Постанова № 74681918, 14.06.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.06.2018 227/971/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Добропілля 14 червня 2018 року

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В., за участю секретаря Данилко Л.В., прокурорів Шендрик С.В., Паскал М.Ю., захисника ОСОБА_1, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Новгородське міста Дзержинська Донецької області, громадянина України, одруженого, начальника Добропільського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2,

за правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 30.03.2018р. з Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією - за ст.172-7 ч.1 та ст.172-7 ч.2 КУпАП, а саме 4 протоколи за №269, 270, 271 та 272, що складені 28 березня 2018 року.

Протоколи відносно ОСОБА_2 постановою судді від 18 квітня 2018 року об’єднані в одне провадження.

Відповідно до протоколу №269 від 28.03.2018 року, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на посаді заступника начальника управління – начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі і виконуючи обов’язки начальника зазначеного управління, і згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 25.08.2016 року у період часу з 08:00 до 17:00 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі Донецької області за адресою: місто Добропілля Донецької області, вул. Залізнична, будинок №4, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів безпосереднього керівника або керівника органу, до повноважень якого належить звільнення (ініціювання звільнення) з посади – начальника Головного Управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, при преміюванні себе до Дня працівників ветеринарної медицини на підставі виданого за своїм підписом наказу від 25.08.2016 року №08/ПП «Про оплату праці працівників управління», відповідальність за що передбачена ст.172-7 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу №270 від 28.03.2018 року, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на посаді заступника начальника управління – начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі і виконуючи обов’язки начальника зазначеного управління, і згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 25.08.2016 року у період часу з 08:00 до 17:00 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі Донецької області за адресою: місто Добропілля Донецької області, вул. Залізнична, будинок №4, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при виданні наказу від 25.08.2016 року №08/ПП «Про оплату праці працівників управління», згідно з яким наказав преміювати себе до Дня працівників ветеринарної медицини, відповідальність за що передбачена ст.172-7 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу №271 від 28.03.2018 року, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на посаді заступника начальника управління – начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі і виконуючи обов’язки начальника зазначеного управління, і згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 22.11.2016 року у період часу з 08:00 до 17:00 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі Донецької області за адресою: місто Добропілля Донецької області, вул. Залізнична, будинок №4, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів безпосереднього керівника або керівника органу, до повноважень якого належить звільнення (ініціювання звільнення) з посади – начальника Головного Управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, при преміюванні себе на підставі виданого за своїм підписом наказу від 22.11.2016 року №11/ПДСГ «Про виплату премії до Дня працівників сільського господарства», відповідальність за що передбачена ст.172-7 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу №272 від 28.03.2018 року, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на посаді заступника начальника управління – начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі і виконуючи обов’язки начальника зазначеного управління, і згідно п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, 22.11.2016 року у період часу з 08:00 до 17:00 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі Донецької області за адресою: місто Добропілля Донецької області, вул. Залізнична, будинок №4, усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів при виданні наказу від 22.11.2016 року №11/ПДСГ «Про виплату премії до Дня працівників сільського господарства», згідно з яким наказав преміювати себе, відповідальність за що передбачена ст.172-7 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, не визнав. Пояснив, що видавав свої накази про преміювання не лише себе, а всіх працівників свого управління, і не з власної ініціативи, а на підставі листа ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області №40 від 23.08.2016р. за підписом начальника ГУ ОСОБА_3 про преміювання працівників та керівників управлінь Держпродспоживслужби в містах та районах, та листа від 16.11.2016р. Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про преміювання з нагоди професійного свята - Дня працівників сільського господарства». Він «підстрахувався» і видав свій наказ, продублювавши наказ його керівника. Без видання ним цього наказу він та працівники його управління не могли б отримати ці премії. Погодився, що допустив помилку при преміюванні своїм наказом самого себе, вважає це неправильним і що не мав на це права. Але ж наказ обласного керівника ОСОБА_3 не містив прізвища керівників районів, яких слід преміювати, тому він вирішив внести у наказ про преміювання і себе.

Також звернув увагу на те, що перевірку додержання вимог законодавства з питань запобігання корупції в його управлінні розпочато ще в серпні 2017 року Костянтинівською місцевою прокуратурою, представнику якої надавались всі необхідні матеріали, через місяць до них звернулись з цих же питань працівники поліції, яким також вони надсилали потрібні документи. Але письмових доказів видачі для перевірки чи направлення документів, в тому числі супровідних листів, ОСОБА_2 в судове засідання надати не може, бо їх в управлінні немає.

Факт надання документів для перевірки спочатку у серпні 2017 року прокуратурі, а потім наприкінці вересня цього ж року - в поліцію також підтвердила в суді свідок ОСОБА_4, яка працює провідним спеціалістом управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі. Особисто їй поручав робити копії цих документів її начальник ОСОБА_2 Документи, що свідчать про надання наказів та інших оригіналів документів для перевірки прокуратурі, в них не збереглися.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 звернув увагу на те, що з урахуванням проведених перевірок, починаючи з серпня 2017 року, яку розпочала прокуратура, на час розгляду в суді протоколів спливли строки накладення адміністративного стягнення.

Також він наголосив на відсутність суперечності між приватними інтересами та службовими повноваженнями його підзахисного, оскільки наказ він видавав на виконання рішення керівника вищестоящого органу Держпродспоживслужби в Донецькій області про преміювання з нагоди свят працівників управлінь.

Допитаний в суді в якості свідка оперуповноважений Управління захисту економіки в Донецькій області ОСОБА_5 суду показав, що саме ним складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 Дійсно, 01.11.2017 року до їх Управління надійшло з прокуратури області повідомлення про можливе вчинення ОСОБА_2 правопорушень. Ним особисто збирались докази і необхідні матеріали для вирішення питання про наявність в його діях складу правопорушення. З цією метою зроблено декілька запитів (всього близько п’яти) про надання документів, в тому числі начальнику Держпродспоживслужби в Донецькій області ОСОБА_3, які залишались ним без виконання і їм неодноразово відмовляли в наданні необхідних документів для можливості з'ясування всіх обставин і прийняття рішення. Тому лише після надходження йому всіх документів, що відбулось 27 березня 2018 року, він мав змогу встановити наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення за ст.172-7 КУпАП. Саме тому днем виявлення правопорушення в даному випадку є день зібрання (отримання) в ході перевірки всіх доказів і лише після цього він мав змогу скласти адміністративні протоколи.

В підтвердження своїх слів свідок ОСОБА_5 надав всі необхідні письмові документи, які свідчать про проведені дії в ході перевірки відносно ОСОБА_2

Допитаний в якості свідка оперуповноважений Управління захисту економіки в Донецькій області ОСОБА_6 також підтвердив, що перевірку за матеріалом відносно ОСОБА_2 проводив також і він. Потім ці матеріали передані о/у ОСОБА_5 В ході перевірки ними з’ясовувались питання, чи є ОСОБА_2 суб’єктом правопорушення, відібрані пояснення, запитана інформація, чи повідомляв він про конфлікт інтересів відповідний вищестоящий орган, для цього збирались необхідні докази, після цього прийняте рішення про складання протоколів. Вважає, що ОСОБА_2 порушив вимоги ЗУ «Про запобігання корупції», не повідомивши про конфлікт інтересів та вчинив дії в умовах такого конфлікту інтересів, коли преміював своїм наказом самого себе.

Вивчивши протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за №269, 270, 271 та 272, що складені відносно ОСОБА_2 28 березня 2018 року, та проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності, допитавши свідків, суд приходить до таких висновків:

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з Законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, в першу чергу прийнято до уваги, що відповідно до п.1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є державні службовці. Отже, ОСОБА_2 як начальник відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі і виконуючий обов’язки начальника зазначеного управління, будучи державним службовцем, є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

На доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, пов’язаних з корупцією, надані наступні докази:

- наказ №202-к від 01 березня 2016 року, яким ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника управління – начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі із покладенням на нього виконання обов’язків начальника цього управління;

- наказ №40 від 23.08.2016 року начальника ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області «Про преміювання» з нагоди професійного свята Дня працівників ветеринарної медицини, працівників та керівників управлінь Держпродспоживслужби в містах та районах;

- лист Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 16.11.2016 року №606-011-2/20628 «Про преміювання», яким керівництво не заперечує проти преміювання керівників та працівників управлінь служби з нагоди свята - Дня працівників сільського господарства;

- наказ в.о. начальника Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі ОСОБА_2 за №08/ПП від 25 серпня 2016 року «Про оплату праці працівників управління», яким вирішено преміювати працівників управління, в тому числі в.о. начальника ОСОБА_2;

- наказ в.о. начальника управління ОСОБА_7 №11/ПДСГ від 22 листопада 2016 року «Про виплату премії до Дня працівників сільського господарства», яким він вирішив виплатити премію собі та іншим працівникам;

- довідка за підписом начальника Добропільського управління ОСОБА_2 від 26.03.2018р., що ним на час видачі наказів №08/ПП від 25.08.2016р. та №11/ПДСГ від 22.11.2016р. не повідомлено про наявний реальний конфлікт інтересів свого безпосереднього керівника - в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області ОСОБА_3;

- довідка від 05.03.2018р. №85 про отримані у серпні та листопаді 2016 року ОСОБА_2 фактично премії в розмірі посадового окладу в сумі 2490 грн. 60 коп. за наслідками виданих ним наказів про преміювання;

- Положення про преміювання працівників управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі, затверджене в.о. начальника управління ОСОБА_2 і діє з 01 травня 2016 року.

Отриманими і дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_2 при винесенні наказів №08/ПП від 25.08.2016р. та №11/ПДСГ від 22.11.2016р. про преміювання діяв з приватним інтересом, оскільки виданий ним наказ стосувався його особисто, а саме зобов’язував виплатити йому премію.

Підписуючи вказані накази, ОСОБА_2 розумів і усвідомлював, що саме він отримає грошові кошти у вигляді премії у розмірі посадового окладу, тобто усвідомлював про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями.

В даному випадку реальний конфлікт інтересів відбувається, коли суб’єкт, на якого поширюється дія Закону, готує акт щодо встановлення собі премії. У вказаній ситуації приватний інтерес майнового характеру (можливість отримати матеріальне заохочення) впливає на вчинення дій (підготовка документу) під час виконання повноважень (суб’єкт наділений повноваженнями готувати документ щодо встановлення премії, окрім себе) та прийняття цього документа (прийняття рішення – винесення наказу).

Суддя вважає, що у ОСОБА_2 був матеріально зацікавлений отримати грошові кошти у формі премії, які виділяються із фонду оплати праці, і це вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення - щодо одноособового видання наказу з питання преміювання.

І ці кошти у вигляді премії виплачені повністю йому згідно довідки від 05.03.2018 року №85 в сумі 2490 грн. 60 коп. відповідно до платіжного доручення №117 від 29.11.2016 року та №59 від 29.08.2016 року Державної казначейської служби.

З цих підстав доводи сторони захисту щодо відсутності суперечності між приватними інтересами та службовими повноваженнями його підзахисного є непереконливими.

В даному випадку ОСОБА_2 повинен був відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу» як державний службовець дотримуватись Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

За п.9 ч.1 ст.8 зазначеного Закону, державний службовець зобов’язаний дотримуватись вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Абзацом 3 частини 5 статті 52 Закону України «Про державну службу» передбачено, що встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

У відповідності до п.1.1 розділу 1 Положення по преміювання працівників Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі, яке затверджено в.о. начальника управління ОСОБА_2 і діє з 01 травня 2016 року, передбачено, що нарахування та виплата премії працівникам управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі, крім начальника та заступників, преміювання яких здійснюється Головою Держпродспоживслужби або іншою особою відповідно до розподілу функціональних повноважень за його дорученням.

Отже, ОСОБА_2 не мав права і повноважень преміювати самого себе наказом про преміювання працівників управління, чим порушив п.1.1 розділу 1 названого Положення по преміювання працівників Управління Держпродспоживслужби в Добропільському районі, яке ним же й було затверджене.

Він повинен був утриматися від прийняття рішення про виплату премії безпосередньо собі, а також повідомити про конфлікт інтересів безпосереднього керівника чи інший визначений Законом орган, тобто був зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів.

Своєю ж письмовою довідкою від 26.03.2018р. ОСОБА_2 визнав, що ним на час видачі наказів №08/ПП від 25.08.2016р. та №11/ПДСГ від 22.11.2016р. не повідомлено про наявний реальний конфлікт інтересів свого безпосереднього керівника- в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області ОСОБА_3

Неповідомлення особою у встановлених Законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд також зазначає, що посилання захисника ОСОБА_2 на закінчення строків накладення стягнення є безпідставними.

При цьому суд враховує роз’яснення, наведені судам у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року.

Так, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч.3 ст. 38 КУпАП).

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Днем виявлення правопорушення суд вважає день зібрання всіх матеріалів перевірки, що відбулось тільки наприкінці березня 2018 року, так як були неодноразові відмови в наданні документів, без яких закінчити перевірку, виявити правопорушення, тобто прийняти об’єктивне рішення про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення і як наслідок - скласти протокол, було неможливим.

В підтвердження тривалості перевірки в судове засідання надані особою, яка її проводила, відповідні документи, які були належним чином досліджені.

Тому суд вважає, що на момент розгляду справи не закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП.

Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об’єктивного і повного з’ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням наведеного, слід визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.172-7 ч.1 та ст.172-7 ч.2, а також ст.172-7 ч.1 та ст.172-7 ч.2 КУпАП на підставі протоколів за №269, 270, 271 та 272 від 28.03.2018 року за вчинення ним адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та застосувати до нього адміністративне стягнення.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд вважає за необхідне накласти стягнення в межах санкції ч.2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу у визначеному розмірі.

При цьому, в порядку ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Так, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Згідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 268, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 та частиною 2 ст.172-7 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень), який слід сплатити на розрахунковий рахунок 31112106700035, код платежу 21081100, код банку МФО 834016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37755456, банк отримувач - ГУ ДКСУ у Донецькій області.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу, тобто 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. (триста п’ятдесят дві гривні) 40 копійок, який сплатити на 31215256700001; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову подається до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В.Хандурін

14.06.18