Рішення № 74682109, 11.06.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4327/18

Справа №754/4507/18

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участі секретаря судового засідання - Табачука Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що за життя далека родичка та краща подруга її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала у власній квартирі АДРЕСА_1 склала з її слів у 2000 році на її ім.»я заповіт, який посвідчила у 15 Київській державній нотаріальній конторі і яким вона все своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося на час її смерті, заповідала їй, так як її чоловік ОСОБА_3 помер в 1997 році, а своїх дітей вона не мала. Самого заповіту вона не бачила і достеменно їй не було відомо про його існування. Єдиними рідними для неї залишились вона та її батьки, які постійно спілкувалися, підтримували один одного. Останні три роки зв»язок між ними перервався, так як через бойові дії на час проведення антитерористичної операції на тимчасово окупованій території, на якій зареєстрована і постійно проживає позивач, телефонний та транспортний зв»язок з Києвом припинився, її пенсійний вік і стан здоров»я додавали додаткових труднощів для продовження спілкування з ОСОБА_2 20.03.2018 року наглядно знайома позивачу людина, яка їхала по своїх справах до м. Києва і через яку позивач через спільних знайомих попросила заїхати до ОСОБА_2 та привітати з минулими святами, повідомила, що двері квартири на її дзвінки ніхто не відчинив, а сусіди повідомили, що хазяйка померла рік тому, в лютому 2017 року, квартиранта «ОСОБА_5» виселили, а в квартирі проживають інші люди. Після отриманої інформації позивач звернулася до 15 Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак державний нотаріус відмовилась видавати їй свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом, оскільки нею було пропущено встановлений законом строк - шість місяців для подачі заяви про прийняття спадщини в порадила звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В зв»язку з викладеним вона звернулася до суду та просить суд ухвалити рішення яким визнати, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 пропущений нею з поважних причин і визначити їй додатковий строк в один місяць з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті заповідача ОСОБА_2

В судове засідання позивач та представник позивача не з»явилися, представник позивача надіслав до суду письмову заяву в яких повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, до суду направив свої письмові пояснення з приводу заявленого позову.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2. Як зазначила позивач в своїй позовній заяві, за життя далека родичка та краща подруга її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала у власній квартирі АДРЕСА_1 склала з її слів у 2000 році на її ім»я заповіт, який посвідчила у 15 Київській державній нотаріальній конторі і яким вона все своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б не виражалося на час її смерті, заповідала їй, так як її чоловік ОСОБА_3 помер в 1997 році, а своїх дітей вона не мала. Єдиними рідними для неї залишились позивач та її батьки, які постійно спілкувалися, підтримували один одного. Останні три роки зв»язок між ними перервався, так як через бойові дії на час проведення антитерористичної операції на тимчасово окупованій території, на якій зареєстрована і постійно проживає позивач, телефонний та транспортний зв»язок з Києвом припинився, її пенсійний вік і стан здоров»я додавали додаткових труднощів для продовження спілкування з ОСОБА_2 20.03.2018 року наглядно знайома позивачу людина, яка їхала по своїх справах до м. Києва і через яку позивач через спільних знайомих попросила заїхати до ОСОБА_2 та привітати з минулими святами, повідомила, що двері квартири на її дзвінки ніхто не відчинив, а сусіди повідомили, що хазяйка померла рік тому, в лютому 2017 року, квартиранта «ОСОБА_5» виселили, а в квартирі проживають інші люди. Після отриманої інформації позивач звернулася до 15 Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак державний нотаріус відмовилась видавати їй свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом, оскільки нею було пропущено встановлений законом строк - шість місяців для подачі заяви про прийняття спадщини в порадила звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В зв»язку з викладеним вище позивач звернулася до суду та просить суд ухвалити рішення яким визнати, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 пропущений нею з поважних причин і визначити їй додатковий строк в один місяць з дня набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті заповідача ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, як це передбачено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного Кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підтвердження поважності причин пропуску строку для подачі заяви до нотаріуса позивач надала суду копії паспорта, пенсійного посвідчення, витяг з розпорядження КМУ від 02.12.2015 року №1275-р на виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким затверджено перелік населених пунктів на території яких здійснювалася така операція, копію заповіту із спадкової справи №761/2017.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 додатковий строк терміном один місяць з часу вступу рішення суду в законну силу для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: