих проведено обшук затриманого.

В ході обшуку у ОСОБА_5 було виявлено та в подальшому вилучено мобільний телефон марки «XіоmіМі А1» чорного кольору.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання і просив дати дозвіл слідчого судді на проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні. Наявність чи навпаки відсутність дозволу слідчого судді на обшук особи, пов`язує з визнанням або ж невизнанням процесуальної дії - обшуку особи та здобутих внаслідок цього речей, документів чи іншого майна, як допустимого доказу доведеності вини особи під час судового розгляду.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_5 було затримано 10 червня 2018 року о 02 год 00 хв у м. Києві по просп. Броварський, ПКіВ «Гідропарк» за підозрою, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Працівники поліції на місці затримання ОСОБА_5 (яким є вулиця), у присутності двох понятих під час обшуку у ОСОБА_5 виявили та в подальшому вилучили мобільний телефон марки «XіоmіМі А1» чорного кольору.

Дотримання указаної процедури обшуку відповідає вимогам ч. 3 ст. 208 КПК України, згідно якої уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи, з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 КПК України.

Обшук затриманого ОСОБА_5 був одним із заходів припинення кримінального правопорушення і безпеки оточуючих громадян, здійснених працівниками поліції, як уповноваженими службовими особами під час процедури затримання особи, а тому окремого дозволу слідчого судді на його проведення ст. 208 КПК України не вимагає.

При цьому слід зазначити, що незалежно від процедури затримання особи без дозволу слідчого судді, у випадках передбачених ст. 208 КПК України чи у випадку затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання згідно ст. 191 КПК України, дозвіл слідчого судді на проведення обшуку особи не вимагається.

В обохвипадках гарантіямизабезпечення правособи підчас їїобшуку,згідно ч.7ст.223КПК Україниє присутністьдвох незаінтересованихосіб (понятих)незалежно відзастосування технічнихзасобів відповідноїдії,та положенняч.5ст.236КПК Українипро те,що обшукособи повиненбути здійсненийособами тієїж статі.

У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 таких гарантій дотримано.

Що стосується твердження слідчого, що відсутність дозволу слідчого судді на обшук особи може призвести до невизнання процесуальної дії обшуку та вилучення внаслідок цього мобільного телефону марки «XіоmіМі А1» чорного кольору, як допустимого доказу доведеності вини ОСОБА_5 під час судового розгляду, не ґрунтується на законі та є припущенням.

Передбачені статтями 208 і 191 КПК України процедури затримання особи та гарантії забезпечення її прав під час обшуку, згідно частини 7 ст. 223 КПК України та положення ч. 5 ст. 236 КПК України на переконання слідчого судді відповідають вимогам «якості закону», яке Європейський суд з прав людини (далі - Суд) застосовує при оцінці законності обмеження гарантованих Конвенцією прав, тобто відповідності національного закону вимогам Конвенції і загальним принципам Конвенції чи тим, що випливають з неї.

Зокрема, у рішенні у справі «Руслан Яковенко проти України» («RuslanYakovenkov.Ukraine») no 5425/11 від 04.06.2015, Суд зазначив, що якщо «законність» взяття під варту і, зокрема, дотримання «порядку, встановленого законом», знаходяться під питанням, то Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання його матеріальних та процесуальних норм (див., рішення у справах «Еркало проти Нідерландів» від 2 вересня 1998 року, п. 52 та «Барановський проти Польщі», п. 50 (п. 57).

Такі вимоги про застосування кримінального процесуального законодавства з урахуванням практики Суду, містяться у ч. 5 ст. 9 КПК України.

Оскільки обшук особи ОСОБА_5 був заходом, який здійснювався під час процедури затримання, гарантованого статтею 5 Конвенції права на свободу та особисту недоторканність, а не статтею 8 Конвенції права на повагу до приватного і сімейного життя, тому слідчий суддя доходить висновку про те, що зазначені вище гарантії його прав під час обшуку, як складової цієї процедури, відповідно до вимог ч. 7 ст. 223 та ч. 5 ст. 236 КПК України дотримано.

Вказані гарантії законності обшуку особи у статтях 223 та 236 КПК України відповідають стандарту «якості закону», який визначено у згаданому рішенні Суду у справі «Руслан Яковенко проти України» («RuslanYakovenkov.Ukraine») no 5425/11 від 04.06.2015, оскільки вони є «достатньо доступними, чіткими та передбачуваними при їх застосуванні для уникнення будь-якої небезпеки свавілля» (п.58).

Таким чином, доводи клопотання слідчого про надання дозволу слідчого судді на проведення обшуку ОСОБА_5 чинним КПК не підтверджуються, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 233-236, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення обшуку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1